Отже, професійна мораль — це система моральних та морально-правових норм, які регулюють дії та поведінку особи у професійній діяльності.

У філософсько-юридичній науці існує проблема щодо визначення професійної культури юриста. Адже професій­ну культуру часто змішують з культурою професійних дій, юридичною деонтологією чи правничою (професійною) етикою.

Розв'язання цієї проблеми можна вбачати в розмежу­ванні поняття «професійна культура юриста» як науки і як професійної властивості юриста.

Професійна культура юриста як комплексна юридична наука є практично-ужитковою.

Як наука вона включає в себе, по-перше, систему знань про певні види культур, які властиві і необхідні особі юриста у здійсненні ним професійної діяльності (зокрема, вчення про правову, політичну, педагогічну, естетичну культуру тощо); по-друге: юридичну деонтологію як сис­тему знань про формування почуття службового, юридич­ного обов'язку; по-третє, правничу етику як вчення про професійну поведінку юриста з точки зору морально-етич­них вимог.

З іншого боку, професійну культуру юриста слід розгля­дати як його професійну властивість, яка характеризується:

• його знаннями правових та інших соціальних норм (моральних, естетичних, корпоративних тощо);.

• повагою правника до права (як позитивного, так і при­родного), моральних норм, почуттям службового обов'язку;

" вмінням і навичками правоохоронця реалізовувати пра­вові, психологічні та інші норми та знання;

• його готовністю настановчо виконувати свій службо­вий обов'язок, діяти правомірно у будь-якій ситуації;

• власною правомірною поведінкою юриста при здійс­ненні його професійної діяльності.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: