Соціальні педагогічні ролі.

Позиції педагогів, які перешко­джають створенню позитивного соціально-психологічного клі­мату (Н.П. Анікєєва):

«Імітатор» - будь-яку появу директора (завуча) в учи­тельській кімнаті, зустріч з батьками намагається використати для привернення до себе уваги. Батьківські збори супроводжує ореолом «надзайнятої особистості». Нагадає, що було зроблено і які плани на наступні дні. Якщо в учительській є колеги, то продемонструє уважне ставлення до учнів, наприклад, зі стур­бованим виглядом зателефонує батькам. Часто тримає в руках відкриту записну книжку, періодично запитує колег, чи не ба­чили вони директора (завуча), хоча заздалегідь знає про їх від­сутність. Ревно стежить за схвальними відгуками на адресу інших педагогів. Якщо імітація не сприймається за діяльність, то налаштований на конфлікт.

«Суспільний діяч» - прагне зайняти різні виборні сус­пільні посади без урахування своїх можливостей. Суспільні доручення відволікають від навчально-виховної роботи, проте надають змогу відчути себе «жертвою обов'язку», про що по­стійно наголошує. Любить брати участь у різних контрольних комісіях, повчати колег. Не схильний контролювати ситуації, до яких іронічно ставляться члени колективу. Уникає «чорно­вої» роботи, посилаючись на зайнятість у різних комісіях.

«Генератор самореклами» - турбується передусім про влас­ний престиж. Афішує будь-яку справу, в якій бере участь і яка оголошується найважливішою для життєдіяльності школи. Ко­лег, що сумніваються в такій оцінці, переконує в протилежно­му, принижуючи їх значущість у педагогічному колективі. Влас­ній ролі відводить головне місце. Поступово створюється міф (передусім для себе) про унікальність певної минулої події та виняткові власні досягнення. Високий рівень мовленнєвої ак­тивності спрямований на самопопуляризацію. Агресивно ста­виться до тих, хто стверджується в діяльності, а не на словах. Часто є епіцентром або ініціатором конфліктних ситуацій.

«Патріарх» - це позиція досвідчених педагогів, особливо передпенсійного віку. Вони із задоволенням повчають молод­ших колег (передусім новачків) і дуже ображаються, коли їхні зауваження ігноруються. На педагогічних радах часто виступа­ють на тему: «А ось у наш час...» або «Ми у ваші роки...». Кри­тикуючи колег, докоряють, що ті не звертаються за допомогою до більш досвідчених, маючи на увазі себе. Власні прийоми ро­боти вважають найбільш ефективними. Під час обговорення ін­ших методів навчання і виховання обов'язково натякнуть про свої заслуги в їх апробації.

«Прима» - володіє справді реальними даними для поваги в колег, однак претендує на роль «єдиної зірки». У стосунках з колегами, які також користуються повагою в шкільному сере­довищі, демонструє доброзичливість, симпатію, але за «куліса­ми» є до них безтактною, натякає на їхню недостатню компетент­ність, розповсюджує відверті наклепи. На педагогічних радах виступає зі сміливими ідеями, супроводжуючи свій монолог цитатами, жартами, тому багатьом незрозуміло, хто в колек­тиві є дійсним джерелом психологічної напруженості.

Типові суперечності в колективі:

- між учителем і колективом;

- між окремими вчителями.

Поведінка вчителя є формою педагогічної моралі, оскільки передбачає вміння бути ввічливим і тактовним з кожним педа­гогом незалежно від його статі і віку. Не потрібно прагнути мати авторитет свого предмету за рахунок приниження інших навча­льних дисциплін, звинувачень у непрофесійності колег. Треба бути уважним і доброзичливим до вчителів, які шукають нові засоби навчання і виховання. Необхідно переймати і поширюва­ти результативний педагогічний досвід, допомагати молодим і менш досвідченим, не чванитися перед ними своїм педагогіч­ним досвідом і майстерністю. Важливо не споглядати антипеда­гогічну поведінку колег (вульгарність, лайливість, пліткарство, наклепи тощо), що, на жаль, є непоодиноким явищем, а праг­нути її хоча б локалізувати і нейтралізувати.

Рекомендована література:

1. Андреева Г.М. Социальная психология. М., 2002.

2. Андриенко Е.В. Социальная психология. М., 2000.

3. Еникеев М.И. Социальная психология. М., 2001.

4. Крысько Е.Г. Социальная психология. М., 2005.

5. Москаленко В.В. Соціальна психологія. К., 2005.

6. Орбан-Лембрик Л.Е. Соціальна психологія. К., 2003.

7. Свенцицкий А.Л. Социальная психология. М., 2005.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: