Глава 1. Юридична психологія як наука

ваних юридичною психологією, належить і формування психічних властивостей особи в процесі вчинення злочи­ну, зокрема психологічний бік мотивації злочинного діяння, стадій, способів його вчинення і приховування, впливу вчиненого діяння на психічні властивості особи в періоди, пов'язані з її ставленням до діяння, його наслідків, оцінки соціальної й особистісної значущості своєї винуватості.

Найбільш детально в юридичній психології вивча­ються психічні властивості особи при здійсненні різно­манітних функцій у судочинстві. Як відомо, ці власти­вості визначаються процесуальним становищем особи, її роллю і функціями в процесі судочинства. У цьому відно­шенні роль і функції учасників судочинства нерівноз­начні як за процесуальним, так і за психологічним стату­сом (слідчий, прокурор, суддя, захисник, експерт, сві­док, потерпілий, підозрюваний, обвинувачений, підсуд­ний та ін.). Відповідно до обов'язків, виконуваних тими чи іншими особами, виробляються і психічні власти­вості, зумовлені характером їхньої діяльності. Так, вико­нання індивідом обов'язків слідчого, судді, прокурора може розвивати в нього певні моральні й вольові якості, здатність до аналітичних і пізнавальних дій. Це дасть індивіду змогу робити правильні висновки, давати точну оцінку соціальним і антисоціальним проявам, здійсню­вати виховну діяльність.

Юридична психологія вивчає зміни психічних власти­востей осіб, щодо яких здійснюється правосуддя. У резуль­таті цього виникає можливість розробляти рекомендації з проведення окремих слідчих дій і встановлення психо­логічного контакту, а також з вибору способів виявлення обставин вчиненого злочину, впливу на причетних до нього осіб з метою одержання достовірної інформації. Аналіз психічних властивостей особи, яка виконує функції свідка в судочинстві, дає змогу виявити закономірності її пси-

Розділ перший. ВСТУП ДО ЮРИДИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ_____________________

хіки, пов'язані зі специфікою сприйняття (довільного й ми­мовільного) і відтворення події злочину, інтерпретацією останньої, зумовленими екстремальними умовами її пе­ребігу. Вивчення закономірностей, що стосуються зміни психічних властивостей особи, яка вчинила злочин, дає змогу з'ясувати особливості особи, що виявляються в усвідомленні нею вини, адаптації до нових умов життя, визначенні своєї належності та ролі в мікросередовищі, де відбувається процес виховного впливу.

До закономірностей, що є предметом вивчення юри­дичної психології, належать також зміна і формування психічних властивостей особи під впливом профілактич­ної діяльності. Система впливу на особу охоплює чимало заходів, серед яких політичні, естетичні, моральні, пра­вові погляди й переконання, що відображають ідеологію суспільства. У профілактичній діяльності вони виявля­ються комплексно, але головна роль належить правовому впливу як системі правових розпоряджень і заборон, обов'язкових для виконання. Правовий виховний вплив із використанням різноманітних передбачених законом форм створює передумови для такої правової орієнтації особи, яка забезпечує попередження правопорушень. Психологічний вплив правового виховання відбувається в досить широкому діапазоні, чим забезпечується не ли­ше здатність особи правильно оцінювати результати своїх дій, а й поширення такого впливу на інших осіб шляхом одержання необхідної інформації щодо правоза-стосовчих заходів.

Аналіз наведених закономірностей, що вивчає юри­дична психологія, дає змогу визначити її предмет. Юри­дична психологія — це галузь психології, яка вивчає за­кономірності й механізми психіки людини в сфері регу­льованих правом відносин.

Юридична психологія як наука ставить перед собою певні завдання, що забезпечують розвиток наукових кон-

Глава 1. Юридична психологія як наука

цепцій і розробку рекомендацій із найбільш ефективного здійснення правотворчої, правозастосовчої та правоохо­ронної діяльності. До них належать:

1) вивчення психології особистості юриста (слідчого,
прокурора, судді, адвоката й ін.) і його діяльності, психо­
логічних особливостей юридичної процедури;

2) розгляд психологічної ефективності дії норм пра­
ва, правотворчого процесу;

3) дослідження психологічної структури злочину
й особи правопорушника, формування антисоціальної
настанови і методів попереджувальної діяльності;

4) вивчення шляхів формування психічної діяльності
учасників судочинства з метою найбільш оптимального
виконання завдань правосуддя;

5) розгляд психологічних основ проведення окремих
процесуальних дій з метою найефективнішого здійснен­
ня пізнавальної діяльності та її організації;

6) дослідження психологічних закономірностей пені­
тенціарної діяльності з метою розробки системи заходів,
що сприяють корекції поведінки засуджених;

7) створення рекомендацій щодо навчання і вихован­
ня працівників правозастосовчих органів, спрямованих
на формування професійно необхідних якостей;

8) розробка практичних рекомендацій для юристів
щодо здійснення правотворчої, правозастосовчої та пра­
воохоронної функцій;

9) забезпечення правозастосовчої практики психо­
логічним знанням, розробка методик психологічної діа­
гностики й судово-психологічної експертизи;

10) аналіз психологічних характеристик правового
виховання громадян з метою розробки методів профілак­
тичної діяльності щодо окремих осіб і груп населення.

Виконання цих завдань покликане сприяти подаль­шому удосконаленню правотворчої, правозастосовчої та правоохоронної діяльності, забезпечити практичних

Розділ перший. ВСТУП ДО ЮРИДИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ_____________________

працівників науково обґрунтованими рекомендаціями з оволодіння професійно необхідними якостями.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: