Главная | Случайная
Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Правомірність і допустимість методів




Психологічного впливу в кримінальному

Судочинстві

Під час здійснення слідчої і судової діяльності завжди наявний психологічний вплив. Кримінальний і криміналь­но-процесуальний закони забороняють вплив лише в його грубих проявах, у формі насильства, шантажу, погрози. Так, у ч. З ст. 22 КПК України йдеться: «Забороняється до­магатись показань обвинуваченого та інших осіб, які бе­руть участь у справі, шляхом насильства, погроз та інших незаконних заходів». Стаття 373 КК України передбачає відповідальність за примушування давати показання.

Термін «психологічний вплив» указує на його цільо­ву спрямованість — психіку людини. У психології вплив визначається як перенесення інформації від одного учас­ника взаємодії (спілкування) до іншого. Причому в процесі такої взаємодії кожний учасник постійно опи-

1 Лучшие психологические тестьі / Пер. с англ. Е. А. Дружини-ной. — X., 1994. — С. 69-73.

4 4-460 49


Розділ перший. ВСТУП ДО ЮРИДИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ_____________________

няється в ролі об'єкта чи суб'єкта спілкування. У процесі спілкування одна людина звертається до іншої або з повідомленням, або із запитанням, або пропонує, про­сить чи наказує щось зробити.

У процесі спілкування психологічний вплив може бу­ти справлений за допомогою мовних засобів. У цьому плані залежно від особливостей психологічного ме­ханізму впливу розрізняють: 1) інформування (передача інформації); 2) переконання (вплив на контрагента з ме­тою зміни позиції або поведінки); 3) навіювання (вплив, пов'язаний зі зниженням усвідомлення і критичності до матеріалу, що сприймається).

Сутність психологічного впливу визначається ком­плексом прийомів, спрямованих на діагностику пси­хічного стану особи свідка, обвинуваченого, підозрюва­ного і обранням найбільш ефективних прийомів вико­нання слідчої дії. У тактичному прийомі зміст психо­логічного впливу полягає в такому: 1) тактичний при­йом є носієм психологічного впливу; такі прийоми є реалізацією методів впливу; 2) психологічні методи впливу не можуть бути застосовані поза тактичними прийомами. Тактичні прийоми є формою реалізації психологічного впливу.

У процесі спілкування тактичні прийоми як носії психологічного впливу переслідують певну мету: 1) діаг­ностика психічних станів осіб, які потрапили у сферу кримінального судочинства; 2) активізація їхніх дій; 3) зміна поведінки і позиції зазначених осіб; 4) одержан­ня необхідної інформації; 5) виховання і перевиховання.

Психологічний вплив, що здійснюється слідчим або суддею, може бути класифікований на види за такими критеріями:

1) за цільовою спрямованістю впливу (вплив, спрямо­ваний на діагностику психічного стану обвинуваченого, свідка або потерпілого; вплив, що сприяє активізації дій


Глава 2. Методи юридичної психології

окремих учасників кримінального судочинства; вплив, що передбачає зміну поведінки і позиції суб'єкта спілку­вання; вплив, що має за мету сприяти одержанню інфор­мації; вплив, що має виховну спрямованість);

2) за способом здійснення впливу (вербальний або
нонвербальний);

3) за інтенсивністю впливу (насиченість емоціями,
тривалість, стислість тощо);

4) за складністю впливу (психологічно слабкий або,
навпаки, такий, що має сильну фіксацію);

5) за інформаційно-пізнавальним призначенням (спо­
нукальний, стимулюючий, примушуючий, коригуючий
вплив).

Поділ впливу за інформаційно-пізнавальним призна­ченням передбачає необхідність більш докладного роз­гляду окремих його видів. Так, спонукальний вплив ви­користовується в разі, коли необхідно активізувати асо­ціативні зв'язки з метою пригадування забутого чи змі­нити позицію обвинуваченого або свідка у разі його від­мови від давання показань. Стимулюючий вплив сприяє встановленню психологічного контакту, його підтриман­ню і розвитку в процесі спілкування. Вплив примушую­чий сприяє повідомленню необхідної інформації, вияв­ленню і викриттю помилкової інформації. Коригуючий вплив дає змогу регулювати процес одержання інфор­мації у процесі спілкування, уточнювати відповідні дані.

Слідчий або суддя є тими особами, які здійснюють управляючий вплив у регулюванні процесу обміну інфор­мацією при спілкуванні. Обрання тактичних прийомів окремих процесуальних дій залежить від способу мис­лення слідчого (судді), його професійного і загальноосвіт­нього рівня.

При використанні тактичних прийомів можливі змі­ни психічного стану суб'єкта спілкування. У цьому ас­пекті можуть мати місце такі позиції:

4*4-460 51


Розділ перший. ВСТУП ДО ЮРИДИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ_____________________

1) використання тактичного прийому позитивно
впливає на процес спілкування і дає змогу усунути неба­
жані стани психіки;

2) використання тактичного прийому не змінює пси­
хічний стан учасника кримінального судочинства;

3) використання тактичного прийому викликає неба­
жані стани психіки (стан емоційного напруження, страх,
фрустрація тощо).

Психологічний вплив може бути ефективним лише в тому разі, якщо для його застосування створені необхідні умови чи обрана така ситуація, при якій проведення слід­чої дії виявиться найдієвішим. До таких умов належить і стан особи, щодо якої передбачається вплив, і ступінь її поінформованості, і здатність сприймати вплив у даній ситуації; до умов впливу також належить найбільш до­цільний момент для його застосування.

Велике значення для застосування впливу має діаг­ностика темпераменту, яка багато в чому визначає вибір прийомів впливу, що виявляють, з одного боку, власти­вості подразника емоційного, а з іншого — логічного. З огляду на названі умови щодо застосовування у прак­тиці розслідування впливу можна сформулювати кілька рекомендацій (зрозуміло, вони мають факультативний характер, їх можна варіювати залежно від конкретних обставин, особистості й обстановки, у якій здійснюється вплив): раптовість оголошення чи пред'явлення доказо­вої інформації; умовчання про доказову інформацію, що є в розпорядженні слідчого; постановка комплексу запи­тань, спрямованих на орієнтацію мислення в необхідно­му напрямі; постановка серії запитань, спрямованих на деталізацію того, що повідомляється, які розраховані на те, що особа обмовиться і це буде свідчити про винну поін­формованість; оголошення всієї доказової інформації, що є в розпорядженні слідчого; постановка таких запитань, що свідчать про широку поінформованість слідчого про


Глава 2. Методи юридичної психології

особу свідка чи обвинуваченого та їхню діяльність в ми­нулому і зараз; повідомлення нейтральної інформації для створення переконання в особи про невідворотність розкриття злочину.

Допустимість психологічного впливу означає, що він не повинен принижувати гідність особи, викривлювати перспективу досягнення об'єктивної істини. Отже, вплив має бути моральним. Вимога моральності психологічного впливу як невід'ємна його характеристика й є обов'язко­вою насамперед через те, що психологічний вплив, транс­формований у тактичний прийом, є засобом одержання доказової інформації. Відшукування доказової інфор­мації відбувається в процесі кримінально-процесуально­го пізнання. Пізнання ж істини в будь-якій галузі людсь­кого знання і тим паче в галузі судочинства має бути мо­ральним.

З практичної діяльності слідчого (судді) повинні бути виключені прийоми, що мають характер завуальованого обману; засновані на неправдивій інформації чи непоін­формованості осіб; ті, що передбачають використання впливу на психіку людини магнітних бур, екстрасенсори­ки, гіпнозу тощо. Інтерв'ювання слідчих прокуратури і МВС України, проведене нами, дало змогу встановити, що 9 % опитаних практичних працівників намагаються у своїй діяльності використовувати саме такі прийоми, вва­жаючи, що вони мають давати позитивні результати.

У сфері застосування нетрадиційних засобів психо­логічного впливу інтерес становлять рекомендації про використання впливу запаху чи музики в процесі допиту (М. М. Китаєв, Н. П. Єрмаков). На нашу думку, автори перебільшують значення музики і запахів як засобів впливу; ці фактори можуть виступати не як «способи одержання правдивих показань», а як компоненти, що сприяють виникненню тих чи інших емоційних станів допитуваного. Ефективність допиту залежить не від ви-


Розділ перший. ВСТУП ДО ЮРИДИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ_____________________

падкових моментів, а від наявності продуманих варіантів систем тактичних прийомів, які передбачається викори­стовувати.

Тактичні прийоми, що застосовуються при розсліду­ванні й судовому розгляді, мають вирізнятися високими моральними параметрами. Водночас проведене нами анке­тування слідчих прокуратури і МВС України показує, що 54 % опитаних у своїй діяльності застосовують методи не­законного впливу. З них фізичне насильство використову­ють 3,7 %1; погрози — 14,7 %; обман — 29,8 %; введення в оману щодо наявності доказової інформації — 92,6 %; культурну відсталість і релігійні забобони —22,2 %; амо­ральні спонукання — 5,5 %2.

Необхідно зазначити, що будь-який вплив, що міс­тить елементи насильства, не може бути правомірним і

1 Тут доцільно згадати слова професора П. П. Преображенського з
повісті М. Булгакова «Собаче серце»: «Никого драть нельзя! —
волновался Филипп Филиппович. — Запомни зто раз и навсегда.
На человека и на животное можно действовать только внушени-
ем» (Булгаков М.А. Избранньїе произведения: В 2 т. — К.: Дніпро,
1989. — Т. 1. —С.483).

2 Про це свідчать також результати й інших досліджень. Так, з ме­
тою з'ясувати ставлення працівників органів внутрішніх справ до
катувань наукові працівники Національної академії внутрішніх
справ в 2001 році опитали 84 службові особи (керівних праців­
ників кримінального розшуку і слідства). Майже всі опитані пра­
вильно визначили поняття катування як заподіяння фізичного бо­
лю і морального страждання, нанесення побоїв, мордування, заля­
кування й приниження гідності затриманих громадян. ЗО % опи­
таних підтвердили, що катування в Україні застосовують досить
часто, 36 % вважають, що їх застосовують іноді, 33 % — дуже
рідко і лише 3,5 % заперечували такі факти. Серед методів кату­
вань, що застосовують в Україні (про які опитані чули), були на­
звані, крім завдання фізичного болю і моральних страждань, на­
несення побоїв і тілесних ушкоджень, мордування, залякування,
приниження гідності, погрози, глузування, обман, мучення голо­
дом, спрагою, відмова у відправленні природних потреб. 57 % опи­
таних визнали припустимість катувань у виняткових випадках;


Глава 2. Методи юридичної психології

допустимим при проведенні допиту. З огляду на це важ­ливого значення набуває визначення співвідношення впливу і насильства, встановлення ознак психологічного впливу і психічного насильства та їх відмінностей. Межа між впливом і насильством полягає у свободі вибору тієї чи іншої позиції при допустимому впливі. Застосування насильства передбачає відсутність альтернативи у виборі поведінки. Психологічний вплив на відміну від насильст­ва має позитивні якості.

77 % погодилися з думкою про те, що багато хто в Україні вірить у факт застосування міліцією катувань; 39 % вважають, що міліція не може ефективно працювати без застосування час від ча­су катувань; 32 % висловилися за застосування заборонених мето­дів допиту, в разі відсутності вибору; 57 % вважають, що, за ви­нятками дуже серйозних інцидентів, офіцери мають захищати один одного в разі виникнення підозри щодо застосування кату­вань; 45 % погодилися, що іноді корисно тимчасово припинити дію принципів захисту прав людини для досягнення блага для всіх; 50 % опитаних схиляються до думки, що влада в Україні знає про використання правоохоронними органами методів «тре­тього ступеня», однак мало що робить для запобігання їх застосу­ванню; 33 % вірять у те, що багато працівників міліції застосову­ють заходи «третього ступеня» для підсилення закону; 61 % опи­таних переконані: багато керівників органів міліції України пого­джуються з тим, що права можна порушувати або нехтувати ними для належного виконання оперативно-службових завдань, однак не визнають цього; 56 % упевнені у тому, що злочинці заслугову­ють на все, що одержують, і вважають, що більшість населення підтримала б побої або «грубу справедливість» у таких випадках (Беца А. Аргумент «третьей степени» // Зеркало недели. — 2002. — № 45 (420). — С. 6.).


Г


Розділ перший. ВСТУП ДО ЮРИДИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ


vikidalka.ru - 2015-2018 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных