Кровоносна система осетрових

Кровоносна система осетрових риб має типові риси кровообігу риб. Серце поділене на чотири відділи (артеріальний конус, шлуночок, передсердя і венозний синус) і містить венозну кров, що по черевній аорті і приносних зябрових судинах, приносить кров до зябер, де відбувається її окислювання. Артеріальна кров збирається у виносні зяброві судини, і вливається в спинну аорту, яка розгалужується у всі органи. Основними венозними стовбурами, що приносять кров до серця, є передні і задні кардинальні вени. Травна система має відособлену венозну систему — ворітну вену печінки, що приносить кров до печінки, де відбувається фільтрація крові через систему капілярів.
Перикардіальна порожнина, або присерцева сумка (рис. 256), відособилась від передньої частин черевної порожнини тіла. Вона відділена від неї сполучнотканинною перегородкою, що лежить у поперечному напрямку перед печінкою. Перикардіальна порожнина має форму трикутника, спрямованого вершиною вперед. У цій трикутній порожнині розташовується серце риб. Порожнина перикарду вистелена очеревиною (перітонеумом), що складається з двох оболонок: зовнішня називається перикардом, а внутрішня, що прилягає до серця і прикріплює його до стінки тіла, — епікардом.

Рис. 351. Серце осетра (за Гуртовим М. М. та ін., 1976 p.): І — у розрізі; II — вигляд збоку; 1 — артеріальний конус; 2 — півмісяцеві клапани; 3 — шлуночок; 4 — передсердя; 5 — венозний синус
Серце (рис. 351), як зазначено вище, складається з чотирьох відділів, що мають здатність пульсації. Переднім відділом серця є артеріальний конус, що має вигляд короткої трубки, розташованої перед м'язовим шлуночком. Шлуночок, має трапецієподібну форму з плоскою і навіть увігнутою основою, спрямованою вниз, а вершиною вперед. Так само, як і артеріальний конус, він має товсті м'язові стінки. Зовнішня поверхня шлуночка й артеріального конуса у всіх осетрових риб покрита майже суцільно міхуроподібними розширеннями залозистого характеру, це типова для осетрових лімфоїдна залоза, представлена окремими часточками. У глибині, під шлуночком, розташовується задній відділ серця риб — передсердя, що має вигляд зморщеного мішка з м'язовими стінками з густо переплетених волокон.
Зовсім у глибині присерцевої сумки передсердя загальним широким отвором сполучається із самим заднім відділом серця — венозним синусом, що приймає венозну кров із усього тіла риби в тому числі і з вен серця (рис. 352). Внутрішні стінки шлуночка мають радіальне розташування переплетених м'язових волокон. Внутрішня порожнина шлуночка вузька, з лакунарними кишенями, що відкриваються в шлуночок. На задній стінці цієї порожнини є широкий атріовентрикулярний отвір, що відкривається в передсердя. На межі між порожниною шлуночка й артеріального конуса знаходяться 3-4 листоподібні лопаті, які унеможливлюють зворотне повернення крові в шлуночок. У самому артеріальному конусі розташовані три ряди півмісяцевих клапанів: два ряди внизу, а третій ряд біля основи черевної аорти.
Артеріальна система осетрових риб (рис. 353) складається, як і в інших риб, із черевної аорти з приносними зябровими артеріями, що несуть із серця венозну кров, і системи виносних артерій, що з'єднуються на спинному боці тіла в спинну аорту, яка постачає артеріальною кров'ю всі органи тулуба і хвоста.
Черевна аорта — коротка товста судина, що йде по черевній стінці зябрового апарата одним загальним стовбуром і краніально дає парні розгалуження зябрових артерій першої зябрової дуги.

Рис. 353. Схема артеріальної системи стерляді (за Гуртовим М. М. та ін., 1976 p.): 1 — гіоїдна артерія; 2-5 — приносні артерії 1-4 зябрових дуг; 6 — артеріальний конус; 7 — серце; 8 — шлунково-кишкова артерія; 9 — нижня брижова артерія; 10 — хвостова артерія; 11 — артерія черевних плавців; 12 — нижня статева артерія; 13 — спинна аорта; 14 — верхня статева артерія; 15 — підключична артерія; 16 — черевна аорта
Кожна зяброва приносна артерія першої зябрової дуги загинається вперед і дає від себе гілочку, що несе кров до оперкулярної зябри (a. branchialis hyoidea). Гіоїдна артерія іде до оперкулярної зябри, де розпадається на мережу капілярів зябрових пелюстків, з'єднаних по краю цієї мережі поздовжніми спайками. Інші приносні зяброві артерії 2, 3 і 4-ї зябрових дуг відходять від продовження черевної аорти, що загинається всередину і назад петлею.
Приносні зяброві артерії 1, 2, З, 4 зябрових дуг — ідуть по зовнішньому краю зябрових дуг. У кожен зябровий пелюсток, на зразок зубців гребінця, відходять капілярні судини, які, дійшовши майже до вершини пелюстка, повертають до його основи і вливаються у виносні зяброві артерії. Окислювання крові відбувається в капілярах зябрових пелюстків.
Виносні зяброві артерії починаються парними судинами від кожної напівзябри і з'єднуються одна з одною у чотири стовбури, злиття яких у непарну подовжню судину утворює спинну аорту. Виносні зяброві судини лежать на дні черепа і прикриті слизовою оболонкою ротоглоткової порожнини. Перша виносна артерія, вийшовши з першої зябрової дуги, дає дві гілки вперед для постачання артеріальною кров'ю голови. Внутрішня гілка — гіоїдна артерія загинається вниз і постачає несправжню зябру, а друга гілка — очноямково-носова — йде вперед до очної ямки, віддаючи відгалуження до піднебіння, до м'язів щелепної дуги і в очну ямку. Друга виносна артерія йде від другої зябрової дуги і також вливається праворуч і ліворуч у загальний стовбур спинної аорти. Третя і четверта виносні артерії перед впаданням у спинну аорту зливаються разом і вже загальним стовбуром вливаються в спинну аорту.
Від черевної частини системи виносних артерій відходить вперед ще щелепна або язикова артерія і черевна артерія, що несе артеріальну кров для живлення стінок самого серця (рис. 355).
Спинна аорта — велика судина, що лежить під спинною струною по середній лінії тіла. Після утворення з виносних зябрових артерій, спинна аорта йде назад і на рівні грудних плавців розгалужується на праву і ліву підключичні артерії, що постачають кров'ю грудні плавці. Далі назад, підходячи до плавального міхура, аорта розширюється й сплющується, перетворюючись у широку сплющену лакуну, що тягнеться між плавальним міхуром і хребтом до заднього краю плавального міхура, даючи в обидва боки дрібні посегментні відгалуження до тулубової мускулатури. Від спинної аорти також відходять артеріальні судини, що постачають внутрішні органи.
Шлунково-кишкова артерія — велика судина, що відходить від спинної аорти перед плавальним міхуром до органів травлення (печінки, шлунка і кишечника).
Верхні сім'яникові артерії (a. spermatica superior) у самців або яєчникові артерії (a. ovarica superior) у самок також відходять від спинної аорти попереду плавального міхура, поруч зі шлунково-кишковою артерією праворуч і ліворуч від неї і розгалужуються в статевих залозах. Задня частина статевих залоз забезпечується кров'ю самостійною кровоносною судиною, що відходить від спинної аорти на місці звуження аортного розширення. Ця нижня статева артерія в самця (a. spermatica inferior) і в самки (a. ovarica inferior) відходить до задньої частини порожнини тіла і йде вперед.
Нижня брижова артерія також відходить від спинної аорти, але вже за плавальним міхуром, і дає відгалуження вперед та назад по задній кишці.
Клубово-поперекова артерія відходить від спинної аорти в самому задньому кінці черевної порожнини, на місці розгалуження хвостової вени на приносні вени нирок. Вона постачає артеріальною кров'ю черевні плавці.
Хвостова артерія і хвостова вена — дві непарні судини, що проходять під хордою. Зверху під хордою розташовується хвостова артерія, а під нею нижче — хвостова вена.
Венозна система (рис. 356) починається у хвостовому відділі капілярами хвостової артерії, що, зливаючись, утворюють непарну судину — хвостову вену, яка лежить під хордою в гемальному каналі хребта разом із хвостовою артерією безпосередньо під нею.
Хвостова вена, ввійшовши в порожнину тіла, розділяється на парні приносні вени нирок, що входять у задні кінці нирок, які тягнуться назад до самого заднього кінця целома. У нирках судини розгалужуються на капіляри для фільтрації рідких продуктів розпаду, даючи густу мережу судин ворітної вени нирок.
Задні кардинальні вени, починаються в задньому кінці порожнини тіла при входженні хвостової вени в нирки, де ця вена розгалужується на мережу капілярів ворітної вени нирок. З лівого боку риби з ниркових капілярів поступово утворюється ліва кардинальна вена, що йде по внутрішньому краю нирок до самого переднього кінця порожнини тіла, лише віддаючи в нирку розгалужешія. Таким чином, зліва в осетрових риб, як і костистих, ворітна вена неповна.
Біля заднього кінця плавального міхура, де хвостова артерія розширюється в широку лакуну спинної аорти, від кардинальної вени відходить велике відгалуження на правий бік риби — задній відділ правої кардинальної вени, що у правій нирці складається з мережі капілярів правої ворітної системи нирок. Лише в передній половині порожнини тіла в правій нирці починає відновлюватися на зовнішній поверхні нирки венозна судина переднього відділу правої кардинальної вени. На рівні переднього кінця статевої залози права кардинальна вена приймає в себе верхню статеву вену і разом із лівою кардинальною веною тягнеться вперед. Задні кардинальні вени тягнуться вперед до рівня серця, пронизують перегородку присерцевої сумки і проникають у перикардіальну порожнину. Там вони зливаються з передніми кардинальними, або яремними, венами в загальні протоки Кюв'є.
Нижня статева вена сім'яника, в самця або яєчника у самки впадає в непарний відділ кардинальних вен у самій задній частині порожнини тіла і приносить кров від заднього відділу гонад правого і лівого боків тіла.
Верхня статева вена сім'яника в самця або яєчника в самки впадає в передній кінець кардинальних вен біля місць відгалуження кишково-шлункової артерії від спинної аорти.

Рис. 356. Венозна система стерляді (за Гуртовим М. М. та ін., 1976 p.): 1 — нижня яремна вена; 2 — протоки Кюв'є; 3 — верхня яремна вена; 4 — ворітна вена печінки; 5 — ліва задня кардинальна вена; 6 — приносні вени нирок; 7 — хвостова вена; 8 — вена черевних плавців; 9 — нижня статева вена; 10 — ворітна вена нирок; 11 — права задня кардинальна вена; 12 — права верхня статева вена; 13 — печінкова вена; 14 — підключична вена
Вона збирає кров від передніх відділів сім'яника і йде разом з однойменною артерією.
Сегментальні артерії відходять від спинної аорти, а відповідні їм сегментальні вени впадають у кардинальні вени праворуч і ліворуч у вигляді ряду поперечних судин, що йдуть разом один з одним по стінках тіла.
Вени черевних плавців, або клубово-поперекові вени, впадають по обидва боки декількома гілочками в кардинальні вени в задньому кінці порожнини тіла.
Протоки Кюв'є — поперечні трубки, що лежать у глибині присерцевої порожнини, утворюються злиттям передніх і задніх кардинальних вен. У них впадають із черевного боку від печінки печінкові вени, складені в тканині печінки з розгалужених капілярів ворітної вени печінки. Праворуч і ліворуч у протоки Кюв'є, у місці злиття кардинальних і яремних вен, впадають підключичні вени грудних плавців.
Верхні яремні вени або передні кардинальні вени приносять кров від голови, головного мозку, черепа й органів чуття і впадають зі спинної сторони в протоки Кюв'є, зливаючись разом із задніми кардинальними венами. Вони лежать глибоко під серцем, безпосередньо краніальніше впадання кардинальних вен у протоки Кюв'є, і йдуть по черепу і головному мозку.
Нижня яремна вена приносить кров від вентральної частини голови. В осетрових риб це непарна судина, що проходить по бічній стінці присерцевої сумки з правого боку риби, і впадає у верхню яремну вену біля її основи.
Зовсім окрему систему венозних судин складають вени, що збирають кров від травної системи. Вони починаються мережею капілярів у стінках кишечнику й утворюють розгалуження вен у брижах, які приносять кров до печінки.
Ворітна вена печінки — система венозних судин, що збирають кров від травної системи, незалежно від системи венозних судин, що складають кардинальні і яремні вени тулуба. Вона починається капілярами в задній кишці і, поступово укрупнюючись, йде вдовж зовнішніх стінок кишкової трубки, приймаючи гілочки від стінок кишечника по всіх його петлях, а також від шлунка і судин розгалужених у брижах. У печінці вся ця система судин розгалужується на систему капілярів, де відбувається фільтрація крові. Всередині печінки капіляри знову збираються у виносні вени, що називаються печінковими венами.
Печінкові вени — короткі широкі судини, які декількома трубочками з'єднують передню поверхню печінки з задньою стінкою присерцевої сумки. Пронизуючи її, вони впадають у протоки Кюв'є.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: