Заготівля монокормів

Деякі господарства вже давно застосовують безобмолотне зби­рання зернофуражних культур і готують монокорми із цілих рос­лин, зібраних в оптимальні строки, коли в них міститься найбільша кількість поживних і білкових речовин. Для кукурудзи, вівса, ячме­ню, наприклад, це фаза молочно-воскової і воскової стиглості зерна.

За комбайнового способу збирання зернофуражних культур при традиційній технології втрачається 2 — 3 ц/га полови. Втрачаються також найбільш цінні листкові частини рослин і легке зерно. На полі залишається насіння бур'янів. Крім того, для збирання соломи потрібен цілий комплекс машин, витрачається багато коштів і руч­ної праці. Збирають зернофуражні культури у повній стиглості, ві­докремлюючи зерно від соломи і полови, а взимку їх змішують для згодовування худобі.

За новою технологією зернофуражні культури збирають незалеж­но від погодних умов в оптимальні агротехнічні строки і з меншою напругою. При безобмолотному способі збирання стебла, листя, обго­ртки качанів, стрижні і полову збирають разом із зерном і висушують на високотемпературних пневмобарабанних сушарках типу АВМ, подрібнюють і переробляють на повнораціонні гранули або брикети так само, як і при виробництві трав'яного борошна або січки.

Для скошування з подрібненням і навантаженням зернофуражу у транспортні засоби застосовують ті самі збиральні машини, транс­портні засоби і технологію заготівлі сировини, що й при збиранні трав на трав'яне борошно. Грубостеблові культури (кукурудзу, сорго, соняшник) збирають силосозбиральними комбайнами, подрібнюва­льний апарат яких регулюють на мінімальну довжину січки. Перед подачею в сушильний агрегат масу додатково подрібнюють на по-дрібнювачі «Волгарь-5». Через низьку вологість зернофуражу у фазі молочно-воскової стиглості штучне високотемпературне висушуван­ня при переробці на монокорм проводять за більш «м'якого» режи­му: знижують подачу палива, швидкість обертання сушильного ба­рабана встановлюють ближче до верхньої межі (5 — 9 об/хв). Проду­ктивність сушильних агрегатів на заготівлі монокормів на 30 — 50 % вища, ніж при переробці зеленої маси трав (табл. 51).

Таблиця 51. Поживна цінність і вихід монокорму з різних

культур, зібраних у фазі молочно-воскової стиглості

(за даними Донського СГІ)

Наведені у табл. 51 дані свідчать про те, що монокорм із зерно­фуражних культур має високі кормові властивості, але за вмістом протеїну і каротину дещо поступається трав'яному борошну, виго­товленому із зеленої маси бобових культур.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: