МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ПРАКТИКИ

Метою практики є: закріплення та розширення теоретичних знань, що отримані студентами при вивченні загальнотехнічних і спеціальних дисциплін; удосконалення знань про методи та форми роботи з людьми, одержання практичних навичок роботи на основному технологічному обладнанні.

Завдання практики:

вивчення технологічних процесів переробки пластмас основними методами (лиття під тиском, екструзія, пресування, вальцювання) в залежності від отриманого завдання;

вивчення техніко-економічних даних з метою обґрунтування доцільності виробництва;

ознайомлення з питаннями визначення резервів виробництва, вибір оптимального варіанта переробки та підбір обладнання при виготовленні конкретних видів продукції;

вивчення будови та рівня технологічної експлуатації обладнання;

ознайомлення з нормативною та технічною документацією;

збирання матеріалів для виконання дипломного проекту;

вивчення питань охорони праці та навколишнього середовища, протипожежної безпеки;

закріплення та поглиблення теоретичних знань зі спеціальних дисциплін;

набуття практичних навичок на робочих місцях: ливарників, пресувальників, машиністів екструдерів, вальцювальників, лаборантів цехової лабораторії.

У результаті проходження практики студенти повинні знати: полімерні матеріали, що перероблюються, їх основні технологічні властивості, стандарти;

технологічний процес виробництва і вплив технологічних факторів на якість продукції та продуктивність обладнання;

контроль та регулювання основних технологічних процесів;

облік продукції, що випускається; стандарти, технологічну карту типового виробу;

права й обов’язки робітників основних професій (ливарників, пресувальників та ін.);

перспективи розвитку підприємства;

“вузькі місця” в цеху та шляхи їх усунення;

відходи виробництва в цеху та шляхи їх утилізації;

техніку безпеки та протипожежну техніку;

питання охорони навколишнього середовища.

Вміти працювати на одному з робочих місць; контролювати технологічний процес на різноманітних його етапах; оцінювати аварійні ситуації та самостійно приймати технічно грамотні рішення; працювати з технічною літературою за фахом, розбиратися в технічній документації.

Набути навички робочої професії (пресувальника, ливарника, контролера ВТК, машиніста екструдера, вальцювальника, лаборанта цехової лабораторії та ін.), приймання самостійних рішень з управління технологічними процесами в умовах різних виробничих ситуацій (ділові ігри).

2 ЗМІСТ ПРАКТИКИ

Під час проходження практики студент повинен вивчити такі питання:

2.1. Стисла історія заводу та перспективи його розвитку.

2.2. Загальна характеристика та структура цеху з переробки пластмас.

Народногосподарське значення продукції, що випускається, її споживачі. Характеристика асортименту виробів (не менше 5-6 виробів), у тому числі річний випуск. Ескізи або креслення вибраного асортименту виробів, стандарти на вироби.

Характеристика асортименту матеріалів, що перероблюються в цеху ДСТУ (ГОСТи та ТУ) на матеріали, джерела сировини.

Технологічний процес виробництва (від складу сировини до складу готової продукції).

2.2.1. Лиття під тиском.

Особливості процесу, його стадії: підготовка сировини, сушіння, фарбування, усереднення партії, пластикація матеріалу, формування виробу у формі, мехобробка та ін. Технологічні параметри процесу.

2.2.2. Пресування реактопластів.

Особливості процесу, його стадії: таблетування, попередній підігрів, пресування, мехобробка, термообробка. Технологічні параметри процесу.

2.2.3. Екструзія труб.

Особливості процесу. Пластикація матеріалу в екструдері, тривалість пластикації, температурний режим по зонах екструдера та в головці. Калібрування труби та охолодження. Особливості процесу. Відведення труби, швидкість відведення, різання, намотування труб, спосіб складування готової продукції.

2.2.4. Виробництво рукавної плівки.

Особливості процесу. Пластикація матеріалу в екструдері, тривалість пластикації, температурний режим по зонах екструдера та в головці. Вимоги до якості розплаву та режиму пластикації, оформлення рукава плівки, роздув та охолодження (природне та примусове), подача повітря, тиск та витрати повітря, калібрування товщини, особливості процесу відведення плівки, швидкість відведення, регулювання швидкості, різання, намотування, складування, декорування плівки.

2.2.5. Виробництво порожнистих виробів.

Особливості процесу виробництва порожнистих виробів. Завантажування матеріалу в екструдер. Пластикація матеріалу. Температурний режим зон екструдера та головки. Вимоги до якості розплаву та режиму пластикації.

Оформлення трубчастої заготовки. Регулювання швидкості видавання заготовки, оформлення виробів у формі. Тиск повітря при роздуванні.

2.2.6. Виробництво плівки вальцювально-каландровим способом.

Особливості процесу. Підготовка вихідних компонентів та одержання композицій. Дозування компонентів. Змішування компонентів. Схема подавання компонентів у змішувач. Режим змішування (режим, температура), стадії процесу. Пластикація суміші на валках. Дозатори. Режим пластикації, тривалість. Ширина обрізаної стрічки, розмір цілини між валками, швидкість обертання валків. Вміст летких до і після вальцювання. Подача суміші в екструдер, режим екструзії (у випадку цього процесу). Подача суміші на каландрування. Режим каландрування, швидкість обертання валків, температура, розмір цілини. Відведення отриманої плівки, швидкість відведення, охолодження, складування готової продукції. Декорування плівки (нанесення кольорового друку та тиснення), дублювання плівки різною основою.

Для всіх процесів: види браку, його причини та шляхи запобігання. Норми технологічного процесу. Витратні коефіцієнти для вибраного асортименту виробів.

Основне обладнання (модель, тип, продуктивність, потужність, що споживається; перелік та опис комплектуючого обладнання). Режим роботи та обслуговування обладнання, правила його експлуатації, техніка безпеки, схема аварійної зупинки. Норми обслуговування та графіки ремонту обладнання.

Транспортні засоби. Характеристика пневматичного транспорту, принцип його дії.

Обов’язки робітників основних професій (ливарника, пресувальника, машиніста екструдера, вальцювальника, контролера ВТК, лаборанта цехової лабораторії).

Причини можливих відхилень технологічного режиму від норми, шляхи їх усунення. Аварійні ситуації. Правила пуску та зупинки обладнання. Організація робочого місця.

“Вузькі місця” у цеху та шляхи усунення. При вивченні цих питань необхідно використовувати матеріали плану підприємства з розвитку нової техніки, план організаційно-технічних заходів, передовий досвід.

Практикант повинен проаналізувати діючий технологічний процес, допомогти цеху в удосконаленні технології процесу, тобто внести відповідні пропозиції, зафіксувати їх у своєму звіті.

Знати технологічну схему виробництва, компоновку обладнання (план).

Подати технологічну карту типового виробу.

2.3. Стандартизація та контроль якості сировини, матеріалів та готової продукції. Методи проведення основних аналізів та випробувань. Стандарти та методи випробувань. Точки контролю, засоби відбирання проб, частота. Категорії якості.

2.4. Охорона праці. Заходи з техніки безпеки, промсанітарії та протипожежної профілактики. Шкідливі виділення. Засоби індивідуального захисту.

2.5. Охорона навколишнього середовища. Утилізація відходів виробництва, використання вторинної сировини в цеху. Стічні води. Очищення стічних вод. Використання оборотних циклів. Використання технічної води у замкненому циклі технологічного процесу.

2.6. Контроль процесами. Параметри, що контролюються та регулюються. Тип і технічна характеристика контрольно-вимірювальних приладів.

2.7. Основні техніко-економічні показники роботи цеху. Продуктивність та собівартість продукції.

3 НАВЧАЛЬНІ ЗАНЯТТЯ ТА ЕКСКУРСІЇ

Для студентів повинен бути організований цикл лекцій з окремих науково-технічних та економічних питань. Лекції читають керівники практики від інституту, фахівці та новатори виробництва.

Приблизна тематика лекцій:

1. Історія розвитку заводу, його досягнення в технічному прогресі галузі.

2. Сучасний стан виробництва та перспективи його розвитку.

3. Механізація та автоматизація.

4. Охорона навколишнього середовища.

5. Трудове законодавство.

6. Переробка відходів виробництва.

7. Питання стандартизації, контролю якості сировини та продукції.

Керівники практики від інституту проводять зі студентами семінарські заняття.

Теми семінарських занять

Методика розрахунків необхідної кількості сировини (матеріальні витрати).

Методика розрахунків технологічного обладнання (пресів, литтєвих машин, черв’ячних екструдерів, валкових машин).

Принципи компоновки обладнання на дільниці з переробки пластмас.

Керівники практики від інституту та підприємства спільно організують екскурсії по заводу і на інші підприємства.

4 КАЛЕНДАРНИЙ ГРАФІК ПРОХОДЖЕННЯ ПРАКТИКИ

5 ЗВІТ ПРО ПЕРЕДДИПЛОМНУ ПРАКТИКУ

У процесі проходження практики студенти складають звіт про переддипломну практику. У звіті необхідно висвітлити всі питання, що передбачені розділом “Зміст практики” цієї програми.

У звіті (а також у щоденнику практики) повинна знайти відображення конкретна робота, що виконана студентом під час практики.

Працюючи на робочому місці, студент зобов’язаний у звіті про практику: - подати відомості з технологічного процесу на даній дільниці;

- описати свої дії, що передбачені посадовими інструкціями при нормальній роботі обладнання, його запуску, зупинці та в аварійних ситуаціях;

- зазначити причини основних відхилень технологічного режиму та шляхи їх усунення;

- привести, як приклад, змінні листи режиму або змінні рапорти. У примітці вказати, які саме параметри регулювались студентом;

- по можливості, навести дані про кількість продукції, що вироблена цехом, установкою, машиною, що обслуговувалась студентом під час роботи на робочому місці.

У звіт не слід включати друковані матеріали заводу (інструкції, синьки креслень), за виключенням матеріалів ДСТУ.

Звіт треба оформляти акуратно та розбірливо, ілюструвати ескізами обладнання, схемами та графіками. Ілюстрації нумеруються арабськими цифрами в межах всього звіту та повинні мати тематичну назву.

Обсяг звіту – приблизно 60-80 стандартних аркушів (формату А4).

Звіт повинен бути написаний від руки чорним або фіолетовим чорнилом (або надрукований), повинен мати титульний аркуш (див. додаток 1), зміст на с.1 (див. додаток 2) з штампом (див. додаток 2).

Кожна наступна сторінка повинна мати рамку з малим штампом (див. додаток 2). Поля на аркушах: ліворуч – 20 мм від краю аркуша; зверху, знизу та справа – 5 мм.

Основні розділи звіту виділяються наскрізною нумерацією арабськими цифрами з крапкою.

Назви розділів повинні бути стислими, відповідати змісту та записуватись у вигляді заголовка великими літерами.

Підрозділи нумеруються в межах кожного розділу. Номери підрозділів складаються з номерів розділу та підрозділу.

Наприклад: 2 Технологічний процес виробництва.

2.1 Підготовка сировини та матеріалів.

2.2 Попереднє підігрівання.

Звіт подається керівнику практики на заводі для перевірки, оцінки його якості, написання відгуку та підпису. Одночасно студент зобов’язаний подати щоденник, в якому керівник практики пише характеристику та дає висновок про роботу студента під час практики.

Звіт оцінюється за стобальною системою. Підпис керівника, його висновок про звіт та щоденник засвідчуються печаткою підприємства.

Звіт з переддипломної практики повинен мати такі розділи:

Вступ

1 Історія розвитку заводу. Характеристика району його спорудження.

2 Структура дільниці.

3 Характеристика сировини, що перероблюється, матеріалів та готової продукції, стандарти. Приклади готової продукції (ескізи виробів).

4 Описання технологічного процесу та обладнання. Зразок технологічної карти виготовлення типового виробу. Норми технологічних режимів для кожного виробу. Норми технологічних режимів для матеріалів, що перероблюються на дільниці.

5 Специфікація обладнання дільниці. Креслення основних вузлів обладнання.

6 Обов’язки робітників основних професій.

7 Внутрішньоцеховий транспорт.

8 Стандартизація та контроль якості сировини, матеріалів та готової продукції.

9 Охорона праці.

10 Охорона навколишнього середовища.

11 Контроль процесу.

12 Техніко-економічне обґрунтування доцільності виробництва.

13 Індивідуальне завдання.

14 Зразки ведення технічної документації на дільниці.

6 ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ ПРАКТИКИ

У кінці практики та після оформлення усіх документів керівник практики від заводу визначає строк здавання заліку комісії. Прийом заліку на підприємстві оформляється протоколом з оцінками та підписами членів комісії.

Після закінчення практики студенти здають на кафедру звіти про практику для перевірки. Одержання диференційованого заліку з переддипломної практики в університеті проводиться у призначений строк (але не пізніше тижня після початку занять). Студенти виступають також на конференції за підсумками практики.

Основними показниками для оцінки знань студента є:

1) усні відповіді при одержанні заліку;

2) якість поданого звіту з практики;

3) відгук керівництва практики від заводу та його оцінка;

4) якість виконаного індивідуального завдання.

Студент, що не виконав програму практики, одержав негативний відгук або незадовільну оцінку при захисті звіту, направляється повторно на практику.

7 НАВЧАЛЬНІ ПОСІБНИКИ ТА МАТЕРІАЛИ

Студенти-практиканти повинні користуватися технічною літературою та іншою документацією в межах даної програми, індивідуального завдання на практику, а також з тем дипломних проектів.

Під час виробничої практики студенту слід ознайомитися з такою документацією:

– інструкціями з техніки безпеки та охорони праці;

– технологічним регламентом дільниці;

– матеріалами ДСТУ (ГОСТів, ТУ та міжцехових норм) на сировину і готову продукцію;

– виробничими інструкціями;

– кресленнями основного обладнання (вузол пластикації); технологічною схемою; компоновкою обладнання;

– планами впровадження нової техніки та передової технології;

– оформленими раціоналізаторськими пропозиціями та винаходами.

Додаткові матеріали, що необхідні студенту для виконання індивідуального завдання, рекомендуються керівниками виробничої практики.

Студент несе повну відповідальність перед підприємством за одержану документацію та літературу. У випадку втрати або пошкодження одержаних для ознайомлення документів на студента може бути накладене стягнення, про що повідомляється в університет. Збиток, що завдано втратою або пошкодженням технічної або іншої літератури, компенсується студентом за свій рахунок у відповідності з порядком, що прийнятий у технічній бібліотеці підприємства.

8 СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1 Гуль В.Е. Основы переработки пластмасс [Текст] / В.Е. Гуль, М.С. Акутин. – М.: Химия, 1985. – 400 с.

2 Бортников В.Г. Основы технологии переработки пластических масс [Текст] / В.Г. Бортников. – Л.: Химия, 1985. – 304 с.

3 Каменев Е.И. Применение пластических масс: Справочник [Текст] / Е.И. Каменев, Г.Д. Мясников, М.П. Платонов. – Л.: Химия, 1985. – 448 с.

4 Калинчев Э.Л. Выбор пластмасс для изготовления и эксплуатации изделий: Справочное пособие [Текст] / Э.Л. Калинчев, М.Б. Саковцева. – Л.: Химия, 1987. – 413 с.

5 Оленев Б.А. Проектирование производств по переработке пластических масс [Текст] / Б.А. Оленев, Е.М. Мордкович, В.Ф. Калошин. – М.: Химия, 1982. – 256 с.

6 Торнер Р.В. Оборудование заводов по переработке пластмасс [Текст] / Р.В. Торнер, М.С. Акутин. – М.: Химия, 1986. – 400 с.

7 Пахаренко, В.А. Переработка полимерных композиционных материалов [Текст] / В.А. Пахаренко, Р.А. Яковлєва, А.В. Пахаренко. – К.: Издательская компания «Воля», 2006. – 552 с.

8 Суберляк, О.В. Технологія переробки полімерних та композиційних матеріалів [Текст] / О.В. Суберляк, П.І. Баштаник. – Львів: Видавництво «Растр-7», 2007. – 376 с.

9 Регламенти технологічних процесів та інша нормативно-технічна документація підприємства.

10 Стандарти на сировину і готову продукцію.

Додаток 1

Форма титульного аркуша

Міністерство освіти і науки України

Державний вищий навчальний заклад

«УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ХІМІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ»

Кафедра переробки пластмас і фото-, нано- та поліграфічних

матеріалів

Звіт

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: