ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
Теоретичні значення Q – критерію. при різних довірчих імовірностях Р
Щоб знайти середнє значення абсолютної похибки, виконуюють такі обчислення: - розраховють дисперсію значень вимірюваного параметра, (рівняння (5, 5а)); - розраховють стандартне відхилення, (рівняння (6)). (5) (5a) n –1 = f – ступінь свободи. (6) Величину sx ще називають «середньоквадратичне відхилення» або «середньоквадратична похибка». Коли відомі середнє значення і дисперсія, можна використати більш строгий підхід до виявлення грубих помилок – «промахів». Розраховють з вибірки експериментальних значень виміряного параметра значення β критерію для x k = x max, x min або X1, Xn з ранжированого ряду. . (7) де, α = 1− P – імовірність отримати «промах»; Розраховане значення порівнюють із теоретичним значенням (див. таблицю 2). У випадку, коли сумнівне значення параметра признається похибкою, його виключають із вибірки і по n-1 значенням обчислюють нові значення середнього, дисперсії та стандартного відхилення. Використовуючи середнє значення і стандартне відхилення формують інтервал (довірчий інтервал) значень навколо середної величини, який з заданою наперед імовірністю (P = 0,95; 0,99) накриває дійсне значення вимірюваного параметра. При розрахунках граничних значень довірчого інтервалу використовують рівняння (8): (8)
Значення t (P, n – 1) наведено в таблиці 3. Цей критерій називають «t-критерій Стьюдента». «Стьюдент» – псевдонім англійського математика Госсета. Таблиця 2 Значення критерію грубої похибки β
Таблиця 3 Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|