Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






КОМПЛЕКСОНОМЕТРИЧНЕ ТИТРУВАННЯ




 

Реакції комплексоутворення здавна є основою деяких тит­ри­мет­рич­них визначень. Так, іони га­ло­ґе­ні­дів визначають тит­ру­ван­ням комплексоутворювачем – іонами Hg2+ (як титрант звичайно використовують роз­чин Hg(NO3)2), для іону Cl цьому відповідає реакція

2 Cl + Hg2+ Û HgCl2.

Іони ціаніду визначають титруванням комплексоутворювачем – іонами Ag+ (як титрант використовують розчин AgNO3):

2 CN + Ag+ Û Ag(CN)2.

За останньою реакцією також визначають зворотнім тит­руванням різні іони перехідних металів, що утворюють стійкі ціанокомплекси: до розчину ана­лі­ту додають надлишок іона ціаніду (кількість якого відома), а тоді відтитровують його іонами Ag+.

Але вжиток ком­плек­со­у­тво­рен­ня як основи тит­рування набув справ­жньо­го розквіту, коли за­сто­сували спеціальні ліґанди, що їх на­зва­ли «ком­плек­со­ни». Це по­лі­ден­тат­ні орґа­нічні ліґанди – третинні амі­но­кис­ло­ти, що утворюють хелатні цик­ли. Найбільш по­ши­ре­ний із них – ети­лен­ді­­амін­тетра­оц­то­ва кислота, ЕДТА. Динатрієва cіль Na2H2Edta·2H2O відома під різ­ни­ми комерційними назвами: ком­плек­cон III, хелатон 3, версен, сек­вес­трен, нуллапон, титриплекс III, тет­ра­лон, три­лон Б (російська ко­мер­цій­на назва).

Її ані­он – ети­лен­ді­амін­тет­ра­аце­тат (cко­ро­че­но ЕДТА) є шеcти­ден­тат­ним лі­ґандом. З іоном металу ко­ор­ди­нують 2 атоми N і 4 кар­бок­силь­ні групи, з підвищеною електронною густиною. Хелатні цикли: ме­тал ‑ N–CH2–CH2–N – (замикаючись зно­ву на тому са­мо­му ме­та­лі) та метал – N–CH2–COO- (можливо, ко­ор­ди­ну­ю­чись або на атомі O, або по­се­ре­ди­ні двох атомів O, і знову за­ми­ка­ю­чись на тому са­мо­му ме­та­лі). CH2-COO- / N / \ H2C CH2-COO- | H2C CH2-COO- \ / N \ CH2-COO-

П’ятиатомні цик­ли є дуже стій­ки­ми, мало на­пру­женими, бо у них ва­лен­тні ку­ти змі­ню­ють­ся мало. Ліґанд охоп­лює іон-комплек­со­у­тво­рю­вач з усіх бо­ків, забезпечуючи вигідну для ба­га­тьох комплексів ок­та­ед­рич­ну ко­ор­ди­на­цію. От­же, крім стій­ко­сті, маємо ще просту сте­хі­о­мет­рію ком­плек­сів – склад 1:1, на­приклад,

Fe3+ + Edta4‑ Û FeEdta.

Відомі також комплекcонати FeOHEdta2-, Fe(OH)2Edta3‑ і FeHEdta, де або один із координаційних центрів ліґанду бло­ко­ва­ний іоном Н+ (основні вла­сти­во­сті ліґанду!), або якесь з координаційних місць у ком­плек­со­ут­во­рю­ва­ча (тут Fe3+) зайняте іншим ліґандом, одно­ден­татним OH-. Проте вихід таких ком­плек­сів в умовах титрування відносно невеликий (тут – по­рів­ня­но з FeEdta-), до того ж у їх складі не порушується просте сте­хі­о­мет­рич­не відношення 1:1 між ме­та­лом (звичайно, ана­лі­том) і лі­ґан­дом – ком­плек­со­ном (звичайно, тит­ран­том). З ЕДТА швидко вза­є­мо­ді­ють майже вcі катіони, крім кінетично інертних алю­мі­нію (III) та хрому (III). Останні ви­зна­чаю­ть зворотнім ком­плек­cо­но­мет­рич­ним тит­ру­ван­ням.

Комплексони за­сто­со­ву­ють, ви­зна­чаючи окремі метали у сумі­шах, хоч вони неселективні реаґенти. Для цього часто ви­ко­ри­сто­ву­ють велику різ­ни­цю у стій­ко­сті комплексонатів різних іонів металів. Реґулюючи рН буферного се­ре­до­ви­ща, створюють такі умови, щоб по­трібний іон металу практично повністю утво­рив комплекс, ус­піш­но конкуруючи з іонами водню у реакціях

j H+ + Edta4‑ Û H j Edta j ‑4.

Метали-домішки, що утворюють менш стійкі комплекси, мо­жуть, че­рез не­спри­ятливу для них конкуренцію з H+, практично не утво­ри­ти по­міт­ної кіль­ко­сті комплексу навіть з надлишком лі­ґан­ду, а отже не впли­ну­ти на тит­ру­ван­ня. Як­що ж вплив металів-до­мішок та­к усунути не вда­єть­ся, їх доводиться мас­ку­ва­ти спе­ці­аль­ни­ми допо­між­ними реаґентами або відокремлювати.

Визначаючи кінцеву точку в комплекcонометричному тит­ру­ван­ні, за­cто­cо­вують металохромні індикатори – речовини, що змінюють забарвлення, вза­є­мо­ді­ю­чи з іонами металів.






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных