Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАЦІ ПРИ МОНТАЖІ БУРОВИХ УСТАНОВОК 3 страница




Для завантажувально-розвантажувальних робіт, а також для монтажу і демонтажу обладнання в основному використовуються тракторні крани на гусеничному ходу зі стрілою, яка нахиляється, двох типів: причіпні (КП) та самохідні (КС). До причіпних кранів належать крани марки КП-10, КП-25М, КП-40, а до самохідних – КГС-6, Азинмаш-5. Ці крани володіють доброю маневреністю й можуть переміщатися в межах робочої зони з піднятим на стрілі вантажем.

Кран КП-25М – одновісний причіпний механізм на пневмоколісному ходу до трактора Т-130. Він складається із наступних основних вузлів: рами, стріли, двох ходових візків, лебідки, вантажної оснастки із чотирьохшківними блоками, оснастки стріли із трьохшківними блоками, вказівника вантажо-підйомності при відповідному нахилі стріли і бокового нахилу та системи управління, що знаходиться в кабіні трактора.

Основа крана – рама, яка виконана із профільного прокату у вигляді плоскої трикутної ферми, задня частина якої обпирається на два одновісні ходові візки з пневмоколесами, а передня частина шарнірно з’єднана з трактором причіпним пристроєм. На кінці осі кожного ходового візка надіто по два колеса. Вісь візка кріпиться в балансирі, який цапфами обпирається на два кронштейни, які закріплені до нижньої частини рами.

Стріла крану виконана із труб. У передній головці стріли змонтовані чотири шківи вантажної оснастки, а в задній головці – три шківи стрілової оснастки і напрямний ролик для вантажного каната. Ноги стріли закріплені на задній частині рами на шарнірах, які дозволяють нахиляти стрілу в необхідне робоче положення та укладати її на раму при транспортуванні крана.

Лебідка крана встановлена на задній частині трактора. Вона складається із редуктора з реверсом, вантажного і стрілового барабанів, гальм й системи управління реверсом та кулачковими муфтами барабанів. Лебідка приводиться в дію від вала відбору потужності трактора. На рамі лебідки встановлені поворотні напрямні ролики для вантажного і стрілового канатів.

Вантажопідйомність крана залежить від нахилу (вильоту) стріли і її бокового нахилу.

Крани КП-10 і КП-40 за конструкцією аналогічні крану КП-25 і відрізняються від нього вантажопідйомністю, довжиною стріли висотою піднімання вантажу.

Кран КГС-6 складається із решітчастої стріли, двохбарабанної одновальної лебідки з черв’ячним редуктором, колони з тягами і напрямними роликами, противаг, передньої противаги й кабіни з пультом управління. Обладнання крана змонтоване на тракторі Т-130. Лебідка крана приводиться в дію від вала відбору потужності, який з’єднується з валом коробки трактора. Стріла крана шарнірно закріплена на рамі трактора. На головці стріли розміщені два ролики вантажної оснастки, в середній частині стріли є напрямний ролик і два коуші для кріплення стрілової оснастки. Гак виконаний разом із блоком вантажної оснастки.

Противаги служать для створення необхідної стійкості крана при підйомі вантажу. Для збільшення висоти підйому вантажу стріла може оснащуватись знімною надставкою.

Автомобільні крани змонтовані на шасі автомобілів різних марок і використовуються в основному для завантажувально-розвантажувальних робіт. Автомобільний кран складається із поворотної стріли з вантажною й стріловою оснастками, лебідки для підйому вантажу та стріли, виносних опор, кабіни кранівника, яка змонтована на поворотній платформі, механізмів управління. Привід лебідки і механізму повороту платформи здійснюється від коробки відбору потужності через карданний вал.

Автомобільні крани порівняно з тракторними мають більші транспортні швидкості й більший виліт стріли, що дозволяє піднімати вантаж на високі основи. Але ці крани володіють меншою маневреністю, оскільки в робочому положенні вони встановлюються на додаткові виносні опори. Крім того, не допускається переміщення кранів із підвішеним на стрілі вантажем.

 

 

Лекція 7

МОНТАЖ БУРОВИХ ВЕЖ БАШТОВОГО ТИПУ

 

1. Способи збирання веж баштового типу.

2. Підйомники бурових веж.

3. Технологічний процес монтажу веж баштового типу.

4. Центрування бурових веж баштового типу.

5. Монтаж привежових споруд.

 

1. Бурові вежі баштового типу можна збирати чотирма способами:

- підвісною монтажною стрілою, яка переміщається по зібраних секціях вежі для збирання наступних секцій, методом “знизу-вверх”;

- двома крокуючими стрілами також методом “знизу-вверх”;

- збирання вежі у горизонтальному положенні з наступним її підніманням у вертикальне положення;

- за допомогою підйомників бурових веж методом “зверху-вниз”, коли спочатку збирається верхня секція, а в останню чергу – нижня. Спосіб збирання баштових веж підйомниками є основним, широковикористовуваним сьогодні. Цим способом вежі баштового типу можна збирати як на основах, так і безпосередньо на фундаментах.

 

2. Для збирання баштових веж методом “зверху-вниз” використовуються підйомники наступних типів: ПВК-1 (підйомник Кершенбаума), ПВУ-35, ПВ2-45, ПВ5-60, ПВЛ.

Підйомники ПВК-1 і ПВУ-35 призначені для збирання 41-метрових веж із основою 8х8 м. Для збирання кутикових веж висотою 53 м із розмірами нижньої основи 10х10 м і висотою секцій 4 м широко використовується підйомник ПВ2-45. Для збирання трубних веж ВБ-53-320, у яких висота секцій становить 6 м, розроблений підйомник ПВ5-60. У ньому за основу взята конструкція підйомника ПВ2-45, у яку введений ряд поліпшень та збільшена висота підйомника. За допомогою цього підйомника можна збирати всі існуючі типи баштових веж із висотою секцій до 6 м і розмірами нижньої основи до 10 х 10 м.

За принципом дії всі підйомники однакові й відрізняються розмірами і вантажопідйомністю.

Підйомник типу ПВ5-60 (рис.7.1) у зібраному вигляді являє собою жорстку просторову конструкцію, яка складається із наступних елементів: чотирьох спарених трубних стійок 1 розмірами 168х14 мм, чотирьох нижніх опор стійок 2, чотирьох наголовників 3 верхніх зв’язок стійок, чотирьох нижніх 4 і верхніх 5 поясів, восьми діагональних зв’язок 6 – по дві в кожній грані підйомника, двох несучих балок 7 із роликами 8 для страхового пристрою, двох несучих труб 9 для стропування зібраних секцій вежі, чотирьох верхніх 10 і нижніх 11 блоків поліспаста, які призначені для підйому зібраної секції вежі.

 

Рисунок 7.1 – Підйомник баштових веж ПВ5-60:

1 – спарені трубні стійки; 2 – нижні опори стійок; 3 – наголовники; 4, 5 – пояси; 6 – діагональні зв’язки; 7 – несучі балки; 8 – ролики для страхового пристрою; 9 – несучі труби; 10, 11 – блоки поліспастів; 12 – напрямні повзуни; 13 – напрямні ролики

 

 

 

Рисунок 7.2 – Схема збирання панелі підйомника:

1 – стійки; 2 – пояс; 3 – несуча балка; 4 – діагональна тяга

 

 

Верхні блоки поліспаста мають загальну конструкцію із наголовниками, а нижні блоки зв’язані з несучими балками і з’єднуються із спареними трубними стійками за допомогою направляючих повзунів 12. На нижніх опорах стійок є направляючі ролики 13 для ходових кінців оснастки поліспаста. Страховий пристрій призначений для утримання на одному поліспасті в горизонтальному положенні несучої балки й підвішеної до неї зібраної частини вежі у випадку обриву троса в одному із поліспастів.

Несучі труби діаметром 426 мм розміщені перпендикулярно до несучих балок і вільно по них перекочуються. На кожну трубу надіті по два стропи із каната діаметром 28 мм, до яких при збиранні підвішуються секції веж. У комплекті підйомника також є монтажна драбина, яка може навішуватися на верхні пояси й використовуватися при монтажі підйомника або для обслугову-вання його вузлів.

Підйом і опускання секцій вежі передбачається за допомогою трактора-тягача. За наявності підйомних лебідок вони можуть використовуватися для збирання веж.

Підйомник транспортується до місця збирання веж у розібраному на вузли вигляді. Спарені стійки з оснащеними поліспастами приводяться в транспортне положення. Для цього талевий блок кріпиться до стійок болтами, а вільний кінець підйомного каната намотується на спеціально розміщені на стійках гаки і закріпляється затискачами. Несучі балки транспортуються разом із канатом страхового пристрою, який витягується вздовж балки і кріпиться до неї.

Збирання підйомника починається після монтажу вежевої основи й установки на ній спеціальних кронштейнів під опори спарених стійок. Підлога бурової настилається дошками товщиною 70 мм. По діагоналях опор підйомника на підлозі бурової настилаються дошки товщиною 100 мм для посадки на них несучих балок у процесі збирання вежі. Горизонтальність підлоги перевіряється за рівнем.

Перед збиранням підйомника очищаються всі його деталі від забруднення, перевіряється комплектність, вільність обертання роликів блоків поліспаста і страхового пристрою, наявність змащення в підшипниках блоків, прямолінійність стійок, поясів і діагональних тяг. Виявлені дефекти усуваються. На відстані 10-12 м від кутів вежевої основи по діагоналях виготовляються чотири якорі для кріплення відтяжок підйомника.

Збирання підйомника розпочинається із збирання двох його бокових панелей у горизонтальному положенні. Спарені стійки кожної панелі з’єднуються двома поясами і двома діагональними тягами. Несучі балки прив’язуються до опор стійок. Схема збирання панелей підйомника показана на рисунку 7.2. Зібрані й жорстко розкріплені панелі припіднімаються краном і закріплюються шарнірно опорами трубних стійок на кронштейнах основи. На підлозі бурової встановлюються і закріплюються козли веж із роликом. Через ролик опускається канат діаметром 15-16 мм та закріплюється до зібраної панелі підйомника. Другий кінець каната закріплюється до трактора. Панелі за чергою піднімаються краном вище від основи вежі і подальший підйом здійснюється за допомогою каната й трактора. Схема підйому панелі показана на рисунку 7.3.

 

Рисунок 7.3 – Схема установки панелей підйомника:

1 – козли вежі; 2 – основа вежі.

Для підтримання і напрямлення панелей при їх підйомі до наголовників прив’язуються по два пенькових канати із кожної сторони довжиною не менше ніж 15 м. Встановлені у вертикальне положення панелі кріпляться болтами до основи й з’єднуються між собою поясами і діагональними тягами, які піднімаються за допомогою канатів, що перекинуті через ролики кронштейнів.

На опорах стійок зі сторони натягу підйомного каната кріпляться направляючі ролики. Зібраний підйомник розкріплюється чотирма відтяжками за якорі. На несучі балки вкладаються несучі труби і кріпляться канати страхового пристрою за наголовники та опорні плити стійок.

У зібраного підйомника перевіряються вертикальність трубних стійок, збіжність його центра з центром основи вежі, а також кріплення всіх болтових з’єднань і натяг діагональних тяг.

Перед збиранням вежі перевіряється робота підйомника на холостому ходу. Особлива увага звертається на одночасність початку підйому несучих балок, горизонтальність балок і несучих труб, рівномірність натягу ходових кінців оснастки поліспастів.

Підйомник типу ПВЛ (рис.7.4) складається із підйомної частини 1 у блоковому виконанні, електролебідки 4 привода підйомника з елементами з’єднання 3 її із підйомною частиною та допоміжної лебідки 2. Підйомна частина приблизно такої ж конструкції, як і в підйомника ПВ5-60. Підйомник має такі особливості. Чотири спарені стійки зі своїми поліспастами згруповані в два транспортно-монтажних вузли (рис.7.5). Кожний вузол являє собою опорну раму 1 санного типу, на яку паралельно вкладені своїми опорами дві спарені стійки 2 в зборі. Розміщення місць шарнірних кріплень на рамі відповідають розмірам зібраного підйомника. Стійки укладені так, щоб осі спарених труб розміщувались у вертикальних площинах. При монтажі рами встановлюються на основі вежі паралельно одна одній на відстані, яка відповідає габаритному розміру підйомника. Внутрішні стійки 2 за допомогою поясів і діагональних тяг збираються в панель і за допомогою стріл, які входять в комплект підйомника, піднімаються у вертикальне положення. Потім зовнішні стійки 3 в горизонтальному положенні по направляючих 5 переміщуються на рамах на однакову відстань із внутрішніми стійками (із зібраною панеллю) і збирається друга панель. Труби переставляються, й зібрана друга панель піднімається у вертикальне положення. Кожна піднята панель кріпиться двома підкосами до опор 4 на шарнірах. Підкоси встановлюють на наголовники й опори, які приварені на рамах. Передня і задня грані підйомника відкриті, оскільки в них на відміну від підйомника ПВ5-60 відсутні верхні пояси і діагональні тяги, функції яких виконують жорсткі підкоси. Нижні пояси замінені жорсткими опорними рамами. Відкриті передня і задня грані підйомника виключають роботи на висоті при його збиранні й забезпечують зручність подачі елементів вежі на робочу площадку.

 

 

Рисунок 7.4 – Підйомник баштових веж ПВЛ:

1 – підйомна частина у блоковому виконанні; 2 – допоміжна лебідка;

3 – елементи з’єднання; 4 – електролебідка привода підйомника

 

Електролебідка привода підйомника розвиває зусилля 80 кН і забезпечує підйом баштових веж масою до 75 т. Два барабани однакових розмірів, які посаджені на одному валу, забезпечують рівномірне намотування канатів підйомних оснасток та синхронний підйом несучих балок і труб. Для вирівнювання натягу і довжини канатів підйомних оснасток кожний барабан обладнаний середньою ребордою, яка має відкидну частину із канавкою для запасовування й кріплення середини канатів підйомних оснасток.

Електролебідка з’єднується із рамою підйомника системою розпорок і зв’язків, які дозволяють установлювати лебідку без додаткового закріплення на фундаменті. Ця ж система забезпечує можливість установки лебідки на різних рівнях відносно підйомника.

Електролебідка має виносний кнопковий пульт із кабелем довжиною 45 м, який дозволяє керувати лебідкою із монтажної площадки або із безпечної відстані від вежі при збиранні. При підйомі несучих балок на максимальну висоту електролебідка автоматично відключається за допомогою кінцевих вимикачів, які встановлені на спарених стійках.

Допоміжна лебідка ЛМ-2 призначена для підйому на монтажну площадку і монтажу деталей вежі замість трактора, який використовується при збиранні веж підйомником ПВ5-60. Лебідка встановлюється й кріпиться на рамі підйомника.

 

Рисунок 7.5 – Вузол підйомника ПВЛ у транспортному положенні:

1 – опорна рама; 2, 3 – спарені стійки в зборі; 4 – опора; 5 – напрямні

 

3. Перед збиранням усі вузли і деталі вежі розкладаються по секціях у зручних місцях у порядку черговості збирання, при цьому повинно бути чітко видно маркування кожного вузла. Перевіряються всі секції ніг вежі, розкоси і пояси на кривизну. Допускається кривизна ніг на всю довжину ≤ 3 мм, а поясів – ≤ 3мм на 1м довжини, але ≤ 15 мм на всю довжину. Відхилення по довжині ніг кожної секції не повинно бути більше ніж ± 1мм, проміжки між торцями зібраних ніг секцій не допускаються.

Порядок збирання вежі такий. На підлозі площадки збираються у вузол деталі верхнього пояса з хомутами і встановлюються скоби діагональних тяг. Одночасно на підлозі збираються козли. Потім на підлогу площадки опускається одна з несучих труб, закріплюється хомутами або гаками за поперечину козлів, які припіднімаються для збирання разом із секцією пояса. Потім за допомогою однороликового блока, який закріплений на поперечині козлів, установлюються підкронблокові балки, звільняється несуча труба з-під поперечини козлів, опускаються обидві несучі труби і зачіпляються хомутами (гаками) за пояси зібраної секції.

Припіднявши секцію, підвішуються на болтах або гнучких підвісках ноги вежі й піднімається секція на необхідну висоту для закріплення ніг у стикових хомутах. Одночасно кріпляться болтами підкронблокові скоби і хомути в стиках підкронблокового патрубка і ніг дев’ятої секції. Скоби являють собою замкнуту прямокутну рамку (розміри прямокутника 270 х 130 мм), яка виготовлена з полосового заліза перерізом 8х70 мм.

Для спорудження підкронблокової площадки в скоби заводяться два бруси перерізом 260 х 100 мм таким чином, щоб вони виступали назовні на 800 мм. Бруси кріпляться до скоб цвяхами через отвори в скобі. Збирання першої секції вежі показано на рисунку 7.6.

 

 

 

 

Рисунок 7.6 – Збирання першої секції вежі підйомником:

1 – козли; 2 – підкронблокова площадка; 3 – нога вежі

 

Після спорудження підкронблокової площадки секція піднімається на необхідну висоту і на підлозі збирається в загальний вузол наступна секція. Опускаючи припідняту секцію, нижні кінці ніг заводяться в хомути і кріпляться болтами. Після того, як з’єднання піднятої частини вежі з дев’ятою секцією закінчено, звільняються хомути від поясів верхньої секції, опускаються несучі труби разом із траверсами, закріплюються хомути за пояси дев’ятої секції і знову припіднімаються на необхідну висоту, тобто повторюється процес. У такому порядкові збираються всі інші секції. Одночасно з підйомом вежі споруджується площадка другого помічника бурильника, перехідні площадки, кріпляться драбини. До спорудження площадки другого помічника бурильника приступають після збирання шостої секції вежі. Для цього на протилежних поясах кожної секції навішуються два гаки з круглого заліза діаметром 32- 36 мм і довжиною 2400 мм. На гаки встановлюються круглі соснові балки діаметром 150-200 мм і довжиною 6500 мм, потім упоперек укладаються ще дві такі балки. Всі чотири балки служать основою для спорудження площадки другого помічника бурильника з люлькою і накриттям.

При збиранні веж підйомниками робота виконується безпосередньо на підлозі підвежної основи або на висоті 4-6 м від підлоги основи залежно від моделі вежі. Для роботи на висоті до поясів веж зібраних секцій за допомогою стропів підвішується настил із дощок.

Вежу збирає бригада вежомонтажників із 9-10 людей, які розподіляються таким чином. При збиранні секції 4 робітники знаходяться наверху по одному на кожному куті – й займаються стикуванням і кріпленням ніг. Четверо вежомонтажників працюють внизу і спочатку також займаються стикуванням ніг сумісно з працюючими наверху, а потім установленням та кріпленням поясів або діагональних тяг. Один або два робітники підносять за допомогою крана деталі секції і підготовлюють кріпильний матеріал. Вежа збирається під безпосереднім керівництвом виконроба, який подає всі команди трактористам або працюючому на пульті лебідки під час підйому зібраної частини вежі. До початку збирання вежі інструктують усіх робітників та встановлюють умовні сигнали подачі команд.

 

4. Після збирання й установки вежі на основу перевіряється вертикаль-ність її осі. Для цього з центру підкронблокової рами опускається відвіс. При вертикальності осі вежі відвіс займає положення в центрі нижньої основи вежі або підвежної основи. Центр нижньої основи визначається за перетином двох шнурів, що натягнуті між протилежними ногами по діагоналі.

У випадку незбіжності центру підкронблокової рами з центром нижньої основи вежі більше ніж 50 мм вежа центрується. Перед центруванням вежі натягуються страхові відтяжки, із деякою слабиною кріпляться вони до якорів, а також установлюються нижні монтажні пояси. Вежа припіднімається за допомогою підйомника на висоту 50 – 100 мм, і під відповідну пару ніг на опорні плити основи або фундаменту встановлюються металеві прокладки відповідної товщини (не більше 70 мм), які повинні відхилити вісь вежі до вертикалі. Відцентровану вежу кріплять до основи болтами й страховими відтяжками за якорі.

Після розбирання підйомника або в процесі експлуатації вежі центрують за допомогою гідравлічних домкратів. Для встановлення домкратів у нижній частині ніг із внутрішньої сторони є спеціальні кронштейни. В цьому випадку за допомогою відвісу по центру ротора визначається відхилення центра верхньої частини вежі. Відвісом може служити бурильна труба, яка підвішена до гака. Під ноги, в сторону яких відхилена вісь вежі, встановлюються домкрати, послаблюються страхові відтяжки, піднімається вежа і підкладаються відповідної товщини прокладки. Відцентрована вежа кріпиться до основи болтами і страховими відтяжками за якорі.

 

5 Прийомний міст служить для переміщення по ньому труб, обладнання та інструменту, а стелажі – для укладання і зберігання бурильних та обсадних труб. Виготовляють прийомні містки двох типів:

- похилий;

- горизонтальний із 2-ма похилими трапами.

Прийомні містки переважно складаються з окремих секцій. Загальна довжина горизонтальної частини містків – 14-16 м, а ширина – 2,2-2,5 м. Висота горизонтального моста – 1,2 м. Стелажі встановлюються на козлах із площадками для переходу робітників при перетягуванні труб.

На металеву конструкцію прийомного містка і похилих трапів настеляється підлога із дошок товщиною 70 мм. У середині моста й верхнього трапа споруджується рейковий шлях для візка, за допомогою якого труби переміщаються на бурову або із бурової.

Під прийомний міст та стелажі споруджується фундамент із брусів, які вкладаються в неглибокі канавки. На фундамент прийомний міст затягується тракторами і центрується на основі вежі. Вісь містка повинна збігатися із поздовжньою віссю бурової.

Після монтажу прийомного містка споруджуються похилі трапи й стелажі. Із прийомним містком трапи з’єднуються шарнірно. На настил трапів із двох сторін набиваються планки через кожні 300-400 мм для руху обслуговуючого персоналу. По похилому містку планки набиваються по всій його довжині. По сторонах містка на рівні його настилу споруджуються стелажі. На крайніх козлах стелажів кріпляться упори, які запобігають розкочуванню труб.

Шахтовий напрям служить для підйому і виведення бурового розчину із гирла свердловини в жолобну систему, правильного забурювання ствола свердловини й для запобігання розливу верхніх нестійких порід при бурінні свердловини під першу технічну колону. Він являє собою металеву трубу, яка встановлюється по центру свердловини та забетонована на глибину верхніх сипучих порід.

Для шахтового напряму по центру свердловини риють прямокутну або круглу шахту глибиною 3 – 5 м залежно від глибини залягання верхніх сипучих порід. Верхні розміри шахти мають форму прямокутника і залежать від конструкції основи. Забетонована шахта може служити одночасно фундаментом під ферми окремих конструкцій основи вежі, на яку монтується ротор.

Діаметр шахтового напряму повинен бути на 200-250 мм більшим від діаметра долота, яким починається буріння свердловин і не меншим від прохідного отвору стола ротора.

Риється шахта одночасно із спорудженням фундаментів, а шахтовий напрям установлюється після монтажу основи вежі й вежі по центру свердловини за допомогою трактора і троса, перекинутого через допоміжний ролик кронблока. Вертикальність установки напряму перевіряється за відвісом у двох взаємноперпендикулярних площинах. Потім шахта бетонується. У верхній частині шахтового напряму прорізається вікно і до нього кріпиться жолоб, який виводиться з нахилом в циркуляційну систему.

 

 

Лекція 8

МОНТАЖ ЩОГЛОВИХ ВЕЖ І ОБЛАДНАННЯ ТАЛЕВОЇ СИСТЕМИ

 

1. Механізми підйому щоглових веж.

2. Монтаж щоглових веж.

3. Кріплення бурових веж відтяжками.

4. Монтаж механізмів талевої системи.

 

1. Щоглові вежі збираються в горизонтальному положенні і піднімаються у вертикальне положення за допомогою механізмів підйому.

Для підйому щоглових веж у вертикальне положення використовуються спеціальні механізми підйому МПВ і МПВА. В сучасних бурових установках в якості механізму підйому веж використовується пристрій у вигляді козел, який підтримує вежі у вертикальному положенні при їх експлуатації (портал).

У комплект механізмів (рис.8.1) уходить підйомна стріла 2, блоки поліспаста 3 і 5, підйомні ролики 6, канат оснастки поліспаста і кріпильні деталі. Верхні блоки поліспаста кріпляться до головки стріли, а нижні – до основи вежі. Механізм підйому МПВА відрізняється від механізму МПВ тим, що в ньому нижній шестироликовий блок замінений двома трьохроликовими блоками, які мають шарові шарнірні підвіски для кріплення їх до основи. Блоки розміщуються по двох сторонах відносно поздовжньої осі основи. Вісь верхнього блока поліспаста повернута на 900 відносно осі підвіски його до головки стріли.

 

 

 

Рисунок 8.1 – Механізм підйому щоглової вежі підйомною стрілою:

1 – підйомні стропи; 2 – підйомна стріла; 3, 5 – блоки поліспаста; 4 – оснастка поліспаста; 6 – підйомні ролики; 8 – підставка; 9 – тяги; 10 – діагональні стяжки

Поліспасти механізмів підйому знаходяться між стрілою і основою вежі, а головка стріли з’єднується з вежею підйомними стропами 1. При підйомі вежі стріла повертається навколо своєї опорної частини й піднімається одночасно із вежею. Такі стріли називаються стрілами падаючого типу.

Монтаж механізму підйому вежі починається з установки стріли на підставку 8 головкою в сторону вежі та з’єднання її з основою вежі двома тягами 9 і двома діагональними стяжками 10. Під підставку на відстані 6 м від опор вежі риється профільна виїмка глибиною 0,45 м, шириною 1м і довжиною 3,8 м. Вісь стріли повинна збігатися із віссю вежі. У верхній частині стріли закріплюється верхній блок поліспаста 3 і два підйомних ролики. Нижні блоки 5 установлюються в спеціальні провушини на основі вежі, і проводиться оснастка поліспаста. При оснащенні нерухомий кінець каната кріпиться до щоки верхнього блока, а ходовий кінець 4 до барабана бурової лебідки 7. У випадкові підйому вежі трактором один виток ходового кінця каната пере- пускається зверху через барабан лебідки і з’єднується з трактором. Положення трактора вибирається так, щоб канат не дотикався до механізмів бурової установки.

До головки стріли приєднується трос для опускання її після підйому вежі. Стріла механізму підйому і зібрана вежа з’єднуються таким чином. До кожної щогли вежі на стику 3–4-ої секції (знизу) кріпляться за допомогою затискачів по одному канатному стропові. Стропи накидаються на підйомні ролики, й стріла піднімається під кутом 600 до горизонтальної площини. Після цього натягуються і закріпляються другі кінці канатних стропів на стику 2–3-ої секції щогл. Стропи повинні бути однаково натягнуті, оскільки при неоднаковому натягу при підйомі вежі стріла матиме перекіс, що може привести до аварії. Для оснастки використовується канат діаметром 19,5 мм, а для стропів – діаметром 28 мм.

Для підйому щоглових веж також використовуються механізми підйому, в яких оснастка розміщується між вежею і головкою стріли, й при підйомі вежі стріла залишається нерухомою. Стріла таких механізмів підйому встановлюється на ферми основи вежі, а головка її направляється в протилежну від вежі сторону – на лебідку. До головки стріли за допомогою каната приєднуються чотири однороликових блоки, а до кожної щогли – по два блоки. Один блок кріпиться канатом на верхній секції в місці приєднання поясів вежі, а другий блок – на стику 3–4-ої секції. Головка стріли з’єднується з основою вежі канатними петлями із таким розрахунком, щоб при підйомі стріла займала положення під кутом 600 до горизонтальної площини.

У бурових установках з вежами, які мають замість підкосів козли або поперечні рами (портали) для кріплення їх у вертикальному положенні, в якості механізмів підйому замість стріл використовуються ці ж оснащені козли або рами. Для оснастки механізму підйому козли у верхній частині мають блоки, а також пристосування для кріплення піднятої у вертикальне положення вежі і площадку для роботи з її кріплення.

Оснастка механізму здійснюється наступним чином (рис.8.2). Нерухомий кінець каната кріпиться затискачами до ролика 4, перекидається через головку 5 козлів 3, пропускається через нижній блок підвіски 1, перекидається через верхній блок козел 6 і нижній блок 7, який закріплений до основи вежі 9. Кінці канатів оснастки кожної щогли з’єднуються замком 2. Замок складається із двох з’єднаних між собою роликів. В утворену петлю встановлюється зрівноважуючий блок підвіски 8, який з’єднується з гаком талевої системи вежі. При такій конструкції механізму підйому вежу піднімають за допомогою талевої системи та бурової лебідки.

 

 

Рисунок 8.2 – Схема оснастки механізму підйому щоглової вежі з нерухомою стрілою:

1, 6, 7, 8 – блоки; 2 – замок; 3 – козли; 4 – ролик; 5 – головка козлів; 9 – основа вежі

 

 

До початку збирання щоглової вежі монтується основа вежо-лебідкового блока і на ній встановлюється обладнання. Для збирання вежі готується робоча площадка розміром 30х60 м, і на ній розміщуються деталі та секції вежі в послідовності проведення монтажних робіт. На основі визначається поздовжня вісь вежі, яка перпендикулярна до осі, що проходить через провушини опор щогл (ніг).






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных