ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАЦІ ПРИ МОНТАЖІ БУРОВИХ УСТАНОВОК 4 страница

Збирання щогли вежі починається з установки нижніх секцій за допомогою крана в провушини основи (шарнірні опори) і кріплення їх осями. Верхні кінці секцій установлюються на викладці із брусів (монтажну опору) із таким розрахунком, щоб секції знаходились у горизонтальному положенні. В якості монтажної опори можна використовувати козли стелажів прийомного містка. Потім послідовно з’єднуються секції щогл між собою і кріпляться болтами або замками залежно від конструкції з’єднань. Дві щогли можна збирати одночасно або по черзі. При збиранні щогли перевіряється їх положення відносно поздовжньої осі вежі.

Зібрані щогли вежі перевіряються на горизонтальність (по верхній секції). Необхідно, щоб відстань між центрами двох ніг дорівнювала відстані між центрами отворів у підкронблокових рамах.

Після збирання і перевірки щогл установлюється підкронблокова рама з кронблоком, яка кріпиться до шарнірних опор верхніх секцій. У верхній частині щогли з’єднуються між собою шарнірно двома поясами і чотирма додатковими діагоналями із гвинтовими стяжками. Для забезпечення центрування вежі необхідно вирівняти довжину діагоналей за допомогою стяжок. При цьому добиваються такого положення, щоб канавка середнього ролика кронблока суміщалася із поздовжньою віссю вежі. Добре відцентрована в горизон-тальному положенні вежа майже не вимагає центрування після її підйому.

При горизонтальному положенні вежі також установлюються площадки для другого помічника бурильника, ролики для підвіски машинних ключів, проводиться повне електрооснащення вежі. Монтажники встановлюють канати для підвішування машинних ключів, канат для обмежувача підйому талевого блока під кронблок і для відтяжок. Буровий шланг кріпиться до двох верхніх секцій стояка. Для цього він попередньо обв’язується по всій довжині каната і кріпиться до стояка. Другий кінець шланга підв’язується до ноги вежі так, щоб він не перешкоджав підйому вежі.

Балкон другого помічника бурильника монтується одночасно із збиранням вежі. Оскільки відстань між ногами вежі і рівнем землі недостатня для виконання монтажу, доводиться рити траншею глибиною 1,5–2,0 м. При цьому багато деталей, вузли балкона і його обшивку робітники вимушені кріпити, знаходячись у траншеї в незручному положенні.

На деяких підприємствах балкон другого помічника бурильника збирається окремо, а після підйому вежі за допомогою допоміжного ролика кронблока він піднімається і встановлюється. Цей спосіб менш працемісткий, але небезпечний через необхідність вести монтажні роботи на великій висоті.

Балкон другого помічника бурильника також можна монтувати таким чином. Зібрану в горизонтальному положенні вежу припіднімають монтажною стрілою на висоту, яка забезпечує вільний монтаж балкона. За допомогою спеціальних підпорок вежа залишається в такому положенні до кінця монтажу. Талева система монтажної стріли при цьому залишається в натягнутому стані на гальмі лебідки. Цей спосіб безпечніший і більш раціональний, але вимагає використання спеціальних козлів (опор) та правильного їх установлення в місцях жорсткості, щоб не викликати деформації й викривлення ніг вежі.

Щоглові вежі комплектуються металевим балконом із пальцями і люльками. На балконі монтується комплект огороджень й укриття для другого помічника бурильника.

У вертикальне положення вежі піднімаються трактором або буровою лебідкою за допомогою допоміжного привода бурових установок із електроприводом або регулятора подачі долота. Перед підйомом перевіряються осі симетрії вежі, підйомної стріли та основи, які повинні лежати в одній площині. Попереду і позаду до страхових відтяжок вежі встановлюються тракторами, перевіряються механізми бурової установки на холостому ходу, особлива увага звертається на гальмо лебідки й регулювання гальмівних стрічок. При кріпленні веж підкосами, опори для підкосів виводяться гвинтами в крайнє положення в сторону вежі. Готуються також якорі для кріплення відтяжок.

Піднімається вежа в безвітряну бездощову погоду, при добрій видимості на першій швидкості допоміжного привода або трактора.

Повністю підготовлена до підйому вежа плавно піднімається на 2–3 м від землі. При старанно загальмованій системі ще раз перевіряються вузли кріплення вежі і стріли, а потім вежа плавно піднімається. Припіднята над землею вежа витримується протягом 5 хв. Пробний натяг проводиться кілька разів, що дозволяє повністю впевнитись у правильності й надійності всіх механізмів та вузлів.

Вежу піднімають плавно, без ривків, зупинень під час підйому і різкого гальмування. Постійно ведеться нагляд за слабиною страхових канатів, закріплених за тракторами, вільним рухом вежі, стрілою підйому, плавністю ковзання підкосів при введенні в направляючі опори. Підкоси вводяться в опори з великою обережністю, щоб не викликати удару підкоса в опору.

Після введення підкосів в опори підйом вежі зупиняється, загальмовується барабан лебідки і підкоси з опорами з’єднуються осями. Зупинення підйому вежі, яка не має підкосів, визначається за положенням штоків буферів, які встановлені на підйомних козлах.

Після того, як вежа прийме вертикальне положення, її центрують у площині поздовжньої осі регулюванням ходових гвинтів опор підкоса або стяжками козлів, а в площині ніг – регулюванням діагональних зв’язків, розміщених під кронблоком.

3. Вежі встановлюються на високі основи і кріпляться до них. При дії вітрових навантажень вежа може бути перекинута тільки разом із основою. Відтяжки встановлюють для забезпечення стійкості під час бурі й сильних вітрів. Вони також запобігають втраті стійкості вежі від закручування. До ніг вежі відтяжки кріпляться в процесі збирання веж. Нижні кінці відтяжок після збирання і центрування вежі кріпляться до спеціально виготовлених якорів. Конструкції якорів показані на рисунку 8.3.

Відтяжки баштових веж розміщуються в площинах діагоналей башти, а щоглових веж – у площинах діагоналей квадрата, центром якого є вісь вежі (свердловини), а дві сторони перпендикулярні до осі прийомного містка.

Кількість відтяжок на вежах може бути різною і залежить в основному від сили вітру в даному районі та підвежної основи. Переважно 53-метрові вежі кріпляться відтяжками в три яруси, а 41-метрові – в два яруси. В кожному ярусі на однаковій висоті встановлюються по чотири відтяжки. Відтяжки верхнього ярусу 53-метрових баштових веж кріпляться до ніг другої зверху секції, середнього ярусу – нижче від верхнього балкона, а нижнього ярусу – під нижнім балконом. У 41-метрових веж відтяжки верхнього ярусу кріпляться на з’єднанні ніг першої і другої верхніх секцій, а нижнього ярусу – під балконом. На щоглових вежах до кожної ноги (щогли) в ярусі кріпляться по дві відтяжки. Але якщо вежа встановлена на великоблоковій основі великої маси і надійно до неї закріплена, то кількість відтяжок може бути зменшена за рахунок нижніх ярусів.

Якорі для відтяжок верхнього ярусу 53-метрових веж установлюються на відстані 50 м від відповідного кута башти, для середнього і нижнього ярусів – відповідно на відстані 45 та 40 м, для 41-метрових веж якорі розміщуються на відстані 35 і 30 м відповідно для верхнього й нижнього ярусів від кутів башти. Як якорі використовуються зариті в землю труби, труби з шипами і заглиблені спеціальні гвинтові якорі.

Рисунок 8.3 – Конструкція якорів для відтяжок вежі:

а – гвинтовий; б – із труби з шипами; в – із петлею з троса

Для якорів із труб риється котлован на глибину 1,8 – 2,0 м. На укладені труби надівається петля з троса і виводиться назовні під кутом 45⁰. Якір такої конструкції працемісткий у виготовленні. В зв’язку з цим найбільш широко використовуються якорі з труб із шипами. Для таких якорів спеціальними машинами буряться шурфи на глибину 2 м. У шурф встановлюється труба з таким розрахунком, щоб шипи розміщувались у площині відтяжки. Для введення шипів у ґрунт труба притискається до стіни шурфу трактором, після чого шурф засипається ґрунтом і трамбується. У верхній частині труби кріпиться серга для приєднання гвинтової стяжки. Якорі робляться для відтяжки окремо. До гвинтової стяжки канат відтяжки кріпиться не менше ніж трьома затискачами. Натяг відтяжок досягається обертанням рамок на гвинтах.

4. При монтажі веж щоглового типу підкронблокова рама разом із кронблоком кріплиться до шарнірних опор верхніх секцій у горизонтальному положенні, після чого вежа піднімається у вертикальне положення. При цьому підкронблокова рама є зв’язуючою ланкою верхньої частини щогл.

При монтажі веж баштового типу кронблок піднімається разом із вежею або після збирання вежі. Для монтажу кронблока після збирання вежі він піднімається на підвишкову основу й укладається в центрі основи вежі із таким розрахунком, щоб площина шківів була напрямлена в сторону прийомного містка. Перед піднімання кронблока на вежу необхідно перевірити:

- легкість обертання шківів;

- легкість відкривання кожухів і відсутність у них погнутості;

- надійність кріплення всіх з’єднань;

- наявність шплінтів, контргайок, а також мастила в усіх підшипниках.

Для зручності піднімання кронблока на вершині вежі встановлені козли, до яких підвішений монтажний блок. Один кінець троса кріпиться до кронблока, а другий через блок на вершині вежі й відвідний блок біля основи протягується до лебідки або трактора. На вежі кронблок повинен бути вивірений за рівнем, відцентрований і прикріплений до підкронблокових балок болтами або хомутами, які встановлюються по кутах рами.

Перед оснащенням талевої системи талевий блок піднімається на основу вишки за допомогою крана, укладається перед ротором і знімаються захисні кожухи.

Талева система щоглових веж оснащується після збирання вежі в горизонтальному положенні, після чого піднімається у вертикальне положення. Оснащення талевої системи баштових веж проводиться після їх збирання у вертикальному положенні та установки кронблока. При оснащенні талевий канат підвішується (заправляється) у визначеній послідовності на шківи талевого блока і кронблока.

Існують два типи оснащення талевої системи:

1) паралельне – вісь талевого блока паралельна осі кронблока;

2) перехресне – осі талевого блока і кронблока перпендикулярні, рухома вітка талевого каната сходить зі шківа кронблока, розміщеного в площині симетрії барабана лебідки.

Перехресне оснащення виключає закручування талевого блока, тертя віток каната між собою і поліпшує правильне навивання каната на барабан лебідки.

Рис.8.4 – Схема перехресної оснастки талевої системи

Перед оснащенням талевої системи перевіряється кріплення кронблока до підкронблокової рами, талевий блок укладається в центрі основи вежі із таким розрахунком, щоб шківи його вільно обертались. При оснащенні щоглових веж у горизонтальному положенні талевий блок укладається попереду основи вежі на горизонтальний трап прийомного містка. Бухта із канатом, яким проводиться оснащення, встановлюється попереду основи зі сторони прийомного містка на спеціальне пристосування, яке забезпечує вільне обертання бухти для розмотування каната. Кінець талевого каната з’єднується з кінцем пенькового допоміжного каната, заправляється в механізм для кріплення нерухомої вітки, що монтується на підвишковій основі на спеціально передбачених для нього балках. На барабан механізму кріплення намотується 4-5 витків пенькового каната, після чого цей канат послідовно пропускається (рис.8.4) через шківи 6 кронблока і a талевого блока, 1 кронблока і д талевого блока, потім 5- б -2- г -4- в -3.

Після оснащення всіх шківів кінець рухомої вітки каната закріплюється в спеціальному затискачі на барабані лебідки, а нерухома вітка каната кріпиться в механізмі для кріплення нерухомої вітки талевого каната, який монтується на підвискових основах на спеціально передбачених для цього балках.

Довжина вільного кінця нерухомої вітки каната вибирається із таким розрахунком, щоб при опущеному на підлозі бурової талевому блоці на барабані лебідки залишилось 8-10 витків.

Довжина каната для оснащення талевої системи залежить від висоти вишки і схеми оснащення. Мінімальну довжину каната можна визначити за формулою

L=H×n+ l _х.в.+ l _н.в.+ l _б.+ l _ш., (8.1)

де H – висота вежі від підлоги бурової до осі кронблока, м;

n – кількість робочих струн талевої системи;

l _х.в – довжина ходової вітки каната;

l _н.в. – довжина нерухомої вітки каната;

l _б. – довжина навитого на барабан лебідки каната при опущеному на підлогу талевому блоці:

l _б.=(8-10)×p×D, (8.2)

де D – діаметр бочки барабана лебідки, м;

l _ш. – довжина каната на шківах талевого блока і кронблока, м:

l _ш=1,57×k×d, (8.3)

де k – кількість шківів талевого блока і кронблока, м;

d – діаметр шківів по канавках, м.

Із метою усунення вібрації і її шкідливих наслідків на ходовій вітці каната встановлюється стабілізатор-заспокоювач (рис.8.5). Він є ефективним засобом для поліпшення навивання каната на барабан бурової лебідки.

Стабілізатор 8 пристосування для навивання талевого каната монтується в такій послідовності (рис.8.6). До першого пояса вежі над підлогою бурової кріпляться блоки для вантажних тросів 3 і 9, а на третьому поясі над підлогою бурової підвісний блок 6 для монтажного троса. Довжина монтажного троса вибирається із таким розрахунком, щоб можна було б опустити стабілізатор для огляду й ремонту. Підвісний блок розміщується в середній площі барабана лебідки.

На блоки перекидаються вантажні троси без противаг і монтажний трос 7 з блоком та підвісним тросом 4. Стабілізатор піднімається вище від барабана лебідки і надівається на талевий канат 2. З кронштейнами стабілізатора з’єднуються підвіски й вантажні троси, після чого стабілізатор піднімається на 500-700 мм вище від рівня вантажних блоків і монтажний трос кріпиться до нижнього пояса вежі на підлозі бурової. До кінців вантажних тросів, що пропущені через підлогу бурової, кріпляться противаги 1, завдяки інерції яких поглинаються коливання ходової вітки каната і забезпечується правильне навивання каната на барабан. Робочий хід противаг повинен бути більшим від довжини барабана лебідки.

Рис.8.5 – Стабілізатор-заспокоювач талевого каната:

1, 2 – кутики; 3, 9 – болти; 4 – втулка; 5 – консоль; 6 – ролик;

7 – радіальний шарикопідшипник; 8 – бандаж; 10 – вісь роликів

Рис.8.6 – Схема монтажу стабілізатора талевого каната:

1 – противаги; 2 – ходова вітка каната; 3, 9 – вантажні троси; 4 – підвісний трос; 5, 6 – ролики; 7 – монтажний трос; 8 – стабілізатор

Лекція 9

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: