ТЕМА 1. ВЕРБАЛЬНІ ЗАСОБИ КОМУНІКАЦІЇ

ОСНОВИ ДІЛОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ

Практикум

для студентів напрямів підготовки “Менеджмент”, «Міжнародні відносини», «Міжнародна економіка»

Затверджено

Вченою радою ЗНУ

Протокол №1 від 28.09.2010

Запоріжжя

УДК: 316.77 (075.8)

ББК: У 39–55 + Ю 623 я 73

Ш 143

Шавкун І.Г. Основи ділової комунікації: Практикум з навчального курсу «Основи ділової комунікації» для студентів напрямів підготовки “Менеджмент”, «Міжнародні відносини», «Міжнародна економіка» / І.Г. Шавкун – Запоріжжя: ЗНУ, 2010. – 100 с.

Практикум містить матеріал щодо підготовки до практичних, індивідуальних та самостійних занять, мета яких – розвивати у майбутніх менеджерів уміння і навички ефективної комунікації задля долання бар'єрів у спілкуванні під час встановлення контактів з діловими партнерами та здійснення різних форм ділової комунікації: виступів, переговорів, нарад, презентацій.

Практикум розроблений для студентів для студентів напрямів підготовки “Менеджмент”, «Міжнародні відносини», «Міжнародна економіка».

Рецензент Л. Д. Кривега

Відповідальний за випуск Я.С. Дибчинська

ЗМІСТ

ВСТУП

Нові економічні і соціальні умови висунули на перший план необхідність підвищення рівня комунікативної компетентності фахівців у сфері менеджменту. Висока мовна культура і розвинена економіка невід’ємні одне від одного. Ефективна міжособова комунікація дуже важлива для успіху в менеджменті, оскільки, по-перше, вирішення багатьох управлінських завдань будується на безпосередній взаємодії людей у рамках різних ситуацій. По-друге, міжособова комунікація є кращим способом обговорення і вирішення питань, що характеризуються невизначеністю і двозначністю.

Отже, актуальність курсу «Основи ділової комунікації» зумовлена необхідністю розвитку комунікативної компетентності, тобто здатності людини вирішувати мовними засобами ті або інші комунікативні завдання в різних сферах і ситуаціях спілкування і не викликає сумніву.

Кожна тема практикуму включає теоретичний матеріал, детальний розгляд якого передбачається на лекційних і практичних заняттях, а також при виконанні самостійної роботи. Питання для самоконтролю спрямовані на перевірку студентом засвоєних знань із відповідної теми.

Комунікативна компетентність вимагає постійних тренувань з метою розвитку майстерності ділового спілкування. Тому основне завдання практикуму – надати матеріал для практичних занять, на яких будуть розвиватися уміння і набуватися навички ефективної комунікації з тим, щоб навчити майбутніх менеджерів долати бар'єри в спілкуванні, майстерно вести ділову розмову, переговори, наради, переконувати, не дозволяти співбесідникові маніпулювати собою, успішно виступати перед аудиторією.

Практикум може бути використаний як тими, хто хоче оволодіти майстерністю ділової комунікації, так і тими, хто навчає цій майстерності.

Виклад принципів ділової комунікації базується на об'єднанні наукової і практичної проблематики таких дисциплін, як лінгвістика, риторика, психологія, етика, логіка, менеджмент.

Практикум з дисципліни «Основи ділової комунікації» розроблений для студентів факультету менеджменту галузі знань 0306 – “Менеджмент і адміністрування» напряму підготовки 6.030601– “Менеджмент”.

ТЕМА 1. ВЕРБАЛЬНІ ЗАСОБИ КОМУНІКАЦІЇ

Спілкування є засадовим для праці таких фахівців, як менеджери, юристи, психологи, бізнесмени, рекламісти тощо. Тому володіння спілкуванням, засобами вербальної і невербальної комунікації необхідно для кожної ділової людини.

До вербальних засобів спілкування відноситься людська мова. Фахівцями із спілкування підраховано, що сучасна ділова людина за день вимовляє приблизно 30 тис. слів, або більше 3 тисяч слів на годину. Спілкування виступає засадовим чинником для життя людей, їх розвитку, їх поведінки, їх пізнання світу і самих себе як частини цього світу. І всяка спроба осмислити комунікацію між людьми, зрозуміти, що їй заважає і що сприяє, - важлива і виправдана, оскільки спілкування - це стовп, стрижень, основа існування людини.

Залежно від намірів комунікантів (щось повідомити, дізнатися, висловити оцінку, ставлення, спонукати до чого-небудь, домовитися тощо) виникають різноманітні мовні тексти. У будь-якому тексті (письмовому або усному) реалізується система мови.

Отже, мова - це система знаків і способів їх з'єднання, яка служить знаряддям виразу думок, відчуттів і волевиявлень людей і є найважливішим засобом людського спілкування.

А ще мова - це дзеркало культури, в ній відбивається не тільки реальний світ, що оточує людину, не тільки реальні умови її життя, але і суспільна самосвідомість народу, його менталітет, національний характер, спосіб життя, традиції, звичаї, мораль, система цінностей.

Мова - це і передавач, носій культури, вона передає скарби національної культури, що зберігається в неї, з покоління до покоління. Оволодіваючи рідною мовою, діти засвоюють разом із нею і узагальнений культурний досвід попередніх поколінь.

Мова - це і знаряддя, інструмент культури. Вона формує особистість людини, носія мови, через нав'язаних їй мовою і закладені в мові бачення світу, менталітет, ставлення до людей.

Відтак, мова використовується в самих різних функціях. Назвемо основні:

Комунікативна. Мова виступає в ролі основного засобу спілкування. Завдяки наявності у мови такої функції люди мають можливість повноцінного спілкування з собі подібними.

Пізнавальна. Мова як вираз діяльності свідомості. Основну частину інформації про світ ми отримуємо через мову.

Акумулятивна. Мова як засіб накопичення і зберігання знань. Набуті досвід і знання людина прагне утримати, щоб використовувати їх у майбутньому. У повсякденному житті нас виручають конспекти, щоденники, записники. А «записниками» всього людства є різного роду пам'ятники писемності і багатовікова художня література, яка була б неможлива без існування письмової мови.

Конструктивна. Мова як засіб формування думок. За допомогою мови думка «матеріалізується», набуває звукової форми. Виражена словесно, думка стає виразною, ясною для того, хто сам говорить.

Емоційна. Мова як один із засобів виразу відчуттів і емоцій. Ця функція реалізується в мові тільки тоді, коли прямо виражається емоційне ставлення людини до того, про що вона говорить. Велику роль при цьому відіграє інтонація.

Контактовстанавлююча. Мова як засіб встановлення контакту між людьми. Іноді спілкування як би безцільне, інформативність його нульова, лише готується підґрунтя для подальшого плідного, довірчого спілкування.

Етнічна. Мова як засіб об'єднання народу.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: