ТЕМА 5. ОСОБЛИВОСТІ ЧОЛОВІЧОЇ І ЖІНОЧОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ ПОВЕДІНКИ

Спілкування з протилежною статтю спричиняє труднощі для людей, починаючи з найранішого віку. Вже маленькі діти розуміють, що хлопчик із дівчинкою розмовляють не так, як хлопчик із хлопчиком або дівчинка з дівчинкою. Є ціла низка дуже важливих об'єктивних причин, які призводять до проблем у спілкуванні між чоловіками і жінками. Знати ці причини і передбачати їх наслідки повинна будь-яка грамотна людина. Ці причини пов'язані перш за все з тими об'єктивними «природними» відмінностями між чоловіками і жінками, які сформувалися в ході еволюції людини і відбиваються в їх поведінці і спілкуванні.

Природа створила чоловіків і жінок неоднаковими. Чоловіки живуть менше за жінок, оскільки отримують більше травм і поранень, більше схильні до дії стресів – це результат характерного для чоловіка інтенсивного контакту з навколишнім середовищем, потреби активного впливу на середовище, закладеної в чоловічому характері.

Чоловіки і жінки володіють специфічними особливостями природженої міміки і жестикуляції. Наприклад, кулак – чоловічий жест, жінки його показувати не уміють або показують дуже смішно. Чоловіки і жінки по-різному здійснюють багато фізичних дій. Наприклад, чоловіки зазвичай запалюють сірник рухом до себе, а жінки – від себе; гасять сірник чоловік зазвичай, подувши на нього, а жінки розмахують сірником, що горить, у повітрі.

Чоловіки і жінки по-різному направляють погляд на предмети. Якщо попросити жінку поглянути на нігті, вона зазвичай стискує пальці в кулак і дивиться на нігті, тримаючи пальці зігнутими. Чоловіки частіше дивляться на нігті зверху, розпрямивши пальці. Якщо попросити жінку поглянути на стелю, вона зазвичай злегка підводить підборіддя і піднімає погляд угору, чоловіки ж зазвичай просто задирають голову тощо.

В порівнянні з жінками, чоловіки погано пристосовуються до змін навколишнього середовища, особливо якщо ці зміни відбуваються швидко і раптово. Встановлено, що якщо чоловіка і жінку раптово перемістити в зону сильного холоду, жіночий організм відразу почне формувати жировий прошарок для захисту від холоду, а чоловічий організм до цього нездібний. Щоб вижити в несприятливій обстановці, чоловікові треба не пристосовуватися до середовища, а активно взаємодіяти з ним, змінювати його, щоб вижити.

При будь-якій зміні ситуації жінка освоюється набагато швидше, демонструючи при цьому консервативну стратегію: прагнення пристосуватися, адаптуватися до умов, що змінилися. Чоловік же демонструє активну стратегію: він прагне активно впливати на навколишнє середовище, обставини, змінити їх відповідно до свого плану, до своїх уявлень і намірів.

Чоловіча стратегія інерційна: чоловік дуже наполегливий у своєму прагненні досягти поставленої мети і набагато більш неохоче, ніж жінка, відмовляється від своїх планів навіть тоді, коли вже ясно, що здійснити план не вдасться. Чоловіка важко «запустити», але і важче зупинити.

Чоловік у спілкуванні з іншими людьми демонструє стратегію наполегливості, жінка більш схильна реалізувати стратегію поступливості. Чоловік завжди налаштований на те, щоб щось зробити. Жінка, якщо не знає, що робити, часто говорить чоловікові фразу на кшталт: «Ти ж чоловік, придумай що-небудь».

У чоловіків і жінок розрізняється загальна орієнтація особи. Дослідження показують, що у 75% чоловіків і жінок орієнтація в житті виявляється практично протилежною. Порівняйте:

Для чоловіка робота і пізнання зовнішнього світу – це основний орієнтир, саме цій сфері він хоче присвятити основний час. Жінка ж орієнтована на сім'ю і поповнення знань, тому зазвичай дівчатка вчаться краще за хлопчиків.

Комунікативна обізнаність якраз і передбачає, що чоловіки повинні знати і враховувати особливості жіночої поведінки і спілкування, а жінки – чоловічого. Необхідно розмовляти мовою, зрозумілою партнерові. Це означає, що жінка повинна прагнути говорити з чоловіком на «чоловічій», зрозумілій йому мові, а чоловік із жінкою – на «жіночій». Зустрічний рух забезпечить ефективне спілкування і комунікативний успіх.

Чоловік добивається визнання на роботі, коли він робить щось, що свідчить про його компетенцію і уміння. Заявляючи про свої здібності і підтверджуючи їх, він піднімає себе в очах колег, але якщо він терпить невдачу, то підриває свою репутацію. Коли чоловік укладає угоду, розробляє успішний план, досягає наміченої мети, заробляє якусь суму грошей, завершує проект або долає труднощі, здобуте ним визнання визначається тим, наскільки значною була мета, що стоїть перед ним, який прибуток він отримав, наскільки серйозні труднощі подолав. Невеликі досягнення приносять невелику кількість очок, невеликі втрати призводять до невеликої їх втрати. Саме таким чином чоловіки оцінюють себе і інших за рівнем професіоналізму і досягненнями.

Жінки досягають визнання по-іншому. Жінка піднімається в очах подруг, проявляючи турботу, участь і відданість. Успіх визначається не широтою жестів, а постійністю. Значення мають не масштаби, а глибина особистої небайдужості. Важливий не результат, а ті думки, міркування і наміри, які вами рухали. Компетентність і досягнення для жінок – не далеко найголовніше.

Щоб досягти успіху в стосунках із жінками, чоловікові необхідно враховувати цю різницю в оцінках. Умовно кажучи, жінки нараховують по очку за кожен прояв участі – не важливо, наскільки він значний. Практично це означає, що багато малих справ принесуть чоловікові більше, ніж одна велика.

Дуже часто буває так, що новий керівник-чоловік добивається ефективнішої роботи фірми, але при цьому геть відвертає від себе всіх жінок, що працюють там. Дуже скоро вони або звільняються, або відмовляються з ним працювати. Ефективність ефективністю, але неприязнь з боку жінок призводить до зростання напруженості, що не кращим чином позначається на продуктивності праці і задоволенню від роботи. Працюючи пліч-о-пліч з жінками, чоловіки досягнуть набагато більших успіхів, якщо почнуть пам'ятати про необхідність піднімати себе в їх очах, сприяючи взаємопідтримці і взаємоповазі.

Чоловіки використовують спілкування передусім для того, щоб вирішити якусь проблему, добитися наміченої мети. Спілкування для жінок – це теж спосіб вирішення проблем, але ще і засіб знизити напруженість, відчути себе краще, встановити емоційні зв'язки для зміцнення взаємин, створити творчу атмосферу, відкрити щось нове.

Коли чоловік розмовляє, він робить це, як правило, з метою висловити щось або ж щось дізнатися і тим самим вирішити якесь питання. Багато чоловіків вважають за краще мовчки обдумати проблему, а вже заговоривши, відразу перейти до суті. Зазвичай чоловік схильний бачити в іншому фахівця, тільки якщо той обходиться необхідним мінімумом слів.

Коли чоловік говорить, випромінюючи упевненість, він може не сумніватися: повага колег-чоловіків йому забезпечена. Але, коли чоловіки розмовляють так само з жінками, вони нерідко позбавляються жіночої довіри і підтримки.

Відшукуючи або ж пропонуючи рішення, жінка схильна бути більш особово орієнтованою, ніж чоловік. Її слова передають не тільки інформацію, але і відчуття. Не претендуючи на те, що їй відомі всі відповіді, жінка автоматично «притягає» до себе підтримку інших. Для чоловіків така залучаюча манера жінок служить сигналом тривоги. Чоловіки помилково вважають, що якщо в промовах жінки чутна невпевненість, якщо вона відкрита і цікавиться думкою інших, значить, вона просто не упевнена в своїх здібностях вирішити проблему, що стоїть перед нею.

Якщо чоловік-керівник не звертатиме уваги на те, як підлеглі-жінки реагують на його прямолінійність, він прирече себе на мовчазний бунт у вигляді постійної напруженості і перешіптувань за спиною. Мало того, коли чоловік занадто прямолінійний, жінка може подумати, що він на неї сердитий або ж нею незадоволений.

Чоловіки на роботі користуються мовою тільки з одного приводу, тоді як у жінок їх для цього є цілих чотири.

1. Потрібне щось обговорити. У цьому відношенні чоловіка і жінки однакові.

2. Потрібно надати або отримати емоційну підтримку. Вони можуть зовсім нічого не повідомляти – просто повідомляти вас про свій емоційний стан. «Що за кошмарний день», - може сказати жінка своїй співбесідниці. «Так, днинка», - відповість інша. Ця проста відповідь багатша, ніж здається, розшифровується вона у такий спосіб: «Ти мені небайдужа, а тому я готова дати тобі своє співчуття і підтримку. Я знаю, як приємно, коли тобі хтось співчуває, так що я приділю дещицю свого часу тому, щоб розділити твої вболівання», або «Я все розумію. Мабуть, мені зараз і легше, але і я, траплялося, переживала подібне. Я знаю, що це таке» чи «Я віддаю тобі належне. Ти сьогодні дійсно попрацювала як слід. Ти зробила все, що в людських силах. Ти повністю заслужила на своє право відчувати себе втомленою».

Але давайте розберемося, що відбувається, коли ось це жіноче «кошмарний день» чує чоловік. Швидше за все він відповість щось подібне до: «Та ну, не все так погано!», «Бувало і гірше» або «Ти впораєшся!» Іншими словами, замість того, щоб скористатися випадком висловити жінці своє співчуття, він наївно вважає, що його підбадьорювання допоможе їй дивитися на речі менш похмуро. Але їй-то хотілось зовсім не це, і подібні промови оптимізму їй зовсім не додадуть.

Їй не обов'язково, щоб із нею погоджувалися – їй потрібна тільки підтримка співчуттям. Відповіддю на той же «кошмарний день» може бути: «Ну так, одна проблема за іншою!», «Слава Богу, сьогодні п'ятниця», «Передихнути ніколи»

Такого роду емоційна підтримка прямо протилежна реакції чоловіків. Для зняття стресу їм властиво зменшувати серйозність проблеми, тоді як жінки, навпаки, роздувають її, а потім діляться своїми бідами з подругами.

3. Потрібно розслабитися. Розмова про проблеми допомагає жінці зняти напругу ще і тому, що таке обговорення дозволяє їй знатися на своїх справах. Коли жінка безладно оповідає співбесідниці про джерела своїх неладів, вона осмислює ситуацію, що склалася. І у міру того, як вона висловлює стан речей, їй самій стає ясно, що багато що з її турбот не такі важливі, як здавалося спочатку. А ось коли жіночі нарікання чує чоловік, йому деколи здається, що його співробітниця намагається звалити з себе частину турбот на нього. Для нього її слова звучать так: «У мене стільки роботи, я не можу все це зробити».

Щоб зняти стрес і відчути себе впевненіше, чоловік в думках розробляє стратегію своїх дій. А ось жінка знаходить ту ж упевненість, просто виливаючи свої відчуття – тільки після цього у неї починає виникати ясний план. Більшість чоловіків такої поведінки не розуміють і не сприймають. Розмови про проблеми замість розробки плану їх вирішення – це не по-чоловічому, від таких речей чоловіку тільки гірше.

4. Говориш, щоб зрозуміти, що ж власне хочеш сказати. Під впливом стресу чоловіки прагнуть зосередитися і в результаті бувають незадоволені, коли їх відволікають. А ось жінок стрес примушує розсіятися, тому у них виникає потреба поділитися надлишком емоцій. Нерідко жінка починає ділитися емоціями у пошуках хоч якої-небудь підтримки, а чоловік думає, що вона просто скаржиться. З іншого боку, якщо до стурбованого чоловіка звернутися з проханням, він починає бурчати, а жінка думає, що він незадоволений або просто не хоче робити того, про що вона просить.

Жінкам найлегше втратити чоловічу повагу через те, що вони на перший погляд скаржаться без причини. Іншими словами, скарги, нарікання – це коли людина виливає негативні емоції з метою виправлення ситуації. Чоловіки виражають свої негативні емоції, саме прагнучи до якихось змін. Коли чоловіку чується нарікання або звинувачення, жінка найчастіше просто ділиться своїми відчуттями.

Якщо перед чоловіком постає проблема, з якою він нічого не може зробити, він спробує тут же про неї забути. Він інстинктивно слідує девізу: «Не можеш – забудь». Жінка міркує по-іншому. «Якщо нічого не можна зробити, можна хоч би про це поговорити». Бесіда про розчарування і негаразди допомагає жінці заспокоїтися, зняти стрес. У жінок негаразди прийнято трансформувати в об'єднуючі переживання.

Чоловікам легко втратити довіру жінок через те, що вони бурчать і на перший погляд зляться у відповідь на жіночі прохання. Коли чоловік бурчить, жінка помилково вважає, ніби йому не хочеться, щоб у ньому шукали опору. Але як тільки чоловік рушить у новому напрямі, його протести тут же зійдуть нанівець. Чоловік, що бурчить, – це зовсім не те ж саме, що жінка, що бурчить. Коли жінка бурчить, внутрішньо проти чогось протестуючи, вона дійсно починає злитися. Саме тому жінка, почувши чоловіче бурчання, тут же відступає.

Жінки зазвичай висловлюють наболіле емоційно. Ця схильність підкріплювати скарги негативними емоціями серйозно шкодить жіночій діловій репутації і знецінює самі скарги. Виражати негативні емоції за допомогою риторичних питань – один із найлегших способів для жінки переконати чоловіків у своїй некомпетентності. Коли клієнтка, керівниця або співробітниця виражає свою незадоволеність або відчай за допомогою риторичного питання, чоловікові важливо зрозуміти: на нього зовсім не нападають і йому немає потреби захищатися. Особисто він тут взагалі ні при чому. Риторичне питання означає, що жінка ще не прийшла до певної думки. По суті, це добрий знак – вона ще здатна побачити ситуацію в менш похмурих фарбах.

Сам факт, що чоловік про щось питає, означає, що він ще здатний свою думку змінити. Коли риторичне питання ставить жінка, відповідь їй не потрібна – їй потрібно бути вислуханою. Коли ж допитується чоловік, йому дійсно потрібно отримати відповіді. Коли засмучений чоловік ставить питання, жінка може бути упевнена, що його засмучення випарується, як тільки вона на ці питання відповість. У такий момент їй потрібно перестати слухати і почати як слід захищатися.

Небажання слухати – один із найбільш частих жіночих докорів на адресу колег-чоловіків. Чоловіки марно думають, що, пропонуючи жінці скороспішне рішення, вони справляють на тих добре враження.

Чоловіки ж найчастіше дорікають жінкам у тому, що вони ставлять занадто багато питань і занадто прагнуть усе переінакшити. У чоловіків опускаються руки, коли жінка намагається поліпшити те, що і так добре. Коли жінка захоплена роботою, вона прагне поліпшити все, до чого зможе дотягнутися.

Наші найбільш серйозні помилки: чоловіки перебивають жінок готовими рішеннями, а жінки пропонують непрошені поради.

На роботі для чоловіків важливі не особисті пристрасті, а конкретний результат. Чоловіки поглинені речами, які здатні допомогти їм проявити себе, отримати результат і добитися поставлених цілей. Успіх у чоловіків визначається здатністю себе подати.

Якщо жінки не хваляться своїми досягненнями, чоловіки зазвичай вважають, що тим нічим похвалитися.

Згадка про проблему для чоловіків – це прохання дати пораду. Тому чоловік-керівник починає сумніватися в здібностях жінки, коли вона починає обговорювати питання, вирішення якого очевидно. Коли жінка заводить розмову про проблеми, чоловік думає, що їй потрібна порада, тоді як її співбесідниця всього лише дає йому можливість знатися на ситуації, щоб потім кваліфіковано оцінити її власне рішення.

Якщо жінка хоче запропонувати якісь зміни для поліпшення ситуації, вона зазвичай починає з розгляду різних аспектів проблеми. Як правило, вона заздалегідь знає, чого хоче, але прагне таким чином обґрунтувати свою позицію. Жінка-керівник, співробітниця або клієнтка зовсім не хоче, щоб чоловік указував їй, що робити. Їй потрібно, щоб її як слід вислухали і тільки потім допомогли ухвалити власне рішення. Щоб налагодити взаєморозуміння і співпрацю з жінкою, чоловікові потрібно більше слухати, більше питати, а вже потім – якщо буде потрібно – давати поради і пропонувати рішення.

Жінки на роботі теж цінують ефективність і результати, але ще важливіші для них такі речі, як підтримка, довіра і спілкування. Вони приділяють значно більше часу тому, щоб підтримати одне одного, надати допомогу, змусити повірити в себе.

Жінки не носять уніформи, що підкреслює їх професіоналізм. Більш того, їм подобається щодня з’являтися в новому вигляді – залежно від настрою.

Спілкування у жінок має першорядне значення. Результат у жінок – це наслідок позитивних робочих стосунків, а не навпаки. Обговорення успіхів і турбот одне одного – спосіб укріпити дух взаємної підтримки, розуміння і довіри. На роботі жінки націлені не на результат, а на взаємини.

Оскільки жінки не намагаються щосили довести свою професійну спроможність, пропозиція допомоги не сприймається ними як образа. А потреба в допомозі – як ознака слабкості. Для чоловіків же непрошені поради – джерело роздратування і незадоволеності.

Жінки свято вірять: все, що працює, здатне працювати ще краще. Чоловіки ж дотримуються того принципу, що тому, що працює краще, слід дати спокою.

Коли жінка починає розмовляти про свої проблеми, не час пропонувати їй варіанти їх рішення. Якщо таке відбувається на роботі, це у жодному випадку не привід вважати, ніби жінка не знає, як їй упоратися зі своїми труднощами. Нерідко їй потрібно просто переконатися в тому, що її рішення вірне. І, якщо він хоче їй допомогти і завоювати її розташування, набагато правильніше буде прислухатися і розпитати. Загальний принцип такий: замість того щоб уміти пропонувати рішення, чоловікам слід виявити участь, злегка поспівчувати, поставити питання.

Якщо тільки чоловік не просить про допомогу, кращий спосіб підтримати його – це надати можливість все зробити самому. Сказати чоловікові те, що він і так знає, або невлад вказати йому, що потрібно робити, - означає нанести образу.

Чоловіки-професіонали діляться на два типи. Перші у відповідь на спроби жінок їх змінити відчувають незадоволення і всіляко опираються; інші ж легко погоджуються, але швидко про це забувають і продовжують поводитися по-старому.

Чоловік прагне впоратися зі своїм настроєм, а жінка – його виправдати. Почувши від чоловіка докір у тому, що вона переймається дурницями або перебільшує, жінка почне упиратися в своєму поганому настрої, всіляко його обґрунтовувати.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: