Тема 14. Ідеали науковості. Комплексна оцінка сучасної філософії науки

Поняття про ідеал науковості. Зміст ідеалу науковості. Підстави класичних уявлень про науку. Об’єктивність знання і його практичне значення. Фундаменталізм. Методологічний редукціонізм. Соціокультурна автономність наукового знання. Форми класичного ідеалу науковості. Специфіка ідеалів науковості та цільових установок в природничо-науковому, гуманітарному, соціальному пізнанні та інженерно-технічній творчості. Математичний ідеал науковості. Фізичний ідеал науковості. Гуманітарний ідеал науковості. Формування нового ідеалу науковості. Антифундаменталізація. Плюралізація. Екстерналізація. Фіналізація. Зближення ідеалів природничо-наукового і соціально-гуманітарного пізнання.

Різноманіття концепцій сучасної епістемології. Нові дослідницькі програми. Модель дедуктивно-номологічного пояснення К. Гемпеля. Семантична модель наукової теорії П. Суппеса. Теза онтологічної відносності У. Куайна. Синергетика. Роль нелінійної динаміки і синергетики в розвитку сучасних уявлень про системи, що історично розвиваються. Евристика як рішення проблем в умовах невизначеності. Моделі евристичної діяльності. Методи евристики. Модель комунікативної раціональності.

Особливості сучасного етапу розвитку науки. Головні характеристики сучасної постнекласичної науки. Зв’язок дисциплінарних і проблемно-орієнтованих досліджень. Освоєння систем, що саморозвиваються, та "синергетичних" систем і нові стратегії наукового пошуку. Становлення нової парадигми. Глобальний еволюціонізм і сучасна наукова картина світу. Постнекласична наука і зміна світоглядних установок техногенної цивілізації. Сциєнтизм і антисциєнтисти. Кібернетика, штучний інтелект, інформаційні технології. Перспективи науково-технічного прогресу. Пошук нового типу цивілізаційного розвитку і нові функції науки в культурі. Наукова раціональність і проблема діалогу культур. Роль науки в подоланні сучасних глобальних криз.

Комплексні дослідження і розмивання предметних кордонів. Криза елементаризму і перебудова категоріальної структури наукового мислення. Зростання числа наукових дисциплін і ускладнення системи наукового знання. Сучасні процеси диференціації та інтеграції наук. Розвиток "науки про науку": різке зростання числа історико-наукових, науковознавчих і методологічних досліджень. Становлення філософії науки як галузі філософських досліджень.

Рекомендована література

Основна література

1. Бутко В.В. Философия науки: уч. пособие. – Х.: Консум, 2005.

2. Князева Е. Н. Концепция инактивированного познания: исторические предпосылки и перспективы развития // Эволюция, мышление, сознание. - М., 2004.

3. Куайн У. В. О. Натурализованная эпистемология / Слово и объект. - М.: Логос, 2000.

4. Лакофф Дж. Женщины, огонь и опасные вещи. Что категории языка говорят нам о мышлении. - М., 2004.

5. Лоренц К. Оборотная сторона зеркала. - М,, 1998.

6. Лоренц К. Эволюция и априори // Вестник МГУ. Серия 7. Философия. - №11. - 1994.

7. Луман Н. Общество как социальная система. [Общество общества I]. - М., 2004.

8. Луман Н. Эволюция. [Общество общества III]. - М., 2005.

9. Максюта М.Є. Філософія науки. – К.: Урожай, 2004. – 420с.

10. Матурана У. Биология познания // Язык и интеллект. Сб. / Пер. с англ. и нем. / Сост. и вступ, ст. В.В. Петрова. - М., 1996.

11. Матурана У., Варела Ф. Древо познания. - М., 2001.

12. Меркулов И. П. Когнитивная эволюция // Философия науки. - Вып. 2: Гносеологические и логико-методологические проблемы. - М., 1996.

13. Никифоров А.Л. Философия науки: история и методология. – М.: Дом интеллект-й книги, 1998.

14. Проблемы методологии постнеклассической науки. – М.: Мысль, 1992.

15. Тейлор Ч. Подолання епістемології // Після філософії: кінець чи трансформація? Пер. з англ./ Упоряд.: К. Байнес та інші. - К.: Четверта хвиля, 2000.

16. Томпсон М. Философия науки / пер. с англ. – М.: ФАИР-пресс, 2003. – 304с.

17. Философия и методология науки. – М.: Аспект Пресс, 1996. – 551с.

18. Философия науки: уч. пособие для аспирантов и соискателей. – Ростов н/Д.: Феникс, 2006.

19. Фоллмер Г. Эволюционная теория познания. - М., 1998. - // wvvw. philosophy, га/library/vollmer/vollmer.html/.

20. Фолльмер Г. Эволюция и проекция // Эволюция, культура, познание / Под ред. И.П. Меркулова. - М., 1996.

21. Хаак С. Очередные похороны эпистемологии // Вопросы философии. – 1995. - №7.

22. Хахлвег К., Хукер К. Эволюционная эпистемология и философия науки // Современная философия науки: знание, рациональность и ценности в трудах мыслителей Запада. - М., 1996.

23. Ценностные аспекты развития науки. – М.: Наука, 1990.

24. Цехмістро І.З. Голістична філософія науки. – Харків: Акта, 2003.

25. Цоколов С. Дискурс радикального конструктивизма. Традиции скептицизма и теории познания в современной философии и теории познания./ С переводом оригинальных работ П. Ватцлавика, Э. фон Глазерсфельда, X. фон Ферстера, У. Матураны, Ф. Варелы, Г. Рота. - München, 2000.

26. Цоколов С. Радикальный конструктивизм: эпистемология без онтологии // Вестник Московского университета. – №2-3. - 1999.

27. Штайндл Р. От науки к философии: эволюционная эпистемология // Познание в социальном контексте / под редакцией В. А. Лекторского и И. Т. Касавина. - М.: ИФРАН, 1994. - С. 141-174.

28. Эволюционная эпистемология и логика социальных наук: Карл Поппер и его критики. - М., 2000.

29. Davidson D. Epistemology externalised // Dialectica. - 1991. - Vol. 45. - №2-3.

30. Empirical knowledge. Readings in contemporary epistemology / ed. by K. Moser. - Rowman and Littlefield Pub., USA. - 1996. - 2^nd ed.

31. Epistemology: the big questions / ed. by L. M. Alcoff. - Blackwell Publishers Ltd, UK. - 1998.

32. Goldman A.I. Epistemology and cognition. - Harvard University Press, 1986.

33. Hacking I. Is the end in sight for epistemology? // The Journal of Philosophy. - 1980. - Vol. LXXVII. - №10.

34. Pollock J. L. Contemporary Theories of Knowledge, Rowman and Littlefield Pubs., 1986.

35. The Blackwell Guide to Epistemology / ed. by J. Greco and E. Sosa. - Blackwell Publishers Ltd, UK. - 1999.

36. Varela F., Tompson E., Rosch E. The Embodied Mind. Cognitive Science and Human Experience. – Cambridge, 1991.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: