Схема 2. Сучасні різновиди форм державного устрою

⇐ Предыдущая 123 4 5 Следующая ⇒

Проста форма державного устрою відображена унітарною державою.

Унітарна держава – це одна-єдина цілісна держава, яка поділяється на адміністративно-територіальні одиниці, що не мають статусу державних утворень та не наділені суверенними правами.

Унітарній державі притаманні наступні риси:

1) структурними одиницями такої держави є адміністративно-територіальні утворення (райони, міста, краї, області тощо);

2) територіальні елементи унітарної держави (області, департаменти, округи, графства і т. п.) не мають державного суверенітету та жодних атрибутів державності;

3) наявність єдиної державної території, тобто адміністративно-територіальні утворення не мають своєї власної суверенної території;

4) єдиний владний “центр” – існування єдиної для всієї країни системи вищих та центральних представницьких, виконавчих, судових і контрольно-наглядових органів (один парламент, один уряд, один верховний суд);

5) наявність єдиної для всієї держави конституції, єдиної системи законодавства (адміністративно-територіальні утворення не вправі приймати свою конституцію та інші закони);

6) наявність єдиної судової системи (адміністративно-територіальні утворення не наділені правами формувати альтернативні судові органи);

7) наявність єдиного для всієї держави громадянства;

8) наявність єдиних збройних сил (адміністративно-територіальні утворення не наділені правами створювати власні збройні сили);

9) єдина фінансово-грошова система, одноканальна система податків;

10) в міжнародних відносинах унітарна держава виступає як одне ціле.

За ступенем залежності місцевих органів від центральних органів державної влади унітарні держави можуть бути централізованими (наприклад, Франція, Туреччина), децентралізованими (наприклад, Іспанія, Великобританія, Італія, Японія, Данія, Грузія) і змішаними (наприклад, Україна).

Централізована унітарна держава	Децентралізована унітарна держава	Змішана унітарна держава
1) досить високий ступінь залежності регіонів від центральної влади; 2) на чолі місцевих органів стоять призначені з центру чиновники; 3) місцеве самоврядування відсутнє, а органи місцевого самоврядування (якщо такі взагалі є) підпорядковуються чиновникам, що призначені із центру.	1) структурні утворення наділяються значно більш високою компетенцією (коло питань місцевого життя, які вони можуть самостійно вирішувати без втручання центральної влади); 2) місцеві органи влади обираються населенням і користуються значною самостійністю; 3) існує розвинене місцеве самоврядування.	1) присутні ознаки централізації і децентралізації у визначенні та розмежуванні компетенції регіонів та центру; 2) місцеві органи державної влади очолюють призначені з центру чиновники; 3) поряд місцевими органами державної влади діють органи місцевого самоврядування, які формуються в процесі місцевих виборів.

Сучасні унітарні держави можуть включати в себе автономні утворення (автономії), які за своїм статусом відрізняються від інших адміністративно-територіальних одиниць. Виділяють територіальну (політичну, адміністративну), національну (персональну, культурну) та національно-територіальну автономії. Так, у Великобританію в якості адміністративних автономій входять Шотландія і Північна Ірландія. Іспанія, окрім національних автономій (країна Басків і Каталонія), включає цілий ряд територіальних автономій.

Складна форма державного устрою характеризується тим, що у складі держави є інші державні утворення.

⇐ Предыдущая 123 4 5 Следующая ⇒

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных