Перелік питань, які виносяться на підсумкові модулі 4 страница

⇐ Предыдущая 1 2 34


	ТЕМА 2.9 арт - дизайн 178………Авторський дизайн. 179………Нові матеріали і технології. Новий погляд на дизайн.

Авторський дизайн Нові матеріали і технології. Новий погляд на дизайн

Для задоволення зростаючих потреб населення промисловість повинна постійно оновлювати асортимент виробів, поліпшувати їх якість, організовувати випуск нових об’єктів, товарів, підвищувати надійність і довговічність будівель та складних побутових машин і приладів, що полегшують працю і покращують побут населення. У підвищенні якості будівельних об’єктів, промислової продукції і розширенні їх асортименту важливу роль відведено дизайнеру. Робота над дизайнерським проектом передбачає певну послідовність операцій. Ця послідовність склалася внаслідок тривалого проектного досвіду. До її базових складових частин належать такі етапи: підготовчий, дизайнерська пропозиція, завершення дизайнерського проекту, його реалізація. Арт-дизайн у творах митців – це відображені традиції ремісничо-мистецької творчості. Ці традиції перейняті (наслідувані) сучасним дизайном із застосуванням характеру матеріалу та вираження його природних властивостей. Саме живопис, графіка та ужиткове мистецтво знаходяться на шляху перетворення речей з метою вплетення нових культурних зразків в інтер’єри будівель. Джерелом формування авторського дизайну є народне мистецтво. Успіх авторського проекту залежить не тільки від творчих даних та ерудиції автора, а й від цілеспрямованої і методичної роботи. Процес будь-якого проектування розвивається за відповідними етапами або стадіями. При створенні різноманітних авторських предметних і архітектурних форм та композицій від дизайнера в наш час вимагається дотримуватись спільності його ідеї. Іншими словами, однією з ознак високого професіоналізму та гарного смаку модельєра, художника-конструктора, дизайнера-архітектора тощо нині вважається, надання ним стильової своєрідності предмету, який ним створюється чи декорується. Дизайнерська новація має представляти певну образну цілісність, яка виникає внаслідок поєднання своєрідних засобів технічної та естетичної виразності, а саме: змісту, образної системи та форми їх матеріального втілення. Зміст дизайнерської новації коріниться в її конструкційних і функціональних особливостях, характеристиках, властивостях, функціях тощо, її образна система залежить від способів конструкторської та естетичної виразності, що визначають неповторність і своєрідність даного предмета. Зміст і образна система дизайнерської новації знаходять реалізацію у певній формі виробу чи явища – конкретному матеріалі: пластиці об’єму, тектоніці, фактурі матеріалу тощо. Авторський погляд на місце і роль предмета в техногенному середовищі фіксує стиль у дизайні. Авторський дизайн ґрунтується на сукупності певних естетичних, художніх та конструктивних принципів: - дизайнерська творчість трактується процесом особливої об’єктно-суб’єктної взаємодії, внаслідок якої виникає система художніх образів – твір мистецтва, що фіксує авторське бачення: розуміння предметів, явищ, подій зовнішнього світу; - у процесі дизайнерської творчості важливими вважаються як інтелектуальний, так і емоційний компоненти творчого процесу; - від автора вимагається дотримуватись гармонійної єдності змісту і форми архітектурно-художнього твору, внутрішньої ідеї та відповідного матеріалу її виготовлення, яка має сприяти якнайкращому розкриттю задуму митця та допомогти його зрозуміти глядачеві, слухачеві або читачеві. Одночасно цінними визначаються і дизайнерська форма, і художній зміст мистецької інновації; - до автора ставиться вимога бути досить стриманим у використанні засобів художнього втілення свого задуму; - мистецький задум має стати гармонійним поєднанням цілого та його елементів, йому має бути властива художня єдність усіх його складових. Зараз, на межі тисячоліть, дизайн вирізняється переходом від технократично орієнтованого до постіндустріального. Нині змінюється уявлення про “гарний дизайн”. Те, що не так давно було гарним, а саме: акцентовано нейтральним, сухувато аскетичним, анонімним дизайном функціоналістського зразка – сьогодні вже не обов’язково є таким. Наприкінці ХХ ст. відбулися зміни свідомості частини людства. До основних причин цих змін належать: по-перше, глобальнаекономічнакриза, що охопила не тільки сферу відносин людини і природи, але й сфери відносин людини та другої, штучної природи, нею ж створеної; по-друге, це так звана постіндустріальна революція, яка не тільки не вирішила цілу низку проблем, що виникли на попередньому, індустріальному, етапі, але й породила багато нових. Ці нові проблеми не піддаються вирішенню в межах старих інтелектуальних схем. У дизайні цей процес розмивання старої раціоналістської парадигми, відомої під назвою класичний раціоналізм (або модернізм, якщо ведемо мову про загальнокультурні процеси), має дуже глибоке історичне коріння та проходить, мабуть, особливо драматично. Пояснити це можна тим, що дизайн безпосереднім чином міститься в екологічних та постіндустріальних процесах і є не просто реагентом, а в прямому розумінні їх каталізатором. Дизайн на сьогодні є не тільки окремою, самостійною сферою людської діяльності, він переростає у феномен, який потребує подальшого осмислення, неупередженого оцінювання, всебічного аналізу. Дизайнерська діяльність охоплює не тільки сферу виробництва і просування товарів повсякденного попиту, предметів побуту та виробничого призначення. Нині приділяється значна увага якості людського життя, одним із важливих чинників якої виступає комфортність предметно-просторового оточення людини. Комфортність не у вузькофункціонально-утилітарному розумінні, а як стильова константа соціального буття. Сьогодні пересічний цивілізований споживач перебірливо оцінює і ложку, якою має їсти свій обід, і зовнішність громадського діяча, котрий прагне набути популярності і колір тротуару, яким прогулюється, і будівлю, в якій живе. Зручність житла оцінюється не метражем, поверхом, предметною насиченістю, а насамперед ступенем врахування смаків його господаря. Думки: “Мій дім – моя фортеця” чи “Кожній окремій сім’ї – окрему оселю” у наш час поступаються ідеї “Мій дім – світ, в якому мені приємно перебувати”. Цінуватись починає зараз все більше не просто красивий, зручний, якісний чи дорогий одяг, а передусім той, що підкреслює індивідуальність свого господаря і стилістично найбільш придатний у конкретній ситуації: приходити на тенісний турнір у вечірньому чи діловому костюмі глядачеві не престижно, це ознака “поганого тону”. Поганим тоном нині є й відсутність зеленого газону або ошатного квітника перед будинком, власник якого вважає себе людиною середнього достатку. Сучасний дизайнер має бути спеціалістом з високим освітнім рівнем. Його діяльність ґрунтується не тільки і не стільки на власних емотивно-вольових проявах, а на раціональному осмисленні завдання, яке ставить перед ним замовник. Дизайн послуговується новітніми даними багатьох наук задля створення різноманітних, естетично принадних матеріалів, предметів чи естетичного облагородження готової продукції, житла, ландшафту тощо. Естетичні знання розвитку нових матеріалів: гнучкі матеріали, текстильні матеріали, скло та оптичні матеріали, гума й піна – мають аналізуватися, досліджуватись, продукуватися сучасною теоретичною естетикою і знаходити практичну реалізацію в дизайні. Це знання про засоби та шляхи вдосконалення предметно-просторового середовища існування людини в умовах техногенного світу задля гармонізації людського життя в системах “людина - природа” та “людина - суспільство”. Дизайн покликаний осмислювати способи функціонування різноманітних компонентів “штучної природи”, які у своїй єдності мають бути привабливими, доцільними, домірними людині. Необхідно досліджувати естетичні закономірності творення й розвитку предметно-архітектурного середовища у контексті формування культури людського суспільства. Слід визначити соціально-економічні та культурні функції дизайну. Потрібно глибше досліджувати його зв’язок з архітектурою, мистецтвом, технікою, наукою.

порядок вивчення дисципліни

ІІ семестр. теорія дизайну (100 балів)

Модуль 1 –50 балів.

Модуль 2 – 45 балів.

Модуль “Самостійна робота” – 5 балів.

Порядок вивчення дисципліни розрахований на послідовне засвоєння її положень. Матеріали, що містить розділ 2, призначені для розширення професійного світогляду майбутнього архітектора-дизайнера, розвитку його професійного інтелекту. Адже без цих якостей самі лише практичні навички не забезпечать високого професіоналізму. Матеріали розділу присвячено методам дизайну – фундаментові, на який спирається проектувальник у своїй роботі.

методи оцінювання

розподіл балів, які присвоюються студентам

Тема 1	Тема 2	Тема 3	Тема 4	Тема 5		Тема 6	Тема 7	Тема 8	Тема 9
6 балів	6 балів	6 балів	6 балів	6 балів		6 балів	7 балів	8 балів	6 балів

шкала оцінювання знань студентів

за кредитно-модульною системою

За шкалою ЕСТS	За національною шкалою	Залікові оцінки	За шкалою в балах
іспит	залік
А	Відмінно	Відмінно	Зараховано	90 - 100
ВС	Добре	Добре	75 – 89
DЕ	Задовільно	Задовільно	60 – 74
FХ	Незадовільно з можливістю повторного складання	Незадовільно	Не зараховано	35 - 59
F	Незадовільно з обов’язковим повторним курсом	1 - 34

FX – означає “незадовільно” – необхідно виконати певну додаткову роботу для успішного складання;

F – означає “незадовільно” – необхідна значна подальша робота.

Перелік питань, які виносяться на підсумкові модулі

ЗМ 1

1. Напрями сучасного дизайну. Промисловий дизайн. Графічний дизайн. Дизайн середовища.

2. Нові форми організації простору. Формування “Стилю життя” – “фірмового стилю”.

3. Соціальні підвалини маркетингу.

4. Поняття про маркетинг.

5. Поведінка покупця.

6. Маркетингова інформація.

7. Маркетинговий підхід до розробки та реалізації промислових виробів. Від ідеї нового товару до комерційного його виробника.

8. Реклама. Життєвий цикл товару.

ЗМ 2

1. Стилізація форми. Головні види стилізації.

2. Позитивні моменти й недоліки стилізації.

3. Дизайн окремих промислових виробів. Властивості промислового виробу зумовлені виробництвом.

4. Головні чинники, що впливають на форму дизайну окремих промислових виробів. Дизайнерський аналіз і синтез.

5. Переваги і недоліки дизайну окремих промислових виробів.

ЗМ 3

1.Дизайн предметних комплексів. Загальна характеристика. Приклади проектування предметного комплексу.

2. Дизайн предметних комплексів. Побудова ансамблю.

3. Джерела активізації творчого пошуку. Інтуїція та логіка у творчому процесі.

ЗМ 4

1. Джерела активізації творчого пошуку. Евристика. Візуальне мислення.

2. Арт-дизайн. Авторський дизайн.

3. Нові матеріали і технології.

⇐ Предыдущая 1 2 34

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных