Застосування тросових доріг для польоту виконавців категорично заборонено.

Несучий трос попередньо натягається монтажною лебідкою й потім остаточно доводиться до робочого стану гвинтовими стяжками, міцно прикріпленими до несучих конструкцій галерей. Тверда дорога нерухомо кріпиться до колосників.

Всі троси, уживані для облаштування польоту людини, розраховуються з умовою 14-кратного запасу міцності. Для польотів декоративних предметів цей запас скорочується до 9-кратного. Застосування для польотів електропривода категорично заборонено.

Ручні лебідки встановлюються в безпосередній близькості одна від одної на одній з робочих галерей. Для них обов'язкова наявність міцного кріплення до підлоги галереї, стопорів у рукоятках, що не допускають випадкового самовільного руху.

А лебідки, що переміщають польотне пристосування по вертикалі, повинні мати вантажно-запобіжні гальма подвійної дії й противагу. Максимальна вантажопідйомність польоту становить 200 кг.

Ефектну траекторію польотів різних предметів можна одержати за допомогою польотного пристрою з гумовим амортизатором (мал. 14). Між планшетом сцени й колосниками натягаються два троси, які служать направляючими для переміщення противаги-траверса. До верхньої частини противаги-траверса кріпляться сталевий трос підйому й пеньковий канат управління польотом. До нижнього – гумовий амортизатор і другий канат керування. Інший кінець амортизатора прикріплюється до планшета сцени.

Несучий трос пропускається через два колосникових блоки й між направляючими блоками. Верхній канат управління, обігнувши колосниковий блок, опускається до планшета сцени.

Для здійснення ефекту противага-траверс за допомогою верхнього його каната управління піднімають до колосників, натягаючи тим самим гуму амортизатора й одночасно опускаючи несучий трос до планшета сцени. Опускаємий кінець тросу відводиться за лаштунки, де тимчасово закріплюється до моменту польоту разом з бутафорським предметом. Оскільки амортизатор перебуває в натязі, верхній канат керування також необхідно надійно втримувати. Оперуючи двома канатами керування, знаходять бажану траєкторію польоту.

Конструктивно польотні пристосування виконуються у вигляді металевої колиски, сідла, кошика або пояса.Кріплення польотного пристосування до поліспастного блоку виконується подвійними гачками, альпіністськими або парашутними карабінами. Політний пояс виготовляється із сирицевої шкіри або парашутної тасьми шириною 6-7см. До нього металевими заклепками кріпляться верхні лямки, крізь які просмикуються руки актора так, щоб вони обхоплювали плечі. Тим же способом кріпляться й нижні лямки, що проходять між ніг. Несучий трос причіпляється парашутним карабіном до кільця, прикріпленого до задньої частини пояса. В окремих випадках можна використовувати альпіністські страхові обв'язки. Міцність їхніх вузлів становить 16 кН. Паспорт і посібник з експлуатації обв'язково зберігаються в паспорті спектаклю. Однак треба мати на увазі, що вузол кріплення каната в цього пояса знаходиться в груднній ділянці, а не на спині. Пристрій політного пояса і альпійської обв'язки показані на мал. 15. При здійсненні сценічних польотів потрібне неухильне дотримання інструкцій, правил з техніки безпеки, ретельний інструктаж робочого персоналу й спеціальне навчання як робітників, так і виконавців техніки польоту.

Мал. 1.

Схема штанкетного підйому:

1 - трос підвіски;

2 - колосниковий блок;

3 - збірний блок;

4 - тяговий канат;

5 - противага;

6 - напрямні;

7 - трюмовой блок;

8 - штанкет;

9 -штанкет у вигляді плоскої ферми;

10-трюм

Мал. 2. Штанкет з алюмінієвого профілю:

А – розріз штанкета;

Б – загальний вид:

1 – штанкет;

2 – трос підвіски;

3 – система підвіски штанкета до троса;

4 – каретка завіси

Мал. 3

Мал. 4

Кріплення підйому до поручня галереї;

А – мотузочними шлангами;

Б – затискаючим пристроєм;

В – «закрепом»

Мал. 5.

Схема поліспастного підйому:

1 - нижній блок підйому;

2 - точка кріплення приводного каната;

3 - нижній блок противаги;

4 - верхній блок противаги;

5 - точка кріплення тросів і приводного каната

Мал. 6.

Схема безпротивагової підвіски штанкету з електроприводом:

А – при лебідці, установленій поза сценічною коробкою;

Б – при лебідці, установленій на колосниках;

1 – технічне приміщення;

2 – привід;

3 – колосниковий блок;

4 – штанкет;

5 – колосники;

6 – обертовий вал

Мал. 7.

Вальна лебідка:

1 – скоби підвіски лебідки;

2 – обертовий вал;

3 – привід;

4 – штанкет

Мал. 8.

Схема електропривода штанкетного підйому із противагою:

А – з лебідкою, установленою на галереї;

Б - з лебідкою, установленою поза коробкою сцени.

Мал. 9.

Схема штанкетного підйому з гідпооприводом

1 – верхній поліспаст

2 – нижній поліспаст

3 – гідроциліндр

Мал. 10.

Схема індивідуального підйому з електроприводом:

1 – груповий блок;

2 - відвідний блок;

3 - несучий трос;

4 - планшет сцени;

5 - привід;

6 - тяговий трос;

7 - противага;

8 - траверс;

9 - переносний блок

Мал. 11. Софітна ферма

Мал. 12. Польотний пристрій

Мал. 13.

Польотний пристрій під живе навантаження:

1 – обводної блок троса горизонтального руху;

2 – тяговий трос горизонтального руху;

3 – дорога;

4 – каретка горизонтального руху;

5 -рухомий блок;

6 - несучий трос;

7 – трос вертикального переміщення;

8 – ковзанки;

9 – блок троса вертикального переміщення;

10 – мертве кріплення троса вертикального переміщення;

11 – противага

Мал. 14.

Пристрій польоту з амортизатором:

1 – тросові напавляючіі;

2 – несучий трос;

3 – колосниковий блок;

4 - направляючі блоки;

5 – бічний колосниковий блок;

6 – верхній канат керування;

7 – противага-траверс;

8 – гумовий амортизатор;

9 – нижній канат керування;

10 – бутафорський виріб

Мал. 15.

Політний пояс

Тести

1. Штанкетні підйоми призначені для …