Пояснювальна записка 4 страница

Хід заняття:

1. Розминка – гра «Най-най…»

Дорослий пропонує незвичні характеристики професій. А учні повинні назвати ті, які, на їх думку, найбільше відповідають цій характеристиці. Наприклад, яка «найгрошовитіша» професія?

Найзеленіша…

Найсолодша…

Найрізнокольоровіша…

Найсмішніша…

Найсерйозніша…

Найжіночніша…

2.Інформаційне повідомлення «Чи любиш ти вчитися?»

Більшість учнів не любить вчитися. Іноді вони навіть не знають, для чого їм це. Тому що так треба? Але кому? Так влаштований світ: дорослі працюють і заробляють гроші, а учні вчаться. Не всі дорослі люблять свою роботу, але вони повинні працювати - щоб отримува­ти гроші. І не всі учні люблять свою школу, але вони повинні вчити­ся, щоб отримувати знання. Згадаємо народну мудрість:

Знання — це зброя.

Знання — це багатство.

Хто вчений, тому і шана.

Праця людину годує,а лінь – марнує.

Чи всі учні хочуть отримувати знання? А що робити тим, хто не любить вчитися взагалі? Запропонувати учням, за допомогою тесту поміркувати, чи люблять вони вчитися.

Інструкція: обведи кружечком запитання, яке стосується тебе. Перевага відповідей в одній з колонок пояснить твої вміння чи не­вміння вчитися.

Чи любиш ти вчитися?

Чому навчання є важливою роботою?

Навчання у школі — це теж робота. Тому що до навчання діти докладають фізичних та розумових зусиль. Без навчання не буде професії.

Нині у світі налічується величезна кількість професій. Кожна з них має свої особливості, багато і спільного. Щоб полегшити вибір професії, наводимо класифікацію професій. У нашій країні загальновизнаною й найпопулярнішою в професійній орієнтації класифікацією професій є психологічна класифікація, запропонована Є. Клімовим.

За предметом праці професії поділяються на: «людина — техніка», «людина — природа», «людина — людина», «людина – знакова система», «людина — художній образ».

Професії типу «людина — природа» спрямовані на об'єкти живої природи: тварин, рослин, мікроорганізмів. Людині, яка обирає професію типу «людина — природа», необхідна любов до рослин і тварин, гарна уява, спостережливість, фізична витримка.

Люди, які обрали професії типу «людина — художній образ», — зазвичай творчі особистості. У них від народження є талант до мистецтва, живопису, музики.

Професії типу «людина — техніка» спрямовані на роботу з апаратурою, технікою, різними механізмами.

Професії типу «людина — людина» спрямовані на людину. Ці професії пов'язані з навчанням, вихованням, обслуговуванням і керівництвом людьми.

Професії типу «Людина — знакова система» спрямовані на обробку інформації у вигляді знаків, графіків, креслень.

3. Вправа «Так і ні».

Зачитуються твердження і учні вибирають свою позицію-відповідь.

1. На уроки я йду із задоволенням?

2. Є урок, який проходить найшвидше?

3. Мені подобається вчителька?

4. На всіх уроках я відпочиваю навчаючись?

5. На уроках весело?

6. На уроках я почуваюсь розкуто?

7. Всі предмети мені знадобляться в житті?

8. Я ходжу до школи, тому що там мої друзі?

4. Вправа «Оптимізм – реалізм»

Запропонувати дітям згадати свої досягнення. Чи легко вони далися? Як ви почувалися, досягнувши мети? Чи можете використати ті самі методи в розв'язанні інших справ?

Назвіть невдалі справи. Який висновок ви можете зробити?

Розглядаючи кожен випадок, поміркуйте:

— який результат був найкращим (найгіршим);

— яка була вірогідність того, що так відбудеться;

— чи можна щось зробити, щоб покращити результат.

Заплануйте якусь справу, шляхи її виконання. Оберіть такий шлях, який дасть найкращий результат.

5. Рефлексія.

6. Практичне домашнє завдання: заповнити «Абетку професій».

--------------- Заняття №2 «Фермер» -----------------------------------------------------

Мета: ознайомлення з професією фермер, основними вимогами та знаряддями праці; розвиток логічного мислення, уваги.

Хід заняття:

1. Вправа – розминка «Доповни речення».

- Якби я був рослиною, то був би…

- Якби я був твариною, то був би…

2. Обговорення домашнього завдання, вимоги і умови створення «Портфоліо професій».

3. Інформаційне повідомлення про професію фермера.

Зміст роботи: виробництво сільськогосподарської продукції і продуктів тваринництва.
Умови праці: робота як у виробничих приміщеннях (теплиці, ферми і т.д.), так і на свіжому повітрі в будь-яку погоду. Займається різними видами діяльності: виконує будівельні роботи, використовує і ремонтує сільськогосподарську техніку, розводить і лікує тварин, вирощує і реалізує овочі, фрукти і зернові. Фермерське господарство може бути як багатогалузевим, так і спеціалізуватися на окремому напрямку сільського господарства (тваринництві, овочівництві, бджільництві, виноградарстві).
Фермер є одночасно і організатором господарства, і виконавцем своїх задумів. Працює, як правило, із членами своєї родини чи в об'єднанні з декількома родинами.

Домінуюча професійна спрямованість – природа. Ведучі інтереси – сільське господарство; супутні – біологія, хімія, фізика, економіка, техніка, транспорт. Типи професій – підприємницький, реалістичний.
Необхідні якості: фізична сила і витривалість, працьовитість і оптимізм, уміння переносити несприятливі погодні умови і невдачі.
Родинні професії: городник, тваринник.

Ця професія не пред'являє строгих вимог до освіти, її може замінити досвід роботи в сільському господарстві чи курси по ремонту техніки. Часто вимагаються знання бухгалтерії і права, селекції і ветеринарії.

4. Гра «Покажи».

Діти за допомогою міміки, голосу, жестів та рухів показують як рухаються ведмедики, зайчики, лисички, метелики, жабки, журавлики.

5. Вправа «Корінчики – верхівки»

Запропонувати дітям поділити дидактичні картки із зображеннями рослин на групи: їстівні корінчики, їстівні верхівки, їстівні корінчики і верхівки.

6. Вправа «Тварини».

Із запропонованих картин обрати тварин для фермерського господарства і обґрунтувати свій вибір.

7. Гра «Земля, вода, вогонь, повітря».

Гравці стають у коло, в середині ведучий. Він кидає м’яча кому-небудь із граючих, вимовляючи при цьому одне з чотирьох слів: земля, вода, вогонь, повітря. Якщо ведучий сказав – земля, той хто зловив м’яч повинен швидко назвати того, хто мешкає в цьому середовищі (вода – риби, повітря – птахи). При слові «вогонь» всі виконують обертання кругом, помахуючи руками. Хто помиляється вибуває з гри.

8. Рефлексія.

9. Практичне домашнє завдання: виготовлення лото.

--------------- Заняття №3 «Лісник» -----------------------------------------------------

Мета: ознайомлення з професією лісник, основними вимогами, особливостями праці; розвиток довільної уваги, пам’яті.

Хід заняття:

1. Розминка «Живе – неживе»

Ведучий називає предмет і кидає м’яч. Якщо предмет живий, дитина повинна піймати м’яч, якщо неживий – м’яч потрібно відбити.

2. Обговорення домашнього завдання, поповнення «Портфоліо професій».

3. Інформаційне повідомлення про професію лісника.

Роботу лісника умовно можна поділити на два напрямки. Перший – це охорона лісу, його захист від хвороб та шкідників. У другий напрямок входять лісогосподарські роботи з посіву і посадки лісу, догляд за ним, прокладання лісових доріг, осушення території, заготівля і перероблення лісової продукції.

Лісники вирішують, яких зусиль необхідно докласти для вирощування молодого лісу, як здійснити селекцію дерев різних порід, створити промислові ділянки високопродуктивних, швидкозростаючих лісових культур. Все, що дає ліс, деревина, ягоди і плоди, горіхи, гриби, дичина, мед, хутро, лікарська сировина, повинно бути збережено і використано на благо людям. У цьому й полягає основне завдання лісника.

Лісник – головна посада лісової охорони, займається організацією і слідкує за виконанням всіх лісогосподарських робіт: розведенням та відновленням лісу, збиранням насіння, доглядом за ґрунтом і станом дерев.

Лісник також проводить роботу із заготівлі лісу, вивезення його на склади або до лісообробних комбінатів. З метою раціонального використання лісових ресурсів, лісник робить обміри лісових масивів, вимірює запаси деревини, вираховує їхній об’єм, а також приріст дерев, складає карти деревостанів, ґрунтів лісництва. Також він відає організаційно-адміністративними справами, плануванням, документацією, бухгалтерським обліком і звітами щодо лісогосподарства. Крім охорони лісу лісник бере участь у всіх лісогосподарських роботах, що проводяться в його обході, контролює їх якість та слідкує за правилами користування лісом.

Професія лісника вимагає особливих знань, навичок та якостей. Лісник повинен знати технологію лісовирощування, протипожежної профілактики, засоби і способи боротьби з лісовими пожежами, біологію шкідників і хвороб лісу, деревно-чагарникових порід, правила рубок та відпуску лісу на кореню. До основних несприятливих факторів праці лісника треба віднести: переохолодження тіла, промокання одягу та можливість застуди, недостатню побутову облаштованість, можливість травматизму.

4. Вправа «Добре – погано».

Користуючись схемою розкажи про вплив зелених насаджень на організм людини.

5. Рухавка «Австралійський дощ».

6. Вправа «Хто швидше».

Пропонуються картки із зображенням ягід, кущів, дерев. Яка команда швидше згрупує картинки із зображенням відповідно до запитань.

7. Психогімнастика «Подорож до лісу».

Сідайте зручно, розслабтеся, заплющте очі. Ми вирушаємо в подорож. Дивіться, вузька покручена стежка веде нас глухим, темним лісом. Аж ось і галявина, освітлена яскравим сонцем. Скільки квітів! Попереду виблискує блакитне озеро.

Розбігайтеся! Оберіть свою стежку. Ідіть туди, де вам найбільше подобається. Можна повернутися назад, погуляти в лісі, можна залишитися на галявині. Хтось, мабуть, схоче подивитися, що там, за озером.

(Після двохвилинної паузи діти висловлюють свої враження від прогулянки, їхні розповіді не слід коментувати й оцінювати.)

8. Рефлексія.

9. Практичне домашнє завдання: відгадати загадки.

--------------- Заняття №4 «Агроном» ---------------------------------------------------

Мета: ознайомлення з професією агроном, умовами та особливостями праці; розвиток сприймання, уваги, пам’яті, мислення.

Хід заняття:

1. Розминка-гра «Так» і «ні» не говорити.

Учні повинні відповідати на запитання дорослого, але забороняється говорити «так» і «ні», а також називати кольори: блакитний, зелений, жовтий і червоний.

1. Ти любиш літо?

2. Тобі подобається зелень парків і скверів?

3. Якого кольору небо влітку?

4. Які кольори влітку основні?

5. Ти любиш сонце?

6. Якого кольору сонце?

7. Якого кольору пісок біля ріки?

8. Огірки можуть бути тільки зеленого кольору?

9. Якого кольору абрикос?

10.Якого кольору вода в озері?

Можливі інші варіанти запитань.

Якщо дитина уважна, то виконуючи це завдання, вона може набрати 10 очок. Кожне порушення заборони позбавляє її очка. Відповідати на запитання слід швидко.

2. Обговорення домашнього завдання, поповнення «Портфоліо професій».

3. Інформаційне повідомлення про професію агронома.

Спеціаліст з вирощування сільськогосподарських рослин.

Агроном – одна з головних фігур на селі. Його основне завдання – вдосконалювати сільськогосподарське виробництво, управляти працею механізаторів та інших робітників. Озброєний спеціальними знаннями, агроном краще за інших бачить, як розвиваються рослини, чого їм не вистачає, які зміни відбуваються в ґрунті. Він – основний провідник науки в господарстві, він визначає технологію праці, його організацію. Агроном планує проведення сільськогосподарських робіт з врахуванням безлічі чинників, таких, як особливості оброблюваної культури, погодні умови, стан ґрунту тощо. Спостерігає за зростанням і розвитком рослин, планує підкормлювання, поливання, прополки та інші заходи, що дозволяють добитися максимально високого врожаю. Відповідає за захист посадок від шкідників і хвороб, при необхідності займається лікуванням рослин. Вибирає сорти, найбільш відповідні для вирощування в конкретних умовах, займається селекційною роботою.

Часом професія агронома асоціюється з чимось суто сільським, «колгоспним». Проте це не зовсім так. Обговоримо, наприклад, застосування цієї професії в області спорту. У багатьох його видах (футбол, бейсбол, хокей на траві, гольф тощо) потрібні особливим чином підготовлені трав'яні покриття, за їх створення і підтримку в належному вигляді відповідають агрономи, що спеціалізуються на цьому. Не так вже і просто утримувати, наприклад, хороше футбольне поле. Адже його поверхня має бути рівною і щільною, стійкою до витоптування, такою, що володіє однаковими властивостями в різних місцях (важко і некомфортно грати на такому полі, де в одному місці м'яч котиться легко і вільно, а в іншому раптом різко сповільниться, тому що там трава виявиться вищою і густішою). Поле має бути придатне для гри не лише в розпал літа, але і ранньою весною, і пізно восени, чого непросто добитися в північних широтах.

Для облаштування поля потрібно підготувати ґрунт (удобрити, вирівняти, ущільнити достатньо для того, щоб він витримував вагу футболістів, але і не надмірно, щоб не затрудняти зростання трави). Підібрати суміш сортів трави, що дає зручну для гри поверхню і що краще всього виростає саме в тому кліматі, де розташовано поле (поле зазвичай засівається не одним сортом трави, а сумішшю як мінімум з 3-4 сортів). Засіяти, поливати, підгодовувати, косити, видаляти бур'яни. Відновлювати трав'яну поверхню після напружених матчів: інколи приходиться підсаджувати траву в місця, які витоптуються швидше всього (наприклад, біля воротарського майданчика), ледь не по одній травинці, приблизно як хірург пересаджує волосся на лисину пацієнта. Адже підготовка футбольного поля – це ще простий приклад! У гольфі, скажімо, в різних частинах полів висаджують різні сорти трави і по-різному косять газони, місцями створюють свого роду пастки для м'ячиків з чагарників і дерев, та і самі поля не плоскі, а мають складний рельєф. Тут вже працюють не лише агрономи, але і архітектори, і ландшафтні дизайнери.

4. Вправа «Асоціації»

Кожний гравець самостійно складає ланцюжок асоціацій, відштовхуючись від заданої, спільної для всіх фрази (Наприклад, Без труда не буде і плода). Перша асоціація підбирається на задану фразу, друга – на першу асоціацію, третя – на другу і т.д. перемагає той гравець, який за обмежену кількість ходів (5-7) послідовно, по ланцюжку «відійде» якнайдалі від змісту початкової фрази.

5. Гра «Танграм»

Квадрат розрізається певним чином. У результаті виходить 11 частин: 2 квадрати, 4 трикутники, 5 прямокутників (4 маленьких і великий).

Дітям пропонують комбінуючи, отримати різні силуети (рослин, тварин).

6. Гра «Що в згортку»

Для участі в грі діти розбиваються на дві команди. Члени обох команд повинні попередньо підготувати 5-6 предметів незвичайної форми, загорнені в папір. Обмацавши згорток, потрібно визначити, що в ньому. Перемагає та команда, яка правильно назвала більшу кількість схованих предметів.

7. Вправа «Цікаві перетворення».

Існує чимало слів, що відрізняються між собою тільки однією буквою. Наприклад, рука – ріка – ріпа; бур – бор – борт – сорт – торт – торф. Послідовно перетворюючи одне слово на інше, можна підібрати цікаві словесні комбінації. Потрібно, використовуючи мінімальну кількість проміжних слів, перетворити одне слово в інше (щоразу заміняючи, додаючи або забираючи тільки одну букву):

Мить – година;

Година – рік;

День – ніч;

Жито – борошно;

Тісто – булка.

8. Рефлексія.

9. Практичне домашнє завдання: виготовлення пазлів.

--------------- Заняття №5 «Зварювальник» -------------------------------------------

Мета: ознайомлення з професією зварювальника, умовами та вимогами до праці, розвиток швидкості мислення, уваги.

Хід заняття:

1. Розминка-гра «Білки, жолуді, горіхи»

Дітей розподіляють на трійки. Вони беруться за руки і утворюють кола. Кожний гравець у колі дістає назву: «Білка», «Жолудь», «Горіх». Одного з дітей вибирають ведучим.

На виклик дорослого «Горіхи!», «Білки!» або «Жолуді!» діти швидко міняються місцями в різних колах, а ведучий намагається зайня­ти місце в одній із трійок, дістаючи назву гравця, який вибув. Учень, що за­лишився без місця, стає ведучим. Перемагають діти, які жодного разу не були в ролі ведучого.

2. Обговорення домашнього завдання, поповнення «Портфоліо професій».

3. Інформаційне повідомлення про професію зварювальника.

Зварювання, простіше кажучи – з’єднання матеріалів шляхом їх сплавлення. Цей процес відбувається під дією високої температури. При цьому відбувається розплавлення країв зварюваних деталей і додатково – додатково вводиться в зону зварювання такого ж матеріалу. У результаті виходить акуратний, практично монолітний зварювальний шов, який надійно скріплює ці деталі. В основному зварювання застосовують для з’єднання металів, хоча іноді використовують і при роботі з пластмасами.

Основний пристрій в процесі зварювання – зварювальний апарат.

Праця зварювальника в основному ручна, індивідуальна. Спеціаліст цієї професії сам обслуговує апаратуру, готує її до робочого процесу, сам лагодить неполадки, слідкує за технічним станом апаратури. Постійного місця роботи у зварювальника немає. Їх робочі місця знаходяться там, де в даний момент необхідні газо- та електрозварювальні роботи. Бо від міцності зварювального шва багато в чому залежить використання та надійність виробу в цілому. Факторів, що впливають на якість зварювання дуже багато, тому від досвіду і майстерності зварювальників залежить якість виконаної роботи.

Разом з тим, це романтична і суто чоловіча (хоча є і жінки) професія. В ній потрібні сильні руки, ясний розум, швидкість реакції, точна координація рухів, добра пам’ять, зібраність і відповідальність.

4. Вправа «Лабіринти».

Дітям пропонуються лабіринти, пройти, намалювавши простим олівцем шлях. Виграє той, хто швидше за всіх виконає завдання.

5. Гра «Хто швидше?».

Дітей об’єднують в команди. Завдання: якнайшвидше зібрати пазли.

6. Вправа «На одну букву».

Сидячи у колі, учасники вибирають букву, починаючи з якої усі присутні мають по черзі перелічити предмети, що знаходяться у цій кімнаті, або просто усі відомі їм предмети. Виграє той, хто скаже останнє слово, тобто продовжує згадувати слова, коли всі мовчать.

7. Вправа «Чарівні окуляри».

Завдання: дитина має за хвилину згадати та назвати від 3 до 5 предметів, подібних до якоїсь форми – коло, квадрат, прямокутник, трикутник, ромб… Можна кожній дитині дати завдання згадувати предмети різних форм, не повторюючись.

Уявіть, що ви вдягнули чарівні окуляри, й через них видно лише квадратні (круглі, хвилясті тощо) предмети. По черзі кожен називає.

8. Рефлексія.

9. Практичне домашнє завдання: відгадати загадки.

--------------- Заняття №6 «Автослюсар» -----------------------------------------------

Мета: ознайомлення з професією автослюсаря, особливостями роботи, розвиток довільної уваги, логічного мислення.

Хід заняття:

1. Розминка-гра ««Я їду!», «Я теж!», «Я зайцем!»

Всі учасники сідають у коло. Один учасник залишається стояти у центрі кола (його стілець вільний). Завдання цього учасника: сісти на вільний стілець. Учасник, який бачить, що біля нього вільний стілець, повинен швидко сісти на нього зі словами «Я їду». Сусід ліворуч робить те саме зі словами «Я теж». Третій за порядком учасник теж займає вільний стілець зі словами «Я зайцем». Наступний учасник, займаючи вільний стілець, знову проказує першу фразу. Це продовжується до тих пір, поки той учасник, що стояв у колі, не сяде на вільний стілець. Той, хто не встиг пересісти, стає в центр кола. Все починається спочатку.

Треба слідкувати, щоб вони не забували промовляти фрази по порядку, а не просто перестрибували зі стільця на стілець.

2. Обговорення домашнього завдання, поповнення «Портфоліо професій».

3. Інформаційне повідомлення про професію автослюсаря.

На сьогодні величезна кількість автомобілів буквально заполонила вулиці міст і сіл. Щоб цей величезний автопарк постійно перебував у справному стані, необхідна спеціальна служба з діагностики несправностей і ремонту автомобілів. Працівниками цієї служби є автослюсарі. Зазвичай це лише чоловіки.
У завдання автослюсаря входить, перш за все, виявлення несправностей автомобіля, загальна оцінка стану авто, а також подальший ремонт, регулювання і налагодження його механізмів.

У міру того як розвивався автотранспорт, все більше виникала необхідність у фахівцях, які б могли стежити за робочим станом автомобіля, а також уміти усувати несправності. У другій половині XX століття постійне зростання кількості автомобілів і ускладнення механізмів неминуче призвели до необхідності виникнення такої професії, як автослюсар. Це фахівець широкого профілю, який досконало повинен знатися на технічному влаштуванні будь-якого механізму автомобіля.

На сьогодні професія автослюсаря є однією з найбільш затребуваних в автосервісах. Щодня нам постійно доводиться стикатися з будь-яким видом автотранспорту – будь то особистий автомобіль або громадський транспорт, за усіма потрібен професійний і своєчасний догляд. Саме тому кваліфікований фахівець з ремонту і діагностики автомобіля сьогодні є досить потрібним.

Постійне збільшення кількості автомобілів на дорогах, а також вдосконалення і ускладнення конструкції і механізмів потребують великої кількості обслуговуючого персоналу на станціях техобслуговування. Таким чином, професія автослюсаря до сьогодні затребувана і не втрачає своєї популярності.
Робота автослюсаря потребує хорошого технічного і логічного мислення, чудового зорового і слухового сприйняття, а також хорошої координації рухів та фізичної підготовки, доброго здоров'я, максимальної відповідальності та зосередженості.

4. Вправа «Визначення подібності і відмінності».

Пропонується порівняти між собою різні поняття, при цьому можна використовувати і їх наочне зображення.

Картина – фотографія;

Книга – журнал;

Обман – помилка;

Світло – тьма.

5. Гра «Ключ до невідомого».

Дітям пропонується відгадати, що заховав у руці дорослий. Для цього вони можуть задавати запитання, кількість яких обумовлена заздалегідь. Наприклад: з чого він зроблений, для чого він потрібний, які в нього властивості та ін..

6. Гра «Хто найуважніший».

Учасникам пропонується об’єднатися у дві команди і стати один за одним у дві шеренги в різних кутках кімнати. Ведучий дає учасникам, які стоять першими в обох шеренгах, по аркушу паперу із зазначенням якогось предмета чи образу (наприклад: кавун, обличчя з посмішкою тощо). Учасники повинні за допомогою жестів та міміки швидко та зрозуміло донести інформацію до кожного наступного учасника. Останні учасники повинні намалювати отримане повідомлення на закріпленому заздалегідь на стіні великому аркуші паперу. Перемагає команда, яка передала образ, найближчий до оригіналу.

7.Гра «Пошук предмета».

Ведучий пропонує учням уважно роздивитись навколо, добре запам’ятати обстановку в кімнаті, предмети, що знаходяться в ній. Після цього гравці виходять, а дорослий кладе маленький предмет (значок, ластик, крейда та ін..) на видне місце. Учасники гри по черзі запрошуються в кімнату, їм дозволяється зробити одне коло по кімнаті, а потім відповісти на запитання, чи є новий предмет і що це? Ті, що не назвали предмет, виходять з гри.

8.Рефлексія.

9.Практичне домашнє завдання: виготовити з паперу макет автомобіля.

--------------- Заняття №7 «Електрик» --------------------------------------------------

Мета: ознайомлення з професією електрика, вимогами до праці та її особливостями, розвиток просторової орієнтації, мислення.

Хід заняття:

1. Розминка-гра «Годинник»

Ведучий дає інструкцію: «Уявіть, що наша група – це великий годинник (учасники розраховуються по порядку, запам’ятовуючи свої порядкові номери). Він показує час таким чином: я називаю час, наприклад, 15 годин 20 хвилин. Той, у кого порядковий номер 15, плескає в долоні, а той, у кого число 20, каже «бом». Якщо годинник показує час, наприклад 10 годин 10 хвилин, тоді учасник з порядковим номером 10 плескає в долоні і каже «бом». Зрозуміло?».

2.Обговорення домашнього завдання, поповнення «Портфоліо професій».

3.Інформаційне повідомлення про професію електрика.

Електрик – відповідальний за функціонування і підтримування в робочому та безпечному стані побутового і промислового електроустаткування.
Налагодження, монтаж, експлуатація промислового і побутового електроустаткування, силових пристроїв і електронних систем управління. Повинен знати основи електротехніки, електроніки і автоматики, прикладну механіку. Професійно важливі якості: розвинене технічне мислення, швидка реакція, хороший зір з правильним кольоросприйняттям, акуратність, уважність, організаторські і комунікативні здібності.

Електрики встановлюють, обслуговують і слідкують за справністю електромереж і електроустановок. Їхніми робочими завданнями є монтаж, наладка і обслуговування електроустаткування і електропроводки.

Електрики встановлюють, налагоджують і перевіряють електроустановки і електроустаткування, електропроводку (сукупність дротів і кабелів) та інше електрообладнання. Вони вибирають матеріали, що встановлюють і методи установки, виявляють і усувають несправності і пошкодження, проводять роботи, спрямовані на обслуговування і утримання в електроустаткування.
Електрики працюють як під відкритим небом, так і в приміщеннях, а також в інших нестандартних умовах – на висоті, в тунелях, в різних виробничих приміщеннях тощо.

Іноді робота вимагає чималих фізичних зусиль і напруження. Часто електрики повинні працювати стоячи або постійно пересуватися. Крім того, ця робота небезпечна, внаслідок чого електрик повинен добре знати ризики, пов'язані з виконанням робіт..

У своїй роботі електрик застосовує відповідне спорядження, матеріали, інструменти, устаткування і механізми.

Робота електрика вимагає професійних знань, уміння читати технічну документацію, діяти згідно неї та складати її, знання електроматеріалів, принципів роботи електроустановок і устаткування, а також вимірювальних пристроїв.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: