Аналіз відповідності проектних рішень вимогам нормативних документів установок водяного і пінного пожежогасіння

3.1 Загальні вимоги до аналізу проектних рішень.

Загальний підхід до аналізу проектних рішень складається з наступних етапів:

• Вивчення вхідних даних.

• Вивчення вимог нормативних документів щодо об’єкта.

• Проведення перевірочного гідравлічного розрахунку мережі.

• Висновки.

На першому етапі вивчаються вхідні данні на об’єкт:

• Технічна та будівельна документація.

• Свідомості о речовинах та матеріалах, які обертаються на об’єкті

• Топологія розподільчої мережі

• Технічні характеристики зрошувачів

• Діаметри трубопроводів мережі

• Вузли керування АУВПГ

• Місце розташування насосної станції

• Наявність додаткових пристроїв у розподільчої мережі

Вивчення технічної та будівельної документації необхідно для з’ясування технологічних та конструктивних особливостей об’єкту, які можуть впливати на параметри установок пожежогасіння, вибір вогнегасної речовини та засіб гасіння.

Знання речовин та матеріалів, які обертаються на об'єкті необхідно для визначення класу приміщення за пожежонебезпекою.

Топологія розподільчої мережі дає можливість визначити схему установки (кільцева чи тупикова), місце з’єднання живильного трубопроводу з розподільчою мережею, що дозволяє визначити «диктуючий» зрошувач та розрахункову площу гасіння.

Технічні характеристики зрошувачів необхідні для визначення мінімального напору та витрат на «диктуючому»зрошувачі та проведення перевірочного гідравлічного розрахунку мережі.

Знання діаметрів трубопроводів установок необхідно для визначення швидкості прямування води і розчину піноутворювача в трубопроводах, при цьому швидкість не повинна перевищувати більше 10 м/с.

Технічна документація на вузли керування установками водяного та пінного пожежогасіння дає можливість при проведенні гідравлічного розрахунку визначити втрати напору на цьому вузлі та перевірити відповідність його діаметра.

Місце розташування насосної станції та вузлів керування дає вхідні данні для визначення лінійних втрат у підводному та живильному трубопроводах.

На другому етапі вивчаються вимоги нормативної документації на об’єкт, при цьому звертається увага не тільки загально прийняті документи, але і на відомчі.

Третій етап містить в собі розрахункову частину, по результатам якого робляться висновки.

У висновках надається стислий зміст виконаної роботи та відповідність проекту сучасним вимогам. Якщо при проведенні перевірки були виявлені недоліки, то вказати шляхи їх усунення.

3.2 Проведення перевірочного розрахунку установок водяного та пінного пожежогасіння.

Послідовність проведення перевірочного розрахунку:

- визначення класу приміщення за пожежною небезпекою;

- визначення вхідних даних для перевірочного розрахунку;

- визначення «диктуючого» зрошувача та його параметрів;

- гідравлічний розрахунок мережі з визначенням потрібних параметрів.

3.2.1 Визначення класу приміщення за пожежною небезпекою.

Клас приміщення за пожежною небезпекою визначається на підставі вимог п.6.2 ДСТУ Б EN 12845:2011 з урахуванням речовин та матеріалів, які обертаються на об’єкті. Типові об’єкти вказані у табл..А.1,.2, А.3 додатку А ДСТУ Б EN 12845:2011. Таблиці наведені в додатку З даних методичних вказівок.

3.2.2 Визначення вхідних даних для перевірочного розрахунку.

В залежності від призначення приміщення за таблицями Додатку А ДСТУ Б 12845:2011 (див. додаток З даних метод вказівок) визначається клас пожежної небезпеки приміщення.

За таблицею 3 ДСТУ Б 12845:2011 (див. додаток И даних метод вказівок) визначається розрахункове значення інтенсивності зрошення водою І₀ (мм/хв) = (1/60)·І₀ (л·м ^-2·с ^–1), площа для розрахунку витрати води F_Р (м²).

За таблицею 19 ДСТУ Б 12845:2011 (див. додаток И даних метод вказівок) визначається площа, що захищається одним зрошувачем F₀ (м²) та відстань між спринклерними зрошувачами а (м) в залежності від обраної схеми розміщення зрошувачів.

За таблицею 37 ДСТУ Б 12845:2011 (див. додаток И даних метод вказівок) визначається тип спринклерів та номінальний К-фактор для різних класів пожежної небезпеки.

Час роботи установки t (хв) (тривалість водопостачання) для захисту об'єктів складає:

– приміщення класу LH – 30 хв;

– приміщення класу OH – 60 хв;

– приміщення класу HHP – 90 хв;

– приміщення класу ННS – 90 хв.

Час роботи водяних установок впливає тільки на параметри зовнішнього водопостачання. Якщо зовнішня мережа (зовнішній протипожежний або господарчо-питний водопровід, водоймище та ін.) забезпечує розрахункову подачу води у систему, то цей показник в подальших розрахунках не враховується. В протилежному випадку, тобто зовнішня мережа не забезпечує необхідні витрати, час роботи буде впливати на розрахунок штучного водоймища.

Площа для розрахунку витрат води F_р (м²) необхідна для визначення кількості зрошувачів, які одночасно спрацюють у спринклерній секції, і визначення загальної кількості витрат вогнегасної речовини у системі.

Максимальна відстань між спринклерними зрошувачами а (м) необхідна для оцінки правильності виконання трасування системи та розміщення зрошувачів у приміщенні, що захищається.

Мінімальне значення інтенсивності зрошення водою І₀ (л·м ^-2·с ^–1) та площа, що захищається одним зрошувачем F₀ (м²) потрібні для визначення мінімального напору та витрат на зрошувачах.

3.2.3 Визначення «диктуючого» зрошувача та його параметрів.

«Диктуючим» називається зрошувач розподільчої мережі, який знаходиться у «найгірших», з точки зору гідравліки, умовах та на якому досягаються мінімально допустимі розрахункові параметри (витрата та напір). Для «тупикових» схем розподільчої мережі «диктуючим» є зрошувач найбільш віддалений від точки вводу, для «кільцевих» схем – це, як правило, рівновіддалений зрошувач від точки вводу.

Після визначення «диктуючого» зрошувача по значенням інтенсивності зрошення водою або піноутворювачем І₀ (л·м ^-2·с ^–1) та площі, що захищається одним зрошувачем F₀ (м²) проводиться розрахунок мінімального напору на цьому зрошувачі:

(3.1)

де H₀ – напір на «диктуючому» зрошувачі, м;

I₀ – мінімальна інтенсивність зрошення, л·м ^-2·с ^–1

F₀ – площа, що захищається одним зрошувачем,м²

k – коефіцієнт витрат через зрошувач, розмірність л·м ^-0,5·с ^–1,(табл. 37 див додаток И, а для зрошувачів з нормованим діаметром визначається за таблицею Б.4 додатку Б(ДБН В.2.5-13-98^*).

Коефіцієнт витрат через зрошувач має з К-фактором наступну залежність:

Напір на «диктуючому» зрошувачі повинен відповідати умові

Н_min ≤ H₀ ≤ H_max (3.2)

де Н_min та H_max - мінімально та максимально допустимі напори на зрошувачі.

Н_min визначається згідно п.13.4.4 ДСТУ Б 12845:2011 і залежить від класу приміщення:

– приміщення класу LH – 0.70 бар;

– приміщення класу OH – 0.35 бар;

– приміщення класу HHP і ННS – 0.50 бар;

– для внутрішньостелажних спринклерів з К-фактором 115 – 1.0 бар;

– для внутрішньостелажних спринклерів – 2.0 бар.

H_max.

Типорозмір зрошувача може бути обраним за таблицею Б.4 додатку Б(ДБН В.2.5-13-98^*). Тоді Н_min та H_max визначаються за даними цієї таблиці.

Витрата на «диктуючому» зрошувачі визначається як

(3.3)

Якщо при розрахунках отриманий напір на «диктуючому» зрошувачі менше мінімального H₀ ≤ Н_min, то необхідно прийняти напір H₀ = Н_min та визначити витрату через «диктуючий» зрошувач як

(3.4)

При умові, що H₀ ≥ H_max, тобто напір на «диктуючому» зрошувачі більше максимального, то необхідно змінити типорозмір зрошувача на більший, визначити його параметри.

3.2.4 Гідравлічний розрахунок мережі з визначенням потрібних параметрів.

Метою гідравлічного розрахунку є перевірка на відповідність геометричних розмірів мережі існуючим вимогам. До таких вимог відносяться:

- обмеження по максимально допустимому напору у мережі – не більше 120 метрів;

- обмеження по максимальній швидкості руху рідини у гідравлічній мережі – не більше 10м/с.

Якщо швидкість на ділянці перевищує граничне значення (10 м/с), то необхідно збільшувати діаметр трубопроводу і повторювати розрахунок.

В межах одного приміщення необхідно встановлювати зрошувачі одного типорозміру.

Витрата вогнегасної рідини (води, розчину піноутворювача) на внутрішній протипожежний водопровід повинний підсумовуватися з витратою вогнегасної речовини на автоматичну установку пожежогасіння.

Необхідність підсумовування витрат води, розчину піноутворювача спринклерної та дренчерної установок визначається технологічними вимогами.

Проводиться аналіз розміщення зрошувачів у приміщенні, що захищається. На плані приміщення (у масштабі), за аналогією з розміщенням ПС, перевіряється схема мережі пожежогасіння з вивченням топології трубопроводів мережі.

Послідовність перевірочного гідравлічного розрахунку тупікових несиметричних схем розподільчої мережі установок водяного пожежогасіння полягає в наступному:

а) Проводиться аналіз схеми розміщення зрошувачів у захищаємому приміщенні (рис.1)

Рисунок 3.1

де А є точкою приєднання лівої та правої гілки розподільчої мережі на яких розміщенні зрошувачі.

Як правило, зрошувачі розподіляються рівномірно по захищаємому приміщенню, тобто відстані між ними однакові.

б) Визначаються параметри «диктуючого» зрошувача згідно (п.3.2.3). Для розглядаємої схеми необхідно провести порівняння довжини правої та лівої гілок.

Як що , то «диктуючим» буде зрошувач з індексом «0».

Як що , то «диктуючим» буде зрошувач з індексом «0'».

Як що , то схема буде симетричною, а «диктуючим» можна обрати зрошувач з індексом "0" або «0'».

в) Проводяться розрахунки гілки, на якій знаходиться «диктуючий» зрошувач, то точки приєднання А:

– визначаються витрати на ділянці, які складають суму витрат з зрошувачів до цієї ділянки

(л/с) (3.5)

де Q_і – витрата і-го зрошувача

– визначається швидкість руху рідини на ділянці, яка залежить від діаметра трубопроводу на цієї ділянці та витрат і розраховується за наступною формулою:

(м/с) (3.6)

де q_(n-1)÷n – витрата рідини у л/с на ділянці між n-1 -ю та n -ю точками мережі;

d_(n-1)÷n – діаметр у метрах на ділянці між n-1 -ю та n -ю точками мережі.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: