АБОНЕМЕНТ - АБОНЕНТ

Абонемент, -а. Право користування чимось протягом певного терміну (переважно про місце в театрі, на стадіоні, про право користування телефоном тощо), а також документ, який засвідчує це право. Вони мали абонемент до міської бібліотеки (Г.Хоткевич); Коли приїхав народний театр до столиці, Дорко брав абонемент і щодня приходив на вистави театральні (О.Маковей). Пох. абонементний (абонементний талон).

Абонент, -а. Особа чи організація, що користується абонементом. Додзвонитися у Верхнє нелегко, на одній лінії кілька абонентів (В.Логвиненко); Якби бібліотека видавала абонентові необмежену кількість книжок щодня, дівчина могла б спожити за вечір три й чотири романи (В.Підмогильний). Пох. абонентський (абонентський відділ).

АБОРИГЕН,-а. На відміну від слів тубілець, автохтон,уживаних у значенні "корінний житель якоїсь країни або місцевості", стосується також тваринного й рослинного світу. Пох.: аборигенка, аборигенний.

АБОЩО- АБО ЩО

Абощо, част. Вживається при переліку предметів, явищ і т. ін. замість останнього з них, який не визначається; чи що. – А тепер пусти мене на своє місце, а сам сядь на лаву, абощо (Панас Мирний); – Давайте, хлопці, заспіваємо, абощо (С.Васильченко); Хоч би вже буря, вир, абощо. – Цієї тиші не знести! (Є.Маланюк).

Або що, спол. із займ. – Ти чув, що сталося?– спитав він по хвилині, входячи з Бенедєм до хати. – "Ні, або що такого?" (І.Франко); – Цить! – "Або що?" – Не чуєш? Щось озивається з-під землі (Б.Лепкий); – Дядьку Марку, ви курите? – перебив його думки Хведір. – "Ні, або що?" (М. Стельмах).

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: