БІЛИТИ - БІЛІТИ - БІЛІТИСЯ - БІЛІШАТИ

Білити, -лю, -лиш, перех. Робити щось білим, фарбувати, забарвлювати в білий колір тощо. Настя стала на лежанці і почала білити грубу (І.Нечуй-Левицький); Ой напряла полотна Од порога до вікна, Постелила на воді, Щоб білили лебеді (пісня); Нехай старість передчасно не білить морозом-сивиною твою голову (А.Головко); Дівка Катерина личенько білила (пісня).

Біліти, неперех. Ставати білим, білішим; виділятися білим кольором, виднітися (про щось біле). Зоря розсвітало, день почав біліти (Марко Вовчок); Хлопець то червоніє, то біліє (Б.Грінченко); В саду біліють колонади Над пишним берегом Дніпра (Г.Чупринка); Геть-геть біліють гостроверхі намети козацького табору коло Чигирина (Д.Мордовець); Біліють, як білі лілеї, квітки, І мають, як крила, на їх пелюстки (О.Олесь).

Білітися. Виділятися білим кольором, виднітися (про щось біле). Скрізь на полянці біліються тріски (М.Черемшина); Понад ставом білілися крізь туман хатки (Панас Мирний).

Білішати. Ставати білішим. Маруся., не помічала, як потроху білішали перед нею стіни, піч (Б.Грінченко).

Білльдив. біль.

БІЛУГА- БІЛУХА

Білуга. Риба родини осетрових.

Білуха. Ссавець родини дельфінових.

БІЛЬ - БІЛЛЬ

Біль¹, болю, ор. болем, ч. Відчуття фізичного страждання. Він аж застогнав від болю (Марко Вовчок).

Біль², білі, ор. біллю, ж. зрідка. Білі нитки; білість. На рушники та на хустки Білять біль дівчата (П.Куліш); Вона [Лукія] була як біль біла, очі мов у божевільної (Б.Грінченко); Усю ніч не спала Та біль сукала; По горі ходила Та до тої білі говорила: – Ой біле ж моя тонесенька! Кому ж ти будеш вірнесенька? (пісня).

Білль, -я, ор. -ем. У США, Великій Британії тощо – проект закону, що виноситься урядом або членом парламенту.

БІЛЬШІСТЬ, -шості, ор. -шістю. При підметові, вираженому сполученням слова більшість з іменником або займенником у родовому відмінку однини чи множини, присудок ставиться у формі однини або множини. 1. Присудок у формі однини звичайно вживається: а) якщо при слові більшість немає керованого слова. Більшість впевнена була, що в тому піску є золото (М.Трублаїні); Більшість, особливо молодь, вбачала в поїздці до Морниці веселу розвагу (Ірина Вільде); б) якщо слово більшість має

кероване слово в однині. Переважна більшість народу підтримала цей захід] в) при безпосередньому сусідстві підмета й присудка (хоч кероване слово і вжите в множині). Більшість молодих інтелігентних людей сидить по великих містах (Леся Українка); Більшість бійців зосередилась у залі другого поверху (О.Гончар).

2. Присудок у формі множини (в так званому узгодженні за змістом) звичайно вживається: а) якщо між підметом і присудком є інші члени речення, особливо дієприкметниковий зворот або означальне підрядне речення зі сполучниковими словами який, котрий, що при підметі. Більшість делегатів при обговоренні питання, що стояло на порядку денному, підтримали доповідача; б) якщо при слові більшість є кілька керованих слів у формі множини. Більшість командирів і бійців полягли в цьому бою; в) якщо при підметі є однорідні присудки. Він бачив на фронті, що більшість людей гинуть тому, що не можуть використати місцевості для свого захисту і для наступу, не знають взаємодії родів військ, бояться ближніх боїв, авіації і танків (Григорій Тютюнник); г) якщо підкреслюється активність і роздільність дії, здійснюваної виконавцями. Більшість десятикласників готувались до екзаменів групками по двоє, по троє (О.Донченко).

БІО... Перша частина складних слів, що відповідає слову біологічний; пишеться разом: біодатчик, біоелектростимулятор.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: