ГУМАННИЙ - ГУМАНІСТИЧНИЙ - ГУМАНІТАРНИЙ

Гуманний. Людяний у своїх діях і ставленні до інших людей. Вж. зі сл.: командир, погляд, діяльність, література, мета, мораль, тенденція, рішення, ставлення, суспільство, дії, люди, принципи, умови.

Гуманістичний. Прикм. від гуманізм і гуманіст. Вж. зі сл.: зміст, пафос, розвиток [людини], діяльність, етика, концепція, культура, місія, сутність, спрямування, ідеали, ідеї, мотиви, норми [моральності], переконання, принципи.

Гуманітарний. 1. Який належить до суспільних наук, що вивчають людину та її культуру. Вж. зі сл.: науковий заклад, факультет, освіта, науки.

2. Пройнятий гуманізмом, піклуванням про добробут народу, повагою до людської гідності; гуманний: гуманітарна справедливість, гуманітарне мистецтво, гуманітарна допомога, гуманітарний вантаж.

Гуманністьдив. гуманізм.

ГУСЕНИЦЯ - ГУСІНЬ

Гусениця, -і, ор. -ею. 1. Личинка метелика; збірн. – зрідка. З гусениці – Метелик став Хороший (Л.Боровиковський); Сойка поїдає в травні хрущів, гусениць, дрібних гризунів (В.Гжицький); Горобці стрибали... ловлячи гусеницю, метеликів (Панас Мирний).

2. Широкий ланцюг, що накладається на колеса трактора, танка тощо. Скрегочучи гусеницями, назустріч швидко йшли трактори (О.Донченко); Всюди, по всьому плацдарму, сліди від гусениць танків (О.Гончар).

Гусінь, -сені, ор. -сінню. 1. збірн. Гусениці. Хижа гусінь сад об’їла (І.Франко).

2. рідше. Те саме, що гусениця 1. По дорозі довгою гусінню тягся резервний полк (П.Панч); Софія бачить на зеленій траві розтягнуту, мов гусінь, гармонь (А.Шиян).

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: