ДОГЛЯДАТИ - НАГЛЯДАТИ

Доглядати (кого, що, зрідка за ким-чим). Пильнувати, стежити за кимсь, чимсь для забезпечення нормального стану, порядку і т. ін.; піклуватися про когось, щось: доглядати дітей, доглядати хворого, доглядати землю, доглядати хату.

Наглядати (за ким-чим). Основне значення – стежити час від часу за кимсь, чимсь для контролю, забезпечення порядку, з метою нагляду тощо. Вж. зі сл.: за господарством, за квартирою, за ліфтом, за роботою, за чистотою. Мати просила бабусю, щоб та наглядала за мною, стежила, скільки я їм, коли лягаю спати (Л.Смілянський); – Ви коли хочете мати гусей, то наглядайте за ними, а то мій синок одне забив (А.Шиян); – Ти тут наглядай, щоб кури в квітниках не греблися (Леся Українка).

ДОГОВІР - УГОДА

Договір, договору. Взаємне зобов’язання, письмова або усна угода про права та обов’язки між державами, установами, підприємствами та окремими особами. Вж. зі сл.: авторський, двосторонній, багатосторонній, взаємовигідний, видавничий, воєнний, гарантійний, господарський, житлового найму, коаліційний, колективний, купівлі-продажу, ліцензійний, мирний, митний, міжнародний, орендний, політичний, про ненапад, рівноправний, сепаратний, таємний, торговельний; укладати договір.

Угода. 1. Взаємна згода, домовленість про щось: за мовчазною угодою, попередня угода, пристати на угоду.

2. Договір, за яким встановлюються взаємні зобов’язання щодо чогось. Вж. зі сл.: багатостороння, двостороння, гарантійна, джентльменська, картельна, кредитна, ліцензійна, міждержавна, міжнародна, патентна, передвиборна, прикордонна, про перемир’я, регіональна, тарифна, торговельна, трудова (також переносно – угода з совістю).

ДОГОРИ - ДО ГОРИ

Догори, присл. У напрямку від землі вгору. На луках зеленою щіткою пнулася догори трава (С.Чорнобривець); – Руки!.. Руки догори! – закричав комусь сполохано тонкобровий (І.Муратов); Він узяв від неї сина й, балуючись, підкидав його догори (А.Кащенко); Він раз у раз сміявся, тоді його руді вуса підіймались догори, а довгий ніс ховався межи вуса (М.Лазорський).

До гори, ім. з прийм. Дим од погаслих вогнів стелиться од гори до гори синіми смугами (М.Коцюбинський); Ходить [Чіпка] по полю з ниви на ниву, від шляху до гори, від гори до шляху (Панас Мирний).

ДОДАТОК - ДОДАНОК

Додаток, -тка. 1. Те, що додається, є доповненням до чогось: додаток до статті закону, додаток до резолюції, додаток до словника, на додаток.

2. грам. Другорядний член речення зі значенням об’єкта, звичайно виражений непрямим відмінком іменника: непрямий додаток, прямий додаток.

Доданок, -нка. У математиці – величина, яка додається до другої величини.

ДОДОЛУ - ДО ДОЛУ

Додолу, присл. На землю; вниз. – Стій... не можу... – шепнув він, опускаючись додолу (М.Коцюбинський); Додолу никне голова (Б.Грінченко); В саду похилилася квітка осіння На ніжнім високім стеблі І сипле додолу доспіле насіння, Ховаючи в мокрій землі (Г.Чупринка).

До долу, ім. з прийм. [Семен:] Що ж бабуся твоя, чи здраствують ще? [Одарка (жартуючи):] Підскакують: з печі до долу, з долу на піч (М.Кропивницький); "Почуй тягар тих пут земних усіх, Що тих людей до долу придавили" (І.Франко); Густий серпанок, спускаючись трохи не до долу, закрив її повний стан (І.Нечуй-Левицький).

ДОДОМУ - ДО ДОМУ

Додому, присл. У свій дім, до своєї сім’ї; у рідні місця. Пора рушати додому (М.Коцюбинський); Вернувся Чіпка додому (Панас Мирний).

До дому, ім. з прийм. Він зумисне обійшов кругом кварталу і підійшов до дому Коралаєвої, минаючи вікна (І.Нечуй-Левицький); Хутко прийшла [Софія] до дому баронеси (Леся Українка); – Проте ходімо до дому. – Разом зайшли вони до терема (С.Скляренко).

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: