ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
ДРІБНИТИ - ДРІБНІТИ -ДРІБНІШАТИДрібнити, -ню, -ниш, перех. Різати, рубати на дрібні шматки; зменшувати тощо. У перших боях партизани не дрібнили своїх сил (М.Шеремет). Дрібніти, неперех. Ставати дрібним, дрібнішим. Вітер розкришував хмару, вона кололася, дрібніла, мов крижина на синій воді (М.Стельмах). Дрібнішати. Ставати дрібнішим. Лісок дрібнішав. З-під коліс уже куріло білим пустельним порохом (Ю.Смолич). ...ДРОМ. Кінцева частина складних слів, що означає місце для змагань, випробувань, запускання літальних апаратів: автодром, іподром, космодром. ДРОМЕДАР, ДРОМАДЕР, -а. Одногорбий верблюд. ДРУЖИНА. 1. Одружена жінка стосовно до свого чоловіка. Жив тут якийсь великий пан-воєвода. І була у нього молода, дуже гарна дружина, яку він надзвичайно любив і беріг (легенда); – І я шукаю собі дружину, – закінчив він, – розумієш, дружину, а не "кохану" з романсів (В.Підмогильний). 2. розм. Одружений чоловік стосовно до своєї дружини. Якби мені крила, крила Соколинії, Полетіла б я за милим, За дружиною (Т.Шевченко); – Як один місяць у неба святого, Так ти, козаче, вірная дружино, Один у мене, й немає другого (О.Афанасьєв-Чужбинський); Хіба він буде їй дружиною? Хіба вона піде за злодія, за палія? (Б.Грінченко). 3. Група, загін, добровільне об’єднання людей, утворене з якоюсь метою; у старовину – збройний загін. В усіх кварталах міста створено санітарні дружини (В.Кучер); Смоленський князь поліг у бою і дружина його (М.Грушевський); Це не сниться мені!.. Татарва за горбами! І дружини Русі випливають з дібров (М.Вінграновський). ДРУЖНИЙ – ДРУЖНІЙ Дружний.Зв’язаний дружбою, взаємною прихильністю, згодою, довірою, відданістю; який проходить погоджено, злагоджено, бурхливо, швидко тощо; одностайний. Вж. зі сл.: загін, колектив, народ, сім я, галас, сміх, спів, праця, робота, стрілянина, звучання, сходи озимини. Весна була рання, дружна (З.Тулуб). Пох. дружно. Дружній,-я, -є. Належний другові; заснований на дружбі, взаємній прихильності, довірі, доброзичливості тощо. Вж. зі сл.: контакт, зв’язки, взаємини, відносини, армія, країна, рука, усмішка, візит, жарт, погляд, прийом, тон, шарж, допомога, зустріч, критика, обстановка, порада, розмова, вітання, листування, почуття, слово, переговори. Сонце він зустрічав з веселою і дружньою посмішкою (В.Винниченко). Пох. дружньо. ДРУК - ПРЕСА Друк, -у. 1. Процес виготовлення друкованої продукції; видавнича і друкарська справа: вийти з друку (друком), з’явитися друком, здати до друку, свобода друку, комбінат друку. 2. Спосіб друкування; зовнішній вигляд надрукованого тощо: високий друк, глибокий друк, кольоровий друк, офсетний друк, плоский друк, чіткий друк. Преса. Періодичні друковані видання (газети, журнали, бюлетені), зрідка неперіодичні (книжки, листівки тощо): місцева преса, центральна преса, виступати в пресі, з’явитися в пресі, мати велику пресу, роль преси, стежити за пресою, критика в пресі, мова преси, орган преси. ДУБЛЕТ - ДУПЛЕТ Дублет. 1. р. -а. Другий примірник якогось предмета, один з двох однакових предметів: дублети ключів, дублети записів, словотворчі дублети. 2. р. -у. Одночасний постріл з обох стволів мисливської рушниці: вистрілити дублетом. Дуплет, -у. 1. Удар у більярдній грі. 2. Те саме, що дублет 2: вистрілити дуплетом, пролунало кілька дуплетів. ДУБЛІКАТ, -а. 1. Другий примірник предмета, який має таку саму юридичну силу, що й оригінал: дублікати медалей, дублікати орденів, літературний дублікат, дублікат посвідчення. 2. Те саме, що дублет 1: дублікат ключів. ДУБЛЬ, -я, ор. -ем. 1. розм. Повторення того самого двічі. Все, все в однім змигку життя, дублів нема, дублів життя не знає! (О.Гончар). 2. Резерв спортивного колективу: зіграти за дубль. 3. Завоювання одночасно двох нагород: зробити дубль. Дуван див. диван. ДУМА. 1. Думка. Думи мої, думи мої, Лихо мені з вами, Чом ви стали на папері Сумними рядами? (Т.Шевченко); Дума по думі минали в Петровій голові, все чорні, непривітні думи (Б.Грінченко). 2. Народна ліро-епічна пісня, що її виконують сольним співом-декламацією в супроводі кобзи або бандури. 3. Представницький виборний орган центрального або місцевого управління. ДУПЕЛЬ, -я, ор. -ем. Невеликий болотяний птах. Дуплетдив. дублет. ДУРИТИ - ДУРІТИ Дурити, дурю, дуриш, перех. Обдурювати, спокушати когось тощо. Кайдашиха була зовсім здорова й дурила свою невістку (І.Нечуй-Левицький); Нехай стара не дурить голови ні собі, ані дівці: хазяйський син не візьме убогої (М.Коцюбинський). Дуріти, -ію, -ієш, неперех. Втрачати ясність свідомості; забавлятися дурощами, робити необдумані вчинки тощо. – Чи не дурію я справді? – інко ли думається їй (Панас Мирний); Хлопці зскакували з возів, рвали на межах дикі квіти, перекидались, дуріли (І.Микитенко); – Ой дочко! не дурій! що се ти химеруєш? (Марко Вовчок). ДЮЙМ, -а. Одиниця довжини в англійській і в російській системі мір (2,64 см). Дякдив. диякон. Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|