ТОР 5 статей:
Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия
Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века
Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка
Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы
КАТЕГОРИИ:
- Археология
- Архитектура
- Астрономия
- Аудит
- Биология
- Ботаника
- Бухгалтерский учёт
- Войное дело
- Генетика
- География
- Геология
- Дизайн
- Искусство
- История
- Кино
- Кулинария
- Культура
- Литература
- Математика
- Медицина
- Металлургия
- Мифология
- Музыка
- Психология
- Религия
- Спорт
- Строительство
- Техника
- Транспорт
- Туризм
- Усадьба
- Физика
- Фотография
- Химия
- Экология
- Электричество
- Электроника
- Энергетика
Нотаціядив. анотація.
НОТИС, -у. Оповіщення про цілковиту готовність судна до завантаження або розвантаження.
Ноумендив. феномен.
НОША - НОШІ
Ноша, -і, ор. -ею. Речі, які хтось несе або які призначені для перенесення, а також переносно. Олексій прив’язав Оксанин чемоданчик до свого речового мішка і перекинув ношу через плече (Д.Ткач).
Ноші, нош, мн. Носилки. Хлопці й дівчата невпинно підносили до Барки цеглу на ношах і розчин (О.Донченко); Помітила [Горпина] багато оздоблені ноші з китицями і наметом, а в ношах Настю в пишному татарському вбранні (З.Тулуб).
НЮШИТИ, -шу, -шиш, розм. Нюхати повітря; переносно – вистежувати, вишукувати когось, щось. Лисичка бігла повз хатку та нюшить носом, коли чує – пиріжки пахнуть (казка); Данько поважно спльовує, нюшить коло казана (О.Ільченко); Нурла виступає з рухами гончого пса, який нюшить вже дичину (М.Коцюбинський).
О1. Як назва літери вживається в с. р.: заголовне о; як назва звука вживається в ч. р.: відкритий о; ненаголошений о.
О2- ОБ
О (перед приголосним) і об1 (перед голосним), прийм. Вживається при означенні часу – переважно перед числівником: о другій годині, годині о дев’ятій, о пів на дванадцяту, об одинадцятій годині, о тій порі, об обідній порі.
Об2, прийм. Вживається для означення об’єктивних відносин тощо: спотикатися об каміння, опертися об стіл, подряпатися об колючки, ударити лихом об землю, як риба об лід.
ОБАБІЧ - ОБІЧ
Обабіч, присл. З обох боків, по обидва боки чогось; у знач, прийм. Обабіч стіною стояли молоденькі смерічки (А.Турчинська); Обабіч залізниці зеленіють розкішні сади і баштани (О.Десняк); Обабіч шляху рясно стояли села (А.Кащенко). (Неправильно: Обабіч горіло маленьке вогнище; або: Раптом лісничий спинився, хлопець з розгону наскочив на нього, перепросив і став обабіч, відсапуючись).
Обіч, присл. Поруч, поряд; коло чогось (з одного боку); у знач, прийм. Обіч, за кілька кроків, – кузня (А.Головко); Назустріч їм раз у раз виникали обіч дороги маршові роти поповнення (О.Гончар); Вона знала, що йому приємно сидіти обіч неї (Вал. Шевчук).
Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: