ПОРСКАТИ - ПОРСЬКАТИ

Порскати, порснути. З силою прискати, вилітати, розсипатися (про бризки, іскри тощо); обдавати краплями; форкати (про коней) тощо. Горіла хата.. Завалювались крокви, і в захмарене небо порскали снопи іскор (Ю.Бедзик). Навіть мої коні були, видимо, раді, бо порскали і шпарко йшли наперед (Т.Бордуляк); Лиш коні порскають, вудилами дзвенять (Б.Лепкий).

Порськати, порськнути. У мисливстві – цькувати звіра.

Портретдив. автопортрет.

Порукадив. запорука.

ПОРУЧ - ПОРЯД

Поруч. 1. присл. Дуже близько, на невеликій відстані від когось, чогось; поблизу: іти поруч, стояти поруч, поставити хату поруч, працювати поруч.

2. (з ким-чим, кого, чого), прийм. Вживається при вказуванні на просторову близькість, суміжність когось, чогось з ким-, чим-небудь; коло: вона сіла поруч з батьком, він став поруч нас. І полоненого хлопця поставили поруч ката... (М. Нагнибіда); Поруч воза йшов Микита, проводжаючи подорожніх до Росі (А.Кащенко).

Поряд. 1. присл., прийм. Те саме, що поруч: бігти поряд, жити в будинку поряд, сидів поряд з дівчиною, іти поряд саней. Орися присіла поряд із Юлею (Григорій Тютюнник).

2. (з ким -чим), прийм. Вживається при вказуванні на суміжні або одночасні дії, а також на особи або предмети, що перебувають у спільній або одночасній дії; разом, одночасно. Народ творить. Колективно? Так, поряд з відомими на ім’я і невідомими широкому загалу, але відомими близькому оточенню народними творцями бачимо й незчисленні приклади колективної творчості (М.Рильський).

ПОРФІР - ПОРФІРА

Порфір, -у. Загальна назва магматичних гірських порід.

Порфіра. 1. заст. Довга пурпурова мантія, символ влади монарха: дорога порфіра.

2. Морська їстівна водорість червоного кольору.

Поряддив. поруч.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: