ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
ПУБЛІЦИСТИЧНИЙ - ПУБЛІЦИСТСЬКИЙПубліцистичний. Який стосується публіцистики і публіциста: публіцистичний жанр, публіцистична творчість, публіцистичний хист, публіцистична стаття. Публіцистський, зрідка. Який стосується публіцистів, властивий їм: публіцистський гурток. ПУД, -а. Одиниця маси, що дорівнює 40 фунтам (близько 16,4 кг); застосовувалась в Україні, Росії, Білорусі. ПУРИТАНИН - ПУРИСТ Пуританин, -а. Послідовник пуританізму – релігійно-політичного руху, спрямованого проти абсолютизму й англіканської церкви. Пурист, -а. Послідовник, прихильник пуризму – прагнення до чистоти й суворості звичаїв, надмірного намагання очистити свою мову від слів іншомовного походження, неологізмів тощо. ПУСТЕЛЯ, -і, ор. -ею, рідше ПУСТИНЯ. Назви пустель, які виступають у ролі граматичної прикладки до цих слів і виражені відмінюваним іменником, як правило, не узгоджуються у відмінку з означуваним словом: у пустелі Каракум. Подвійні форми (узгоджені й неузгоджені) трапляються у назвах жіночого роду: у пустелі Сахарі – у пустелі Сахара. Пустундив. пестун. ПУТАТИ. Стягувати путом ноги тварини; у значенні "плутати" – розмовне. П’ЯНИТИ - П’ЯНІТИ П’янити, -нить, перех. Приводити в стан сп’яніння, а також переносно. Міцне вино швидко п’янило (А.Шиян); Дух від сіна пішов такий, що п’янить, обпоює якимось чаром (Г.Хоткевич); Радість п’янила душу (С.Васильченко). П’яніти, -ію, -ієш, неперех. Приходити в стан сп’яніння, а також переносно. Він швидко п’яніє: дві чарки випив, то вже й п’яний (Словник Б.Грінченка); Навесні свіжа рілля має свій чудодійний запах, від якого селянин п’яніє (М.Томчаній); П’яніли дівчата, на нього поглянувши, хоч він і не дивився на них (О.Ільченко); Ми розпалили ватру, Платон пригощав усіх горілкою, ми п’яніли від алкоголю, гірської краси і своєї молодості (Р.Іваничук). П’ЯТЕРО, -тьох, числ. збірн. Вж. зі сл.: бійців, деньків, коней, студентів, теслярів, курчат, тістечок, яєчок, дочок, граблів, дверей, діток, носилок, їх було п’ятеро, п’ятеро з них. Пор. двоє. Р (ер). Як назва літери вживається в с. р.: велике р; як назва звука вживається в ч. р.: м’який р. РАДІАН - РАДІАНТ Радіан, -а. Центральний кут, що спирається на дугу, довжина якої дорівнює її радіусові. Радіант, -а. Точка небесної сфери, з якої нібито виходять видимі траєкторії рою метеоритів. РАДІЙ - РОДІЙ Радій, -ю, ор. -єм. Радіоактивний хімічний елемент. Родій, -ю. Сріблястий метал, який застосовують для гальванічного покриття, а також у сплавах з платиною (каталізатор). РАДІО...1 Перша частина складних слів, що відповідає слову радіо; пишеться разом: радіоакумулятор, радіодиспут. РАДІО...2 Перша частина складних слів, що відповідає слову радіоактивний; пишеться разом: радіоізотоп, радіолікування, радіонукліди. РАЙ... Перша частина складних слів, що відповідає слову районний; пишеться разом: райветлікарня, райпромкомбінат. РАЙДУЖНИЙ. 1. Який має кольори райдуги; багатоколірний: райдужні кола навколо сонця, райдужні діаманти, райдужна оболонка ока. 2. перен. Радісний, піднесений; який виражає веселість, грайливість. Стара мати була переповнена райдужними надіями про майбутнє сина (Я.Качура); Останніми днями Черниш справді був у безпричинно райдужному настрої (О.Гончар); І, здавалось, щастя, чарівне, як казка, Має над землею райдужним крилом (О.Олесь). РАПТОВО - РАПТОМ Раптово, присл. Несподівано, непередбачено; дуже швидко, миттєво: Дощ згас раптово (О.Гончар); Люба зірвалася з місця раптово (В.Собко); Сльози потекли по Килининому обличчю раптово (Є.Гуцало). Раптом, присл. Враз, відразу, зненацька; несподівано, непередбачено. Раптом вихор налетів (Леся Українка); Розв’язка наступила раптом (М.Чабанівський). Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|