ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
УПРАВЛІННЯ - ПРАВЛІННЯУправління, р. мн. -інь. 1. Те саме, що керівництво 1: управління виробництвом. 2. зрідка. Те саме, що керування 1: управління електровозом. 3. Адміністративна установа або відділ якоїсь установи, організації, що відає певною галуззю господарської, наукової, військової і т. ін. діяльності: житлове управління, управління метеослужби. Правління. 1. Час, період, протягом якого певна особа здійснює верховну владу над кимсь, чимсь; форма керівництва: князівське правління, самодержавне правління. 2. Виборний орган, апарат, що керує установою, організацією, підприємством тощо: правління кооперативу. Пор. керівництво. Управлятидив. керувати. Упроваджуватидив. запроваджувати. Уп’ятеро – у п’ятеродив. вп’ятеро. Уп’ятьох – у п’ятьохдив. вп’ятьох. Ураженнядив. враження. Ураздив. враз. УРАНАТ, -у, мн. уранати, -ів. Сіль уранової кислоти. УРАНІТ, -у. Радіоактивний мінерал чорного кольору, який складається з двоокису й триокису урану з домішкою окису торію. УРБАНІЗАЦІЯ, -ї, ор. -єю. 1. Процес зосередження населення й економічного життя у великих містах. 2. Поширення рис і особливостей, властивих місту, промисловому центру. УРБАНІЗМ, -у. 1. Тематика, пов’язана з життям великого сучасного міста. 2. Напрям у будівництві міст у XX ст., який стверджував потребу створення міст-велетнів. УРВИЩЕ. Стрімкий, прямовисний схил гори, берега тощо; глибоке провалля (звичайно між горами). Стала [Маруся] над якимсь урвищем (Г.Хоткевич); Правий берег був високий, з кам’яними урвищами (О.Донченко); Вершник вибрався з глибоких урвищ, низин і глянув на світ (С.Чорнобривець). УРДУ, невідм., ж. Офіційна мова Пакистану й одна з основних мов Індії. УРЕМА - УРЕМІЯ Урема. Листяні ліси (з тополі, верби, черемхи тощо) в заплавах великих річок лісостепової, степової та напівпустельної зон. Уремія, -ї, ор. -єю. Гостре або хронічне самоотруєння організму, спричинене недостатністю функції нирок. Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|