Хропіти, хроптидив. хрипіти.

ХТОЗНА (з підсил. част. хто й зна), присудк. сл. Невідомо, ніхто не знає. Коли позичав – знаю, а коли віддам – хтозна! (приказка); Хтозна, чи добра душа зустріне втікачок (А.Хижняк); – Мені здається, тут не живуть. – "З якої речі?" – Хтозна... (Вас. Шевчук); – А що, хіба вирушив з Січі Хмельницький? – "Та хто й зна..." (О.Соколовський).

ХТОЗНА-ВІДКІЛЯ (з підсил. част. хтозна й відкіля), присл. Невідомо, з якого місця; здалека. І сонце – хтозна-відкіля взялось (М.Рильський).

ХТОЗНА-ВІДКОЛИ (з підсил. част. хтозна й відколи) присл. Невідомо, з якого часу; здавна. В шафі пиляться яскравих кольорів плаття, яких хтозна-відколи не одягала (М.Слабошпицький); Стара, набридла пісня. Чуємо ми її вже хтозна й відколи (А. Головко).

ХТОЗНА-ЦЕ (з підсил. част. хтозна й де), присл. Невідомо, в якому місці; далеко. Знявся вихор і поніс вгору пилюку, сухе листя і – хтозна-де взятий – шмат пачки з сигарет (В.Бабляк); Дух його шугає хтозна й де (О.Гончар).

ХТОЗНА-ЗВІДКИ (з підсил. част. хтозна й звідки), присл. Невідомо, з якого місця; здалека. Як-от, хтозна-звідки, хмари узялись (М.Коцюбинський); Прибився парубок хтозна й звідки (Ю.Яновський).

ХТОЗНА-КОЛИ (з підсил. част. хтозна й коли), присл. Невідомо, в який час; давно. Артем з Христею розлучився ще хтозна й коли (А.Головко).

ХТОЗНА-КОЛИШНІЙ (з підсил. част. хтозна й колишній), займ. Дуже давній.

ХТОЗНА-КОТРИЙ, -рого (з підсил. част. хтозна й котрий), займ. Невідомо котрий.

ХТОЗНА-КУДИ (з підсил. част. хтозна й куди ), присл. Невідомо, в яке місце; далеко. Знаю, що мрія та могла б мене тоді хтозна-куди завести (П.Тичина); Він ішов хтозна-куди (Григорій Тютюнник); – Мушу тікати! – "Куди?" – Хтозна й куди (О.Гончар).

ХТОЗНА-ПОКИ (з підсил. част. хтозна й поки), присл. Невідомо, до якого часу; довго. Останню листівку., беріг хтозна й поки, напам’ять вивчив (А. Головко).

ХТОЗНА-СКІЛЬКИ (з підсил. част. хтозна й скільки), присл. Дуже багато. Це весна, що на землі бувала Хтозна-скільки років і століть (М.Рильський); Снігу випало хтозна-скільки (О.Донченко); але: Хтозна, скільки ще б так говорив Ковалів, якби його не перебив Бачура (С.Чабанівський).

ХТОЗНА-ХТО, -кого (з підсил. част. хтозна й хто), займ. Невідомо хто. А ми з Тимком не такі. Хтозна в кого й повдавалися (Григорій Тютюнник); але: Мовляв, хтозна, хто вбив, чорт його, мовляв, бери (А.Головко).

ХТОЗНА-ЧИЙ, -його (з підсил. част. хтозна й чий), займ. Невідомо чий.

ХТОЗНА-ЧОМУ (з підсил. част. хтозна й чому), присл. Невідомо чому. Біля ставка хтозна-чому спинився (Вас. Шевчук).

ХТОЗНА-ЩО, -чого (з підсил. част. хтозна й що), займ. Невідомо що. Мати хлипа, а хтозна-чого (М.Коцюбинський); Могла ж тобі в листі набрехати хтозна й чого! (А.Головко); Уночі хтозна й від чого хлипали двері (Григорій Тютюнник); але: Хтозна, що на мене чекає (Є.Гуцало); Інакше становище стане нестерпним і хтозна, чим все це закінчиться (П.Конура).

ХТОЗНА-ЯК (з підсил. част. хтозна й як), присл. Невідомо як; дуже, страшенно. Боявся собаки, котрий хтозна-як поведеться, почувши голос (Є.Гуцало); Гірко йому, важко хтозна-як (В.Собко); але: Хтозна, як воно вийшло (А.Головко).

ХТОЗНА-ЯКИЙ, -кого (з підсил. част. хтозна й який), займ. Невідомо який; величезний, страшенний. Хтозна-яким чином йому завжди було відомо все (О.Донченко); Одне б’ються та й б’ються, та лізуть на смерть, на хтозна-яке каліцтво (О.Довженко); Цей друг приносить телеграми Хтозна з якої далини (М.Рильський).

...ХТОН. Кінцева частина складних слів, що означає "місцевий", "корінний": автохтон.

ХТО-НЕБУДЬ - ХТОСЬ

Хто-небудь, кого-небудь, займ. Яка-небудь людина, істота; байдуже хто. [Палажка:] А дома ще хто-небудь зостався? (Панас Мирний); Лози димилися, немов там хто-небудь підпалив купу гною (С.Васильченко); – Є тут хто-небудь? – скрикнув він глухо. Ніхто не відзивався (Григорій Тютюнник).

Хтось, займ. Невідомо, яка людина, істота; байдуже хто. А із яру В киреї козачій Хтось крадеться (Т.Шевченко); Хтось мене раптом торкнув за плече (Ю.Яновський); Коли йдеш, хтось неодмінно зупиниться й подивиться услід, хтось із кимось балакає, хтось несе воду, хтось виносить сміття, виливає помиї чи лагодить паркана, хтось, зрештою, ходить чи стоїть біля річки (Вал. Шевчук); Кимсь наполохані, з-під даху злетіли кажани (Г. Бойко).

ХУДОЖНИЦЬКИЙ. 1. Який стосується художника: художницька практика, художницьке спостереження, художницька спостережливість.

ХУНТА. 1. Назва суспільно-політичних організацій, об’єднань в Іспанії та країнах Латинської Америки.

2. Виконавчий, урядовий орган влади в деяких латиноамериканських країнах.

3. Група змовників.

Хурадив. віз.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: