ЦВІСТИ - КВІТНУТИ - КВІТУВАТИ

Цвісти, цвіту, цвітеш. 1. Розкриватися, розпускатися (про квіти); мати квіти, вкриватися квітами, цвітом. Барвінок цвів і зеленів (Т.Шевченко); Скот пасеться в стерні. А ось гречка біліє-цвіте (А.Тесленко); Цвів чагарник якимись дивно пахучими рожевими квітами (Ю.Яновський).

2. перен. Виділятися яскравою барвою, світитися яскравим світлом, барвистим одягом тощо. Червоний вогник цвів серед ночі (М.Коцюбинський); В небі райдуги цвітуть (Л.Первомайський); Ліс грабовий золотом цвіте (М.Рильський).

3. перен. Бути в розквіті сил, молодості, вродливим (про людину); виявляти радість, щастя, задоволення, замріяність (про обличчя, усмішку, очі і т. ін.). В садах кохалися, цвіли, Неначе лілії, дівчата (Т.Шевченко); Є такі люди, що.. цілий вік цвітуть то молодою дівочою красою, то розкішною повною молодичою, то якоюсь старечою красою (І.Нечуй-Левицький); її зморщене обличчя цвіло від радості (П.Панч); Його обличчя, що недавно ще цвіло свіжим рум’янцем, було жовте (І.Франко); В очах цвіли, як золотий світанок, ті мрії, що впину їм немає (С.Васильченко).

4. Успішно розвиватися; процвітати (також про людські почуття, думки тощо). Мужай, прекрасна наша мово, Серед прекрасних братніх мов, Живи, народу вільне слово, Над прахом царських корогов. Цвіти над нами веселково, Як мир, як щастя, як любов! (М.Рильський).

5. Змінювати забарвлення внаслідок масового розвитку мікроорганічних водоростей (про водойми); укриватися пліснявою, цвіллю. Хати були великі, просторі, тільки темні та чорні; по стінах цвіла пліснявка (Панас Мирний).

Квітнути. Те саме, що цвісти 1–4,але вживається в неспеціальній літературі.

Квітувати, -ую, -уєш. Цвісти, але переважно про злаки, а також у переносних значеннях. Густішою стіною сплелося жито, що почало вже квітувати (С.Васильченко).

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: