ТОР 5 статей:
Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия
Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века
Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка
Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы
КАТЕГОРИИ:
- Археология
- Архитектура
- Астрономия
- Аудит
- Биология
- Ботаника
- Бухгалтерский учёт
- Войное дело
- Генетика
- География
- Геология
- Дизайн
- Искусство
- История
- Кино
- Кулинария
- Культура
- Литература
- Математика
- Медицина
- Металлургия
- Мифология
- Музыка
- Психология
- Религия
- Спорт
- Строительство
- Техника
- Транспорт
- Туризм
- Усадьба
- Физика
- Фотография
- Химия
- Экология
- Электричество
- Электроника
- Энергетика
Малі діти, а не малолітні діти
У педагогіці узвичаєний поділ на дітей дошкільного і шкільного (молодшого, середнього та старшого) віку. У загальномовному українському вжитку їх називають малі діти, підлітки, дошкільнята, школярі, неповнолітні діти тощо. А в метрополітені нерідко чуємо: “ Не залишайте без нагляду малолітніх дітей ” чи “ Стежте за малолітніми дітьми ”. Назви малолітні діти,малолітка не органічні для української мови, їх сприймаємо як переклад російських назв малолетние дети, малолетка. Звичнішою для українців є назва малі діти, що означає дітей невеликого віку. Її засвідчують українські народні прислів’я та казки, пор.: Малі діти – мале горе (малий клопіт) (Укр. прислів’я). Для офіційного вжитку доречніші назви неповнолітні діти, підлітки, школярі та ін., які використовують залежно від потреби.
Отже, українською мовою природніше звучатимуть назви малі діти, зовсім малі діти (якщо на цій віковій ознаці треба наголосити) та підлітки (діти 12 – 16 років) чи неповнолітні діти.
Про що річ, якщо вжито сиріч?
У газетній періодиці натрапляємо на незвичне, маловідоме для багатьох читачів слово сиріч. Із контексту зрозуміло, що його вживають зі значенням пояснювальних (ототожнювальних) сполучників тобто, або та ін., пор.: На ґанку гурт журналістів, яких запросив на день відкритих дверей, сиріч на екскурсію, секретаріат Президента (Україна молода, 13.06.2007); А потім, куди ж їх “тикати” ті натовські бази – усі найкращі місця вже зайняті військовими базами Росії, сиріч Чорноморським флотом (Україна молода, 14.02.2008).
Що це за сполучник і коли його доречно вживати? З історичних джерел дізнаємося, що сиріч – сполучник церковнослов’янського походження, утворений із си рЬчь, тобто “це слово”. У тлумачному Словнику української мови його подано як пояснювальний, застарілий, із стилістичною позначкою іронічний (див.: т. ІХ, с. 199). Очевидно, саме тому його почали вживати в іронічних контекстах замість нейтральних пояснювальних сполучників тобто, або та ін.
Отже, пояснювальний (ототожнювальний) сполучник сиріч в українській мові доречно використовувати тоді, коли тлумаченню чого-небудь потрібно надати іронічного забарвлення.
Що це за листок-вкладиш?
Відкривши упаковання з ліками, ми читаємо інструкцію для медичного застосування цих ліків. У ній написано: Уважно прочитайте цей листок-вкладиш перед тим, як розпочати застосування препарату! Зберігайте цей листок-вкладиш. Вам може знадобитися перечитати його. Застереження слушне, але незрозуміло, чому цей вкладний листок названо вкладишем. В українській літературній мові від дієслів не утворюють іменників за допомогою суфікса -иш. Листок, який вкладають до чого-небудь, який призначений для вкладання в що-небудь, можна назвати вкладний листок або листок-вкладка.
Отже, читайте вкладний листок або листок-вкладку.
Ціни пінімають чи підвищують?
Сьогодні багато хто обурюється: Держава підняла ціни на все; Підняли ціни на хліб; Піднімуть ціну на газ; Піднялися ціни на ліки; Постійно піднімаються ціни на бензин; Піднімуться ціни на автомобілі. У цих реченнях дієслова піднімати / підняти, підніматися / піднятися поєднані зі словом ціна подібно до російської мови, пор.: поднимать / поднять цены, цены поднимаются / поднялись. Українською мовою такі словосполучення звичайно передають як підвищувати / підвищити ціни та ціни ростуть, зростають / зросли. Значно більше емоційно-експресивних засобів, за допомогою яких виражають постійне незначне або істотне зростання цін (ціни лізуть (повзуть) / полізли (поповзли) догори; ціни галопують), а також різке, стрімке підвищення цін (ціни стрибнули (стрибонули), ціни підскочили, ціни рвонули тощо).
Отже, правильно вживати так: Держава підвищила ціни на все; Підвищили ціни на хліб; Підвищать ціну на газ; Зросли ціни на ліки; Ціни на ліки лізуть (повзуть) догори; Постійно зростають ціни на бензин; Галопують ціни на бензин; Зросли (підскочили) ціни на автомобілі.
Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: