Групові форми виховної роботи

Виховна година: інформаційна виховна година, відкрита ви-ховна година, година класного керівника або організаційно-виховна година.

Політична інформація, або інформаційна виховна година, як одна з форм виховної роботи може бути оглядовою або тематичною. Оглядова політінформація – це коротке популярне повідомлення про найбільш важливі події, які хвилюють світ, нашу країну. Тематичні політінформації присвячуються розкриттю певного питання або кіль-кох питань, органічно пов'язаних між собою. Така політінформація поглиблює знання студентів з актуальних питань політичного, еконо-мічного, культурного і наукового життя нашої країни або міжнародної обстановки.

Однією з найбільш поширених форм виховної роботи є орга-нізаційно-виховна година. Вона є важливим засобом формування у студентів моральної поведінки.

Тематику таких годин розробляє наставник з урахуванням особ-ливостей колективу студентів. Ці години можуть проводитись у формі етичної бесіди, лекції, диспуту, усного журналу, зустрічі з цікавими людьми, обговорення книг і ін. Останню виховну годину в семестрі доцільно присвячувати підбиттю підсумків навчання та навчально-виховної роботи з групою.

До підготовки виховного заходу наставник залучає студентів, щоб вони не були тільки пасивними слухачами і спостерігачами, а брали активну участь у його проведенні. Адже сам процес такої під-готовки справляє позитивний вплив на студентів.

Тему виховного заходу доцільно оголосити заздалегідь, розподі-лити завдання по збору і підготовці наочності до теми, запропонувати почитати необхідну літературу, підготувати питання, які цікавлять, зібрати місцевий матеріал (цифри, факти, спогади тощо).

Орієнтовна структура і зміст виховної години:

1. Підготовчий етап. Передбачає повідомлення студентам теми, основних її питань для попереднього обдумування; доручення окре-мим з них самостійно підібрати матеріал, проведення анкетного опи-тування. Вся ця робота стисло фіксується у конспекті.

2. Зміст виховної години:

а) вступна частина – повідомлення теми, мотивується її ак-туальність і необхідність, вказуються основні питання, визначаються завдання, які потрібно вирішити, студентів у загальних рисах вводять у суть теми. Вступ розрахований на 3–7 хв.;

б) основна частина – всебічно висвітлюють суть теми, ґрун-товно розкривають головні її питання, пояснюють зміст невідомих понять, наводять приклади, які б викликали осудливе ставлення до негативних дій. Основна частина триває 35 хв.;

в) підсумкова частина-короткі висновки й узагальнення на ос-нові матеріалу, що розглядався, стислий аналіз виступів, а за потреби – їх доповнення чи уточнення, підсумки сказаного;

г) підсумкове слово куратора (5–7 хв.). Куратор має подбати, щоб студенти брали активну участь в проведенні цього заходу.

Важливе місце серед позааудиторних форм виховання і навчан-ня займає участь студентів в різноманітних гуртках. Предметні гуртки беруть участь у проведенні масових виховних заходів. Вони готують і проводять тематичні вечори, конкурси, олімпіади, тижні і місячники знань, випускають стінну газету і радіогазету, альманахи. Такі заходи сприяють поглибленню знань студентів і підвищують інтерес до на-вчальних предметів, знайомлять всіх зі змістом роботи гуртків на їх заняттях.

У виховному відношенні корисно залучати студентів до тех-нічних гуртків. Тут вони мають можливість навчитися певного виду практичної діяльності, виготовленню різноманітних речей. Важливо, щоб діяльність технічного гуртка набрала суспільного спрямування. В технічних гуртках є можливість проводити певну профорієнтаційну роботу з студентами і виховувати у них любов до праці.

З фізичної культури і спорту у внз організуються різноманітні спортивні секції, до яких залучається значна частина студентів.

Предметні, технічні і спортивні гуртки є позааудиторними орга-нізаційними формами навчання і виховання і мають своїм головним завданням поглиблення знань, розвиток інтересів і здібностей студен-тів. В ході роботи цих гуртків педагог повинен передбачати і виховні питання: моральне, трудове, естетичне і фізичне виховання; високу організованість і дисципліну під час занять; залучення якомога більше студентів до роботи гуртків; активність і самостійність студентів під час занять.

Важливе місце у позааудиторний виховній роботі займають гур-тки художньої самодіяльності. Виховна цінність участі студентів в роботі цих гуртків полягає в тому, що мистецтво зближує їх на сцені, пробуджує почуття відповідальності, колективне переживання успіхів і невдач. Студенти мають можливість проявити свою творчість, ро-зумно провести свій вільний час. Досвід показує, що учасники художньої самодіяльності краще розуміють і відчувають красу мистецтва і при-роди, людських відносин, більше тягнуться до книги.

Екскурсія – складна форма навчально-виховної роботи трива-лістю 45–90 хв. Під час екскурсії студенти:

а) не тільки засвоюють нові знання, а й поглиблюють, розши-рюють наявні; здобувають уміння і навички їх застосування;

б) дає можливість для комплексного використання методів навчання;

в) збагачує знаннями і самого вчителя;

г) допомагає виявити практичну значимість знань;

д) сприяє ознайомленню студентів з досягненнями науки;

е) допомагає залучити студентів до наукових досліджень;

є) є ефективним засобом виховання студентів, зокрема їх емо-ційної сфери.

Значення екскурсії: а) знання здобуваються в природних умовах; б) багатство ілюстрованого матеріалу для спостереження; в) явища сприймаються в цілісності; г) збирається багатий матеріал для по-дальшої роботи; д) позитивно впливає на емоційну сферу студентів.

Типи екскурсій:

а) за відношенням до навчальних програм: програмні і поза-програмні;

б) за змістом: тематичні і комбіновані;

в) за часом проведення відносно матеріалу, який вивчається: вступні, поточні, заключні;

До організації і проведення екскурсій ставляться вимоги: а) наяв-ність у внз системи екскурсійної роботи і підготовка викладача до екскурсійної роботи;

б) чітке визначення освітньої і виховної мети екскурсії;

в) вибір оптимального змісту екскурсії з урахуванням рівня під-готовки студентів;

г) правильний вибір екскурсійних об'єктів;

д) дотримання логіки пізнавального процесу;

е) оптимальний вибір методів і принципів навчання;

є) раціональне поєднання слова і наочності;

ж) мотивація пізнавальної діяльності студентів;

з) формування в студентів наукового світогляду, моральних та інших якостей;

й) формування в студентів загальноосвітніх і спеціальних вмінь і навичок у процесі застосування знань на практиці;

і) організаційна чіткість проведення екскурсії;

ї) дотримання правил техніки безпеки і правил поведінки під час екскурсії.

Батьківські збори. Є важливим колективним видом роботи наставника з батьками студентів. Такі збори сприяють формуванню громадської думки батьків, об'єднанню їх в єдиний колектив.

Тематика зборів визначається загальними завданнями вихо-вання, умовами навчально-виховної роботи в групі, рівнем загальної культури та педагогічного кругозору батьків. Збори можуть відбу-ватися у вигляді лекцій або доповідей наставників, виступів самих батьків та обміну досвідом виховної роботи з студентами, із залу-ченням студентів, показом їхніх робіт і художньої самодіяльності, демонструванням кінофільмів.

Однією з форм позааудиторної виховної роботи є участь сту-дентів у випуску стінної газети. У внз випускаються різноманітні стінні газети: присвячені святам, річницям, подіям в університеті, на факультеті, діяльності гуртків, сатиричні і інші. Вони допомагають формувати громадську думку, спрямовувати її на поліпшення успіш-ності навчання студентів, зміцнення їх дисципліни.

Важливо якомога більше студентів залучати до випуску стінгазети через створення редакційних колегій, кореспондентської мережі. Активна участь у підготовці стінної газети допомагає формувати в студентів такі якості, як чесність, правдивість, принциповість, вміння аналізувати і давати оцінку фактам і явищам. При цьому в них ви-робляється критичне ставлення до своїх вчинків.

Дуже істотним є і саме оформлення стінної газети. Не реко-мендується втискувати її в спеціальні рамки. Кожна чергова газета повинна мати нове оформлення (крім назви заголовка), що впадає у очі, звертати на себе увагу студентів. Вивішувати газету доцільно не в аудиторії, а в спеціально відведеному місці, наприклад, на дошці об'яв, біля деканатів. Необхідно дбати і про культуру мови стінгазети, стиль викладу її змісту. Щоб редакційна колегія успішно справлялася зі своїми обов'язками, її необхідно постійно навчати.

Індивідуальні форми виховної роботи: читання художньої лі-тератури, колекціонування, філателія, нумізматика, гра на музичних інструментах, вишивання, малювання тощо. Індивідуальні форми ро-боти можуть пов'язуватися з груповими і фронтальними. Це підготовка виступів на конференцію, підготовка до участі в конкурсах, олімпіадах тощо.

Цікавою формою індивідуальної виховної роботи є колекціону-вання. Воно полягає в збиранні однорідних предметів, які викликають науковий, художній, історичний інтерес. Така діяльність розповсю-джена серед студентів, але часто вона має неорганізований характер. При правильному педагогічному керівництві колекціонування пози-тивно впливає на загальний розвиток студентів, на їх навчальну діяльність і поведінку, розширює кругозір і пізнавальні інтереси, формує навички дослідницького підходу до вивчення явищ, виховує цілеспрямованість і наполегливість у подоланні труднощів.

У студентському середовищі спостерігається захоплення різни-ми видами колекціонування. Найчастіше воно проявляється в збиранні марок (філателія), монет (нумізматика), художніх листівок, плакатів, репродукцій і т.п.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: