Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Основні положення класифікації приміщень і будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою




 

Рівень пожежної небезпеки об’єкту залежить від властивостей речовин, параметрів технологічного процесу. Від правильності вибору категорії приміщення та будівлі залежать і вимоги до будівлі (опалення, поверховість, розміщення приміщень з даним технологічним процесом, вентиляція). Від правильності висновку буде залежати безпека будівлі в цілому.

На сьогодні існує два найбільш поширених підходи до оцінки вибухопожежної небезпеки технологічних процесів. Перший з них - імовірнісний підхід, згідно з яким імовірність впливу небезпечних факторів пожежі і самої пожежі не повинна перевищувати 10-6 випадків на рік. Згідно з другим, детермінованим підходом, заздалегідь задаються межові умови (залишковий тиск вибуху D Р> 5 кПа або D Р< 5 кПа).

Саме цей підхід і використано в нормативному документі ОНТП 24-86, який діє в Україні. Згідно з ним категорія приміщень та будівель регламентується такими основними показниками:

- властивостями речовин та їх кількістю;

- надлишковим тиском вибуху , що створюється при спалахуванні паро-газоповітряних сумішей.

До основних показників класифікації приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою відносяться:

- агрегатний стан речовин та матеріалів (рідкий, твердий, газоподібний, плазма);

- вибухопожежонебезпечні властивості речовин та матеріалів (температура спалаху легкозаймистих рідин, максимальний тиск вибуху, теплота згоряння);

- реальні умови ведення технологічного процесу (температура, тиск, кількість речовин, енергетичний потенціал вибухопожежонебезпеки);

- визначення умов утворення вибухонебезпечних концентрацій (ВНК);

- визначення технічних засобів контролю та захисту від утворення ВНК при розгерметизації обладнання;

- імовірність появи джерела запалювання;

- визначення надлишкового тиску вибуху при спалахуванні горючої суміші;

- визначення тривкості конструкції будівлі до надлишкового тиску вибуху.

Згідно з НАПБ.Б.03.002-2007 виробничі приміщення розподіляються на п’ять категорій (таблиця 1).

 

Таблиця 1 - Розподіл категорій виробничих приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою

 

Категорія приміщення Характеристика речовин та матеріалів, які обертаються в приміщенні
«А» вибухопожежо-небезпечна Горючі гази, легкозаймисті рідини з температурою спалаху не більше 280С в такій кількості, що можуть утворювати вибухонебезпечні парогазоповітряні суміші, при спалахуванні яких розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні перевищує 5 кПа. Речовини і матеріали, що здатні вибухати та горіти, при взаємодії з водою, киснем повітря або один з одним у такій кількості, що розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні перевищує 5 кПа.
«Б» вибухопожежо-небезпечна Горючий пил або волокна, легкозаймисті рідини з температурою спалаху більше 280С, горючі рідини в такій кількості, що можуть утворювати вибухонебезпечні пилоповітряні або пароповітряні суміші, при спалахуванні яких розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні перевищує 5 кПа.
«В» пожежо-небезпечна Горючі та важкогорючі рідини, тверді горючі та важкогорючі речовини і матеріали (у тому числі пил та волокна), речовини і матеріали, що здатні при взаємодії з водою, киснем повітря або один з одним тільки горіти, за умов, що приміщення, в яких вони є в наявності або обертаються, не відносяться до категорій А або Б.
«Г»   Негорючі речовини та матеріали у гарячому, розжареному або розплавленому стані, процес обробки яких супроводжується виділенням променевого тепла, іскор, полум’я; горючі гази, рідини і тверді речовини, що спалюються або утилізуються як паливо.
«Д»   Негорючі речовини і матеріали у холодному стані. Допускається відносити до категорії «Д» приміщення, в яких знаходяться горючі рідини в системах змащення, охолодження та гідроприводу обладнання в кількості не більше 60 кг в одиниці обладнання при тиску не вище 0,2МПа, кабельні електропроводки до обладнання, окремі предмети меблів на робочих місцях.

 

Визначення категорії приміщень проводиться за наступними етапами:

 

1. Вивчення:

а) вивчення характеристик приміщень (довжини, висоти, ширини);

б) вивчення запроектованих технічних засобів протипожежного захисту;

в) вивчення технологічного процесу виробництва.

 

2. Вибір розрахункового варіанту розгерметизації технологічного блоку.

 

3. Збір і підготовка вхідних даних для розрахунків.

 

4. Розрахунок кількісних параметрів вибухопожежонебезпеки аварійної ситуації:

а) прогнозування надходження у приміщення маси вибухопожежонебезпечних речовин при розгерметизації технологічного обладнання;

б) нормування розмірів зон вибухонебезпечних концентрацій;

в) визначення надлишкового тиску вибуху.

 

5. Перевірка належності приміщення до певної категорії (від вищої до нижчої).

 

6. Дослідження ефективності технічних рішень, які дозволяють знизити рівень вибухопожежонебезпеки приміщень.

 

Розглянемо найбільш складні етапи категорування приміщень.

 

Розрахунок надлишкового тиску вибуху проводиться за таким порядком:

1. Оцінюють масу речовини, яка бере участь в утворенні реальних зон вибухонебезпечних концентрацій.

2. За однією з формул, у залежності від хімічного складу речовин, визначають надлишковий тиск вибуху.

Маса речовини, що бере участь в утворенні реальних зон вибухопожежонебезпечних концентрацій, визначається за формулою

 

, (1)

 

де - коефіцієнт участі горючої речовини у вибуху.

 

Згідно ОНТП 24-86 дозволяється приймати такі значення :

0,5 для горючих газів;

Z= 0,5 для горючого пилу;

0,3 для пожежонебезпечних рідин.

 

Для визначення надлишкового тиску вибуху для індивідуальних речовин, до складу яких входять атоми вуглецю С, кисню О, азоту N та галоїдів (хлору Cl, брому Br, йоду I, фтору F) виконують наступні розрахунки:

 

стехіометричний коефіцієнт кисню у реакції горіння:

 

, (2)

 

стехіометрична концентрація горючої речовини:

 

, (3)

 

надлишковий тиск вибуху:

 

. (4)

 

Дозволяється приймати тиск рівним 101 кПа, а коефіцієнт, який враховує неадиабатичність процесу горіння та негерметичність приміщення, КН = 3.

Для сумішей та індивідуальних речовин за винятком вище вказаних:

 

- густина повітря до вибуху розраховується:

 

; (5)

 

- надлишковий тиск вибуху:

 

, (6)

 

де - теплоємкість повітря, значення якої дозволяється приймати рівним 1,01 кДж×кг -1×К-1.

Якщо за результатами аварійної ситуації, пов’язаної із розливом ЛЗР та ГР, надлишковий тиск вибуху не перевищує 5 кПа, то необхідно для цього приміщення виконати прогноз утворення аерозолю.

 

ВИСНОВОК ПРО КАТЕГОРІЮ ПРИМІЩЕННЯ

 

У залежності від величини надлишкового тиску вибуху можна зробити такі висновки:

 

1) якщо надлишковий тиск вибуху більший за 5 кПа, то приміщення характеризується як вибухопожежонебезпечне і рівень небезпеки визначається класом речовин, що обертаються;

категорія «а» - у технологічному процесі обертаються горючі гази, скраплені горючі гази, легкозаймисті рідини з температурою спалаху не більше 28 0с;

категорія «б» - у технологічному процесі обертаються легкозаймисті рідини з температурою спалаху більше 28 0с, горючі рідини, а також пожежовибухонебезпечні рідини;

 

2) якщо надлишковий тиск вибуху не перевищує 5 кПа, то приміщення характеризується як пожежонебезпечне. При визначенні рівня небезпеки керуються таблицею 1.

 

В основу класифікації будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою покладені такі фактори:

а) величина сумарної площі вищих категорій приміщень;

б) обладнання приміщень автоматичними установками пожежогасіння;

в) відносна доля або відсоток вищих категорій приміщень від загальної площі будівлі.

Виробничі будівлі, як і приміщення, розподіляються на 5 категорій.

1. Будівлі відносяться до категорії «А», якщо в ньому сумарна площа приміщень категорії «А» перевищує 5 % від площі всіх приміщень, або складає 200 м2 і більше.

Дозволяється не відносити будівлю до категорії «А», якщо сумарна площа приміщень категорії «А» в будівлі не перевищує 25 % сумарної площі всіх розміщених в ньому приміщень (але не більше 1000 м2) і ці приміщення обладнуються установками автоматичного пожежогасіння.

 

2. Будівлі відносяться до категорії «Б», якщо одночасно виконуються дві умови:

а) будівля не відноситься до категорії «А»;

б) сумарна площа приміщень категорії «А» і «Б» перевищує 5 % сумарної площі всіх приміщень, або становить 200 м2 і більше.

Дозволяється не відносити будівлю до категорії «Б», якщо сумарна площа приміщень категорії «А» і «Б» в будівлі не перевищує 25 % сумарної площі всіх розміщених в ньому приміщень (але не більше 1000 м2) і ці приміщення обладнуються установками автоматичного пожежогасіння.

 

3. Будівлі відносяться до категорії «В», якщо одночасно виконано дві умови:

а) будівля не відноситься до категорій «А» і «Б»;

б) сумарна площа приміщень категорій «А», «Б» і «В» перевищує 5 % (10 % якщо в будівлі відсутні приміщення категорії «А» і «Б») сумарної площі всіх приміщень.

Дозволяється не відносити будівлю до категорії «В», якщо сумарна площа приміщень категорії «А», «Б» і «В» в будівлі не перевищує 25 % сумарної площі всіх розміщених в ньому приміщень (але не більше 35000 м2) і ці приміщення обладнуються установками автоматичного пожежогасіння.

 

4. Будівлі відносяться до категорії «Г», якщо одночасно виконано дві умови:

а) будівля не відноситься до категорій «А», «Б» і «В»;

б) сумарна площа приміщень категорій «А», «Б», «В» і «Г» перевищує 5 % сумарної площі всіх приміщень.

Дозволяється не відносити будівлю до категорії «Г», якщо сумарна площа приміщень категорії «А», «Б», «В» і «Г» в будівлі не перевищує 25 % сумарної площі всіх розміщених у ньому приміщень (але не більше 50000 м2) і приміщення категорії «А», «Б» і «В» обладнуються установками автоматичного пожежогасіння.

 

5. Будівлі відносяться до категорії «Д», якщо вона не відноситься до категорій «А», «Б», «В» або «Г».

Перевірка належності до тієї чи іншої категорії здійснюється шляхом порівняння фактичних площ приміщень категорованої групи з вимогами ОНТП 24-86.

 

 






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных