Організація досліджень.

Дослідження були організовані та проведені на базі плавальних басейнів «Водолій», «Трудові резерви» та «Зоря» м. Миколаєва.

Дослідження проводилося в три етапи.

На першому етапі був здійснений аналіз науково-методичної думання та практики з приводу стану виховної роботи з юними спортсменами, організації начально-тренувального процесу з плавання у ДЮСШ та ФСТ. Проводилося опитування фахівців фізичної культури з питання організації вихованої діяльності дітей, що займаються плаванням.

Здійснено педагогічне спостереження за навчально-тренувальними заняттями з плавання з метою розробки методики досліджень і виховної експериментальної програми. З цією метою заздалегідь вивчалися особливості і ефективність методів і прийомів виховної дії на дітей молодшого шкільного віку в процесі учбово-тренувальних занять по плаванню (8-9 років) в басейні "Водолей", «Зоря» і «Трудові резерви». Педагогічні спостереження проводилися протягом одного місяця по розробленій нами схемі. Всього проведено 15 спостережень.

Підібрано та сформовано дві однорідні групи по 12 хлопців, віком 8-9р., які в подальшому приймали участь у педагогічному експерименті. Вибір означеного віку був зумовлений тим, що цей вік є найвідповідальнішим в житті учнів при формуванні моральних якостей.

На другому етапі був проведень констатуючий педагогічний експеримент з метою виявлення рівня сформованості моральних якостей плавців молодшого шкільного віку. Репрезентативність вибірки забезпечувалась однорідністю учасників дослідження щодо вікового та статевого статусу. Усі діти які входили до контрольної та експериментальної групи належали до основної медичної групи

Педагогічні спостереження в ході експерименту здійснювалися з метою контролю за діяльністю і поведінкою вчаться, а також оцінки виховної роботи тренера. Для цього була розроблена форма протоколу спостереження, де щодня фіксувалися: які вправи що вчаться виконувалися, які виховні методи і прийоми використовував тренер на суші і на воді, а також визначався ступінь їх ефективності. Всього на другому етапі проведено 75 спостережень.

На другому етапи дослідження було виміряно рівень міжособових відносин і психологічної атмосфери в групах. Цей діагностичний метод застосовувався нами для визначення рівня стану і структури міжособових відносин, що роблять вплив на психологічну атмосферу в групі дітей молодшого шкільного віку, що займаються плаванням.

При проведенні соціометрії ми задавали дітям 4 питання, пов'язані із спеціальними життєвими ситуаціями і ситуаціями, що виникають в тренуванні, як наприклад:

- кого б ви вибрав в капітани команди?

- з ким з ваших товаришів по групі ви хотіли піти на пляж?

- з ким би хотіли поїхати в спортивний табір?

В процесі соціометричних досліджень кожній дитині був даний умовний номер, який знав тільки дослідник, оскільки анкета була анонімною.

Застосовували ми її в контрольній і експериментальній групах на початку і кінці експерименту. Обробка отриманих даних дозволила судити про рівень благополуччя відносин, характерного для експериментальної і контрольної груп.

Підготовлена емпірична база для проведення формуючого педагогічного експерименту; розроблені допоміжні матеріалі.

На третьому етапі проведено формуючий педагогічний експерименту з метою обґрунтування і перевірки запропонованих комплексних засобів та методів виховання при заняттях плаванням для дітей молодшого шкільного віку. Проведена статистична обробка та аналіз результатів експерименту, сформульовані висновки та практичні рекомендації, завершене літературно-графічне оформлення роботи.

В методиці дослідження мі дотримувались наступних положень:

1.Дотримання однакових розуму для всіх учнів.

2.Обстановка та обладнання повинні викликати у учня бажання взяти доля в тренуванні.

3.Доступність та ясність завдань та вимог.

4.Можливість виявлення максимальних досягнень дитини.

5.Простота та звичність обстановки випробувань.

6.Вираження даного обліку в цифрових показниках.

7.Простота запису обліку.

Кожну дитину оцінювали 6 суддів: тренер, один з батьків, вчитель, один з учнів, сам себе (самооцінки) і дослідник. Для самооцінки і оцінки дітей іншими дітьми ми змінили тест, користуючись синонімами, зрозумілими дітям. Тест був реалізований на початку, в середині і в кінці експерименту в експериментальній і контрольній групах.

Спостереження за заняттями плаванням дітьми молодшого шкільного віку показують, що арсенал методів і прийомів виховної дії, що використовуються тренерами, дуже бідний. Переважають команди, різкі зауваження, мають місце окрики і навіть загрози. За змістом заняття нерідко одноманітні, скучні і утомливі для дітей. Майже не використовується активність самих дітей в учбово-тренувальному процесі.

Узагальнення і аналіз даних спостережень з'явилися основою для розробки виховної програми.

Вдосконалення методів і прийомів виховної дії на заняттях по плаванню з дітьми молодшого шкільного віку здійснювалося в наступних напрямах, в яких конкретизувалися зміст і задачі виховання: виховання інтересу і любові до спортивного плавання; виховання дисциплінованості, цілеспрямованості, працьовитості, чесності, наполегливості, організованості; виховання культури поведінки, поважного відношення до дорослих, доброзичливого відношення до товаришів в групі, прагнення допомогти товаришам. Виховання уміння працювати в колективі, прагнення боротися за інтереси колективу, любові до колективу групи і спортивної школи.

Виховні задачі розв'язувалися під час занять на суші, у воді і зовні занять відповідно до умов, характерних для кожного виду діяльності.

При цьому використовувалися наступні методи і прийоми виховання. Під час занять на суші використовувалися наступні методи і прийоми етичної освіти.

З метою формування у дітей етичних уявлень і понять з дітьми систематично проводилися бесіди про значення плавання, різні норми і правила поведінки на заняттях в басейні, в школі.

Бесіди (3-5 мін) проводилися через тиждень. Всього проведено 14 бесід. Після двох бесід дітям доручалося самостійно підбирати приклади, ілюстрації для активної участі в бесідах. З метою формування звичок етичної поведінки на кожному занятті використовувалися вправи, які вимагали взаємодопомоги, залучаючи по можливості, поступово всіх дітей в цій роботі; широко практикувалися завдання по взаємонавчанню, взаємооцінки, вводилися моменти змагань.

Заняття на воді проводилися в особливо сприятливій і доброзичливій атмосфері, враховувався негативний вплив на дітей грубих зауважень, окриків, загроз тощо. Перед дітьми на кожному тренувальному занятті ставилися не тільки спеціальні (плавальні) задачі, але і задачі по вихованню моральних і вольових якостей (наполегливості, працьовитості, відповідальності, чесності, дисципліни тощо).

Особлива увага зверталася на методи і прийоми стимулювання дітей до позитивної діяльності. Під час виконання завдання діти заохочувалися за старання, працьовитість, завзятість; використовувалися з цією метою схвалення, похвала, схвальні жести, слова, вигуки тощо. Все це робилося дуже стисло і виразно, враховуючи особливості спілкування в умовах занять на воді. На воді систематично проводилися ігри, розваги, розвиваючі дисципліну, відповідальність за себе і товариша і в той же час створюючи позитивний емоційний настрій.

Таким чином особливості розробленої і вживаної в експерименті методики виховання полягали в наступному:

1) посилення цікавості, емоційності занять з метою прищеплення дітям любові до спортивного плавання, до колективу групи;

2) формування у дітей необхідних моральних знань в поєднанні з вправами в нормах поведінки, в дотриманні правил спілкування з товаришами, з вчителями, тренерами;

3) формування навичок і звичок етичної поведінки: взаємодопомоги, взаємонавчання, організованості і дисципліни;

4) систематичне стимулювання дітей до подолання труднощів учбово-тренувального процесу.

Підсумки педагогічного експерименту оцінювалися по зсувах в рівні сформованості вибраних для дослідження етичних якостей як в експериментальній, так і в контрольній групах. Зміни, що наступили в результаті педагогічного експерименту, оброблялися методами математичної статистики.

ВСТУП

Пошуки шляхів залучення дітей до систематичних занять фізичними вправами випливає з основ національної школи, де великого значення надається фізичному розвиткові, загартуванню та зміцненню здоров’я учнів. За результатами досліджень у галузі медико-біологічних і педагогічних наук (О.Д.Дубогай, 2003; Т.Ю.Круцевич, 2000; М.Є.Кутєпов,1997; О.С.Куц, 1997; В.І.Лях, 1996), фізичні вправи є найпотужнішими засобами, які здатні забезпечити не лише загальний, а й цілеспрямований розвиток функцій і систем організму людини.

У фундаментальних наукових дослідженнях з фізичного виховання (Л.В.Волков, 1988; В.М.Зациорський, 1998; А.В.Петровський, 1998; О.О.Пилипко, 2006; А.Г.Сухарєв, 1996; Б.М.Шиян, 2001), в тому числі і плавання (Л.П.Макаренко, 1999, 2005), висловлюється думка, що ефективність фізичної підготовки дітей молодшого шкільного віку поліпшується із вдосконаленням навчального процесу. Поряд із цим, необхідно зазначити, що однією із актуальних проблем навчального процесу є формування позитивного ставлення дітей до фізичного виховання і спорту.

Заняття фізичними вправами здійснюється під впливом певних стимулів, спонукань, що є рушійними силами навчальної діяльності (В.Г.Ананьєв, 1990; Б.І.Додонов, 1998; П.К.Дуркін, 1994; Є.П.Ільїн, 2000; П.Ф.Каптєрев, 1995; Л.В.Кекух, 2001). Це потреби, інтереси, переконання, ідеали, ціннісні орієнтації, які стимулюють навчальну діяльність дітей. На важливості формування у школярів ціннісних орієнтацій, мотивів, потреби займатися фізичними вправами наголошується у багатьох наукових працях (В.Г.Асеєв, 1990; В.А.Бауер, 1997; Л.І.Божович, 1997; З.П.Равкін, 1999).

Аналіз психолого-педагогічної літератури свідчить, що питання формування засобів та методів в навчальному процесі розглядалися здебільшого в загальнотеоретичному контексті. У спадщині видатних педагогів Я.А.Коменського (1955), А.С.Макаренка (1986), В.О.Сухомлинського (1996), К.Д.Ушинського (1954) є цінні положення щодо ролі і значення засобів та методів комплексного впливу у навчальному процесі. У розробці цієї проблеми брали участь видатні психологи, зокрема Л.С.Виготський (1984), Д.Б.Ельконін (1989), М.О.Леонтьєв (1977), К.К.Платонов (1986) та інші. Окремі особливості методичних прийомів в навчально-виховній діяльності школярів відображені в наукових працях С.М.Корнієнка (2001), О.П.Кодратюка (1979), В.І.Лозової (1990). У науковій літературі (П.Ф.Каптєрев, 1982; Л.В.Кекух, 2001; О.І.Киричук, 1982) розглянуто різні підходи до вивчення змістовності у навчальній діяльності. Водночас продовжується дискусія щодо реалізації засобів та методів у процесі фізичного виховання.

Актуальність. В сучасних умовах розвитку суспільства звертається велика увага на підвищення ефективності виховання дітей і молоді, на всебічний і гармонійний розвиток особистості. В основних напрямах реформи загальноосвітньої і професійної школи підкреслюється необхідність етичного, трудового, естетичного і фізичного виховання дітей і підвищення відповідальності сім'ї і школи в рішенні цих задач.

Важливий спосіб і засіб виховання дітей - фізична культура і спорт, що органічно входять у всю систему виховної роботи. Плавання - популярний і масовий вигляд спорту. Він доступний дітям з раннього віку і робить благотворний вплив на здоров'я дітей, на їх фізичний розвиток і виховання: дисциплінує, привчає до праці, до спільної роботи в колективі.

Проте заняття дітей плаванням можуть бути і нейтральним процесом до формування особистості. Вони стають ефективним засобом формування етичних рис особистості за умови цілеспрямованої виховної дії з боку вчителя, тренера, відповідного задачам і змісту виховання.

Розробка ефективної методики виховної роботи, переважно етичного виховання вимагає врахування специфіки цього виду спорту і вікових особливостей дітей.

Якщо в загальнопедагогічній літературі питанням виховання дітей молодшого шкільного віку надається велика увага (Божович Л.М., 1998; Занков Л.В., 2007; Богданова О.С., 2005; Крутецкий В.А., 2007; Петрова В.И., 2010), то в науково-методичній літературі по плаванню робіт, присвячених проблемам виховання молодших школярів в процесі занять надзвичайно мало (Бутович Н.А., 2001; Вайцеховській Д.А, 2003; Петрухина Т.М., 2005; Ермилова Т.В., 2002 і ін.).

В наявних роботах в основному висловлюються положення загальної педагогіки, які підтверджуються прикладами з практики плавання. Тому експериментальне і теоретичне обґрунтовування методики виховної роботи з дітьми молодшого шкільного віку в процесі занять конкретними видами спорту вельми актуально.

Нерозробленою залишається технологія комплексного застосування засобів та методів виховного впливу у дітей молодшого шкільного віку.

Враховуючи недостатню теоретичну розробку означеної проблеми і, внаслідок цього, недостатню її реалізацію у практичній діяльності тренерів-викладачів з плавання, а також, враховуючи соціальну значимість і практичну необхідність розробки засобів і методів виховання молодого покоління, тема нашого дослідження є необхідною та актуальною.

Мета -є наукове і експериментальне обґрунтовування засобів і методів виховної дії на заняттях по плаванню з дітьми молодшого шкільного віку.

Виходячи з теми і мети дослідження були визначені наступні його завдання:

- вивчити стан виховної роботи на заняттях по плаванню з дітьми молодшого шкільного віку;

- оцінити сучасний стан застосування засобів та методів виховного впливу у навчально-тренувальній роботі з плавцями-початківцями;

- розробити з урахуванням специфіки плавання і вікових особливостей дітей ефективну методику виховної роботи, направлену на виховання у дітей любові до спортивного плавання, формування основних етичних якостей і об'єднання колективу групи;

- перевірити в педагогічному експерименті ефективність розробленої методики виховання і дати відповідні рекомендації тренерам.

Об'єктом дослідження є педагогічний процес по плаванню з дітьми молодшого шкільного віку.

Предметом дослідження єзасоби і методи виховної дії, що використовуються на заняттях по плаванню з дітьми молодшого шкільного віку.

Зв’язок роботи з науковими планами, програмами, темами. Тема магістерської роботи є часткою плану науково-дослідної роботи кафедри теорії та методики фізичного виховання і здоров’я людини «Вдосконалення методів відбору та підготовки спортсменів у різних видах спорту в умовах вищого навчального закладу», затвердженої 11.02.2007 року, протокол № 7, номер державної реєстрації 1101U1107. Тема та мета досліджень, результати яких стали основою магістерської роботи були розглянуті та схвалені на засіданні кафедри теорії та методики фізичного виховання і здоров’я людини 9.09.2010., протокол №2, рекомендовані до затвердження рішенням Вченої ради Інституту фізичної культури та спорту (протокол №2 від 21.09.10) і затверджені наказом ректора №72 від 2.10.2010 року.

Науково-практична новизна. Проаналізований стан виховної роботи на заняттях по плаванню з дітьми молодшого шкільного віку; отримані кількісні і якісні характеристики засобів і методів виховного характеру з дітьми молодшого шкільного віку при заняттях плаванням; отримані соціометричні дані між учнями молодших класів, що займаються плаванням; розроблені і обґрунтовані раціональні підходи комплексного застосування засобів і методів виховного характеру для дітей молодшого шкільного віку в процесі занять плаванням.

Результати дослідження можуть бути використаний: в практиці роботи тренерів ДЮСШ учбово-тренувальних занять; у викладанні курсів педагогіка; в ході підготовки і підвищення кваліфікації фізкультурно-спортивних працівників.

Апробація результатів. Магістерська робота пройшла апробацію через доповідь на засіданні кафедри ТМФВ і здоров’я людини та доповідь з презентацією на Всеукраїнській науково-практичній конференції (Миколаїв 2011р.).

Особистій внесок дипломата полягатиме в отриманні результатів, які викладені в дипломній роботі, в постановці мети і завдань, організації та проведенні дослідження, аналізу та узагальненні літературних джерел за даною темою, у проведенні науково обґрунтованого педагогічного експерименту та статичній обробці отриманих результатів, літературно-графічному оформлені роботи.

Структура та обсяг роботи. Магістерська робота є рукописом і охоплює 75 сторінки друкованого тексту. Робота містить вступ, три розділи, висновки, практичні пропозиції, список використаних літературних джерел та додатки.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: