Розділ 5. Технічне приймання робіт та інвентаризація садивного матеріалу

Технічне приймання робіт в розсаднику проводить призначена наказом спеціальна комісія, склад якої затверджує директор підприємства. Сюди входять представник державного підприємства лісового господарства, лісничий, технік-лісівник, майстер обходу, на території якого знаходиться розсадник, інші спеціалісти. Комісія уточнює обсяги проведення робіт, оцінює якість їх виконання. Особливу увагу приділяють відповідності технології виконаних робіт, передбачених проектом і дотримання агротехнічних термінів виконання робіт. Перевірці підлягають дотримання запроектованих схем висіву насіння, розміщення саджанців в шкілках, норми висіву та глибину загортання насіння; якість обробітку ґрунту, внесення відповідних доз добрив та гербіцидів; стань посівів та посідок в день проведення технічного приймання.

Технічне приймання робіт в посівному відділку розсадника проводять не пізніше 15-ти днів після висіву. Посіви, які на час технічного приймання не дали сходів, повторно оглядають після їх появи. Технічне приймання робіт із закладки шкілок і плантацій проводять протягом десяти днів з дня закінчення робіт.

Технічне приймання посівів, які не зійшли або загинули, проводять шляхом розкопування посівних стрічок на облікових відрізках довільної довжини, які розміщують по діагональному ходу. Якість витягнутого з ґрунту насіння визначають шляхом зрізування з одночасним обліком сходів, які все ж з’явилися на цих облікових відрізках. Кількість пробних відрізків на 1 га посівів повинно бути не менше 20, а загальна кількість насіння для дослідження на кожній ділянці посівів однієї породи – не менше 200 штук.

До посівів, що загинули відносять такі, що мають в ґрунті менше 25% здорового насіння від встановленої норми виходу сіянців. До посівів, які не дали сходів, відносять посіви з кількістю здорового насіння в ґрунті більше 25% від встановленої норми виходу сіянців, що не дали сходів в поточному році.

За матеріалами технічного приймання комісія складає акт у двох примірниках.

Кількість і якість садивного матеріалу визначають під час щорічної інвентаризації, яку проводить комісія в яку входять представники лісгоспу, лісництва і розсадника. Інвентаризацію проводять після закінчення вегетації рослин, але до викопування сіянців і саджанців протягом вересня жовтня, залежно від лісо рослинної зони (з 15 вересня до 15 жовтня). Виконують її згідно з положенням до діючої „ Інструкції з проектування, технічного приймання, обліку та оцінки якості лісокультурних об’єктів “. Вона передбачає уточнення загальної та продуктивної площ розсадника, її розподіл за видами користування, за породами, а у межах породи – за віком і якістю садивного матеріалу. Інвентаризацію розпочинають з визначення довжини посівних і садивних рядків. Кількість і якість садивного матеріалу визначають або методом діагональних ходів або методом облікових площадок. За рівномірної густоти стояння сіянців у посівних рядках для обліку беруть 2%, а при нерівномірному 5% загальної довжини рядків або площі посіву окремо за кожною породою і віком.

Кількість стандартних сіянців на площі посіву визначають на облікових відрізках з пересічною густотою стояння сіянців. Для цього вимірюють висоту та діаметр кореневої шийки кожного сіянця і відповідно до діючого ДСТУ відносять їх до стандартних або нестандартних. При кількості сіянців на площі до 10 тис. шт. вимірюють 100 сіянців, якщо їх 10-50 тис. шт. 250, 50-100 тис. шт. – 350, а при кількості понад 100 тис. шт. – 500 сіянців. Якщо стандартних сіянців менше від 50% їх загальної кількості, посіви залишають на дорощування.

Інвентаризація садивного матеріалу у шкілках проводять шляхом суцільного (при площі садіння до 3 га) або вибіркового (при площі понад 3 га і в ущільнених шкілках) обліку саджанців. При вибірковій інвентаризації обліку підлягають від 1 (при площі понад 50 га) до 4 % (при площі 3-50 га) садивних місць. Облік проводять на пробних ділянках, які закладають паралельно довгій стороні поля. Під час інвентаризації визначають загальну кількість саджанців (в тому числі придатних для реалізації), а також приживлюваність їх у полях саджанців першого та другого року вирощування.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: