Освітньо-професійна програма підготовки практичного психолога.

Фахівець з вищою освітою повинен бути підготовленим до вирішення конкретних задач відповідно посаді. Він повинен легко адаптуватися до мінливих умов діяльності підприємств різних форм власності: володіти необхідним обсягом знань у культурній, правовій, соціально-психологічній, економічній та інших галузях, вміти засвоювати нові знання, прогресивні технології та інновації. Кожен випускник повинен мати відповідну сукупність знань для виконання обов'язків на високому професійному рівні. Підготовка фахівців здійснюється на основі освітньо-професійної програми, яка включає навчальний план, навчальні програми всіх дисциплін, передбачені навчальним планом, перелік умінь психолога з позначенням тих дисциплін навчального плану, у процесі засвоєння яких у студента виробляються зазначені вміння..

У навчальному плані подано перелік дисциплін за трьома блоками:

o цикл гуманітарних та соціально-економічних дисциплін;

o дисципліни циклу науково-природничої підготовки;

o цикл дисциплін теоретичної, практичної та професійної підготовки (включає дисципліни самостійного вибору навчального закладу та дисципліни самостійного вибору студента).

Професійну психологічну освіту поділяють на теоретичні та практичні компоненти.

Склалася три-рівнева психологічна освіта.

I. Загальнопсихологічна теоретична підготовка передбачає оволодіння знаннями з історії психології, загальної психології, психофізіології, психології особистості, окремих галузей психологічної науки (інженерної психології, соціальної, вікової психології тощо).

II. Спеціальна психологічна підготовка передбачає оволодіння знаннями про прийоми роботи у певному напрямку практичної психології: шкільній, військовій, економіки й бізнесу, сім'ї та соціальної допомоги населенню тощо, тобто знання з основ практичної психології.

III. Знання із спеціалізації включає оволодіння прийомами та досвідом роботи у конкретній техніці: сімейного консультування у школі, діагностики та корекції взаємин у військовому підрозділі; конфліктології тощо.

Різняться ці рівні не лише за змістом, але й за способом організації та подання знань.

На рівні загальнопсихологічної теоретичної підготовки основу складають відомості, які накопичувала психологія в процесі свого існування та розвитку, тому використовується аналітико-синтетичний спосіб організації навчального матеріалу: аналіз психологічних явищ, опис законів, структури наукових психологічних знань та психологічних наук. Переважаюча форма навчання - лекційно-лабораторна.езультатом є система знань із теоретичної психології.

На рівні практичної підготовки найчастіше використовується синтетичний підхід до змісту та організації навчання.

Основним результатом навчання є сформований "психологічний світогляд" майбутнього спеціаліста (тобто здатність студента бачити світ очима психолога та будувати свою професійну діяльність на його основі з використанням відповідних засобів та способів). Має місце заглиблення у практичну проблематику, орієнтація на реконструкцію та розв'язання психологічних проблем інших людей, уміння аналізувати поведінку інших людей і робити значущі висновки. Форма навчання - тренінги, практика, лабораторно-практичні заняття.

Основою навчання на третьому - індивідуально-типологічному - рівні є життєва ситуація. Результатом навчання - навички і вміння практичної роботи, володіння набором технік, технологій, професійних дій.Співвідношення теоретичних та практичних знань на кожному рівні різне.

Загальногуманітарна підготовка передбачає здобуття майбутнім психологом системи знань про дійсність: природу, суспільство, людину. Без широких знань психолог не може ефективно реалізовувати професійні функції.

Державна атестація спеціаліста проводиться шляхом написання і захисту дипломної роботи та складання державного іспиту зі спеціальності.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: