Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Фізіологічні та психологічні чинники безпеки життєдіяльності сучасної людини




2. Актуальність теми: Безпека життєдіяльності людини вивчається, використовуючи системний підхід, шляхом аналізу прямих і зворотних зв'язків в системі «людина — життєве середовище». Ця система складається з двох компонентів: людина і життєве середовище, котрі знаходяться в постійних взаємовідносинах між собою. Людина реагує на дію чинників зовнішнього середовища відповідними фізіологічними та психологічними реакціями, адекватність яких важлива для безпеки життєдіяльності сучасної людини.

2. Конкретні цілі:

Знати, засвоїти: основні фізіологічні та психологічні чинники безпеки життєдіяльності сучасної людини (а = II).

Вміти розпізнавати чинники і передбачати фізіологічні та психологічні реакції людини (а = III)

4. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

Назви попередніх дисциплін Отримані навики
Хімія Фізика М. біологія Фізіологія Анатомія людини Визначати основні принципи безпечної життєдіяльності людини. Аналізувати і оцінювати небезпечні для життя, здоров'я і професійної діяльності ситуації та самостійно приймати рішення про вжиття термінових заходів.

Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.

4.2. Теоретичні питання до заняття:

1. Внутрішній та зовнішній вплив на організм людини.

2. Залежність психофізичного стану від рівня зовнішніх та внутрішніх чинників. Роль рецепторів, ефекторів, ЦНС у забезпеченні безпеки життєдіяльності людини.

3. Природні фізіологічні системи захисту, резерви організму.

4. Вплив біоритмів на рівень індивідуального ризику. Імунітет. Адаптація.

5. Можливі порушення діяльності організму, які викликаються умовами життя та діяльності людини. Вплив характеру й темпераменту людини на її безпеку. Зовнішні подразники та їх вплив на зміну психофізичного стану людини. Стрес. Фобії.

6. Типові моделі психологічних реакцій організму при екстремальних ситуаціях.

 

 

Безпека життєдіяльності людини вивчається використовуючи системний підхід, шляхом аналізу прямих і зворотних зв'язків в системі «людина — життєве середовище». Ця система складається з двох компонентів: людина і життєве середовище, котрі знаходяться в постійних взаємовідносинах між собою.

Людина, її життя і здоров'я є найбільшою цінністю суспільства. Проте з кожним роком збільшується кількість небезпечних і шкідливих чинників, які впливають на організм людини, погіршують стан її здоров'я, зменшують тривалість життя.

Основним завданням учбової дисципліни «Безпека життєдіяльності» є ідентифікація небезпек, визначення рівня і шляхів впливу цих небезпек на організм людини, розробка засобів запобігання або зниження їх наслідків до таких меж, при яких би не створювалася загроза здоров'ю і життю людини. Для вирішення цих задач необхідно в першу чергу розглянути шляхи взаємодії людини з навколишнім середовищем і те, як саме всі зміни навколишнього середовища відображаються на стані організму людини, відображаються в її свідомості. Тому необхідно розглянути фізіологічні і психологічні особливості людини, їх роль і місце в її діяльності і безпеці.

Людина як жива істота має дві складові: організм і психіку.

Організм людини це сукупність тілесних (соматичних) і фізіологічних систем: нервової, серцево-судинної, кровообігу, травлення, дихання, сенсорної, опорно-рухової і ін.

Психіка людини це здатність мозку відображати об'єктивну дійсність у формі відчуттів, уявлень, думок та інших суб'єктивних образів об'єктивного світу. Відповідно психіка є суб'єктивним відображенням об'єктивного світу. За всю історію еволюції людина в анатомо-фізіологічному плані мало змінилася. Якби була можливість наглядно порівняти сучасну людину з людьми, які жили 20—30 тис. років тому, то можна було б відмітити, що за цей період людина зовнішньо майже не змінилася. До того ж:, деякі фізичні якості людини, можливо, навіть погіршилися: знизилася гострота зору і слуху, не стало тієї сили, витривалості. І не дивлячись на це, людство заперіод свого існування пройшло шлях від першої кам'яної сокири до польоту в космос.

Все це пояснюється специфікою еволюційного розвитку людини; він відбувався головним чином в психіці. Розвиток психіки — це результат еволюції нервової системи: під впливом навколишнього середовища.

Діяльність людини є функціональним процесом, в якому використовуються фізіологічні і психологічні якості людини. У процес життєдіяльності людини залежно від виду її діяльності притягуються ті або інші органи і фізіологічні системи організму: мозок, м'язи, судини, серце, легені та ін., мобілізуються фізіологічні функції, активізується психологічна діяльність, витрачається нервова і мускульна енергія. За несприятливих умов можливі патологічні порушення і перенапруження як у фізіологічних системах організму людини, так і в її психологічній діяльності. Надзвичайно важливою фізіологічною особливістю людського організму є його великі потенційні, часто незатребувані життям можливості. Еволюція забезпечила людський організм високими резервами стійкості і надійності, що зумовлено взаємодією всіхсистем, цілісністю, здатністю до адаптації і компенсації у всіх ланках і станом відносної динамічної стабільності. Організм людини має морфологічні, біохімічні, фізіологічні, психологічні резерви.

Морфологічні резерви характеризуються особливостями будови тканин і органів, надлишком певних структурних елементів порівняно з потребою. Досить привести декілька прикладів. Насамперед це стосується людського мозку. Одні дослідники вважають, що він використовується на 2—3%, інші — на 5—6% від потенційних можливостей. Що стосується крові, то вона містить в 500 разів більше протромбіну, ніж потрібне для згортання всієї крові.

Біохімічні резерви пов’язані із запасом енергетичних речовин в організмі.

Фізіологічні резерви, зумовлюються функціональним станом окремих органів і організму в цілому. Запас міцності «конструкції людини» має коефіцієнт 10, тобто організм людини може витримувати навантаження в 10 разів більші, ніж ті, що потрібні в практичній діяльності. Серце людини є центральним органом кровообігу; воно впродовж всього життя робить більше ніж 109 скорочень, тоді як найсучасніша штучна система забезпечує 107 скорочень, тобто в 100 разів менше.

Психологічні резерви пов’язані з психічними функціями людини і визначаються високою стійкістю до несприятливим чинників зовнішнього середовища. Вони є показниками розумової працездатності людини.

З наведених прикладів видно, що резерви організму людини надзвичайно високі. Це дає можливість виживати людині як біологічному виду в складних умовах існування. В результаті своєї активної трудової діяльності людина на початку третього тисячоліття досягла величезних успіхів в перетворенні навколишнього світу. Проте досягнення людини у сфері науки, техніки, виробництва при створенні комфортних умов життя привели до утворенню нового виду небезпек і до зменшення резервів організму людини.






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных