ФІЛОСОФСЬКО- ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ ВЗАЄМОЗВ'ЯЗКУ ПРАВА ТА МОРАЛІ

РОЗДІЛ 1 ФІЛОСОФСЬКО-ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ ВЗАЄМОЗВЯЗКУ ПРАВА ТА МОРАЛІ

1.1 Поняття та структурна характеристика моралі………………………………

1.2 Співвідношення права і моралі як базових основ функціонування суспільства………………………………………

Висновки до Розділу 1……………………………………………………………..

РОЗДІЛ 2 МОРАЛЬНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ РЕГУЛЮВАННЯ СУСПІЛЬНИХ ВІДНОСИН …………………………………………………………

2.1 Правова та моральна регуляція суспільних відносин………………………..

2.2 Суспільна мораль як система цінностей……………………………………...

2.3 Концепції захисту суспільної моралі в Україні………………………………

Висновки до Розділу 2……………………………………………………...

РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ МОРАЛЬНОГО АСПЕКТУ У ПРАВІ ТА ЩОДО ОСОБИ ЮРИСТА

3.1 Місце моралі та моральної культури у праві…….

3.2 Вплив деформації моральної і професійної (правової) свідомості працівників юридичних професій на правотворення……….

Висновки до Розділу 3……………………………………………………...

РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ

4.1 Характеристика об'єкта......................................................................................

4.2 Види правової відповідальності за порушення законодавства про охорону праці.........................................................................................................

Висновки до Розділу 4..................................................................................................

ВИСНОВКИ………………………………………………………………..

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………….

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Уважно спостерігаючи життя, діяльність, вчинки, звичаї, люди довго і ретельно їх обдумували і нарешті формулюють чітко визначене правило - норму поведінки. Мораль - це результат роздумів людей про своє життя, про хороше і погане в ній.

У поглядах на мораль точки зору багатьох мислителів зближуються, вони погоджуються з тим, що до моралі належать певні принципи, норми (короткі мудрі правила), які імперативно направляють, регулюють поведінку людей. Народна мудрість говорить: мораль починається там, де одна людина подбає про інше. Мораль творча: вона будує світ, єднає людей. В кінці 14-початку 13 століття д. н. е. великий біблійний мораліст проголошує безсмертні десять заповідей.

В 6 столітті д. н. е. учень запитав мудреця: “Яким словом можна керуватися все життя?” Мудрець відповів: “Це слово - взаємність. Не роби іншому того, чого собі не побажаєш.” Так учив Конфуцій. Він сформулював великий принцип моралі принцип гуманізму. Початок нашої ери. Ісус Христос, людина і Бог, як оповідає Євангеліє, сказав у своїй Нагірній проповіді: “Любіть ворогів ваших” і, відкривши нову сторінку моралі, вказав дорогу до спасіння всьому людству.

Розвиток сучасної цивілізації обумовив становлення та функціонування системи норм, взаємопов’язаних між собою. Цілісна динамічна система соціальних норм є необхідною умовою життя суспільства, засобом суспільного управління, організації та функціонування держави, забезпечення узгодженої взаємодії людей та реалізації їх прав та інтересів. Система засобів соціального впливу відображає досягнутий рівень економічного, соціально-політичного і духовного розвитку суспільства, в них знаходять відображення історичні та національні особливості країни, характер державної влади, якісний рівень життя людей. Норми, що регулюють суспільні відносини, відображають та конкретизують дію об’єктивних законів, тенденцій суспільного розвитку, історично обумовлених закономірностей.

Історія розвитку цивілізації свідчить, що право і мораль як складові частини духовної культури суспільства органічно пов’язані одне з одним. Правова система державно організованого суспільства закріплює життєво важливі для всього суспільства вимоги моралі, моральні настанови. Тому для визначення сутності правових норм необхідний не лише їх всебічний аналіз з врахуванням ідей правової свідомості суспільства, соціальної групи, але і вияв взаємозв’язків норм права з принципами та нормами моралі, з моральною свідомістю суспільства.

Законодавча влада у роботі по удосконаленню права враховує стан суспільної моралі, моральну культуру населення, виходить із того, що моральна основа права є важливою складовою загальної регулятивної потенції права, що закони повинні бути справедливими і гуманними. Велику моральну цінність являють собою основні права людини - юридичний вираз її свободи та гідності. Зв’язок права і моралі знаходить свій вияв у теорії права, адже, наприклад, проблему співвідношення права та закону можливо вирішити достовірно, виходячи з органічного взаємозв’язку права та моралі. Важливе значення вирішення проблеми взаємодії права і моралі має для правозастосовчої та правоохоронної діяльності.

Час глобальних зрушень в історії людства, час переходу від традиційних до ліберальних цивілізацій вимагає переосмислення існуючих уявлень про співвідношення права та моралі, такого переосмислення, яке відповідало б об’єктивно обумовленим процесам підвищення ролі права в житті суспільства, правового закону, що відповідає природним правам людини та вищій справедливості. Найбільш характерною рисою взаємодії права та моралі є їх зближення, взаємопроникнення, посилення їх узгодженого впливу на суспільство. В процесі регулювання суспільних відносин виникає якісно нове явище - морально-правовий вплив. Право і мораль як складові частини цього явища, не розчиняючись у ньому та не втрачаючи своїх індивідуальних якостей, в сукупності, утворюють соціальну цінність, реально існуючу, що активно впливає на юридичну практику.

Стан дослідження проблеми. Ще давні філософи (Демокрит, Сократ, Платон, Аристотель, Цицерон) вказували на значимість цих двох важливих визначальників суспільної поведінки, їх схожість та неспівпадіння. Відомі правознавці (В.С. Соловйов, І.О. Ільїн, П.І. Новгородцев, Н.М. Коркунов, М.О. Бердяєв, Є.М. Трубецькой, Л.І. Петражицький) підкреслювали, що право є мінімумом моральності чи юридично закріпленою мораллю. Аналіз права та моралі був предметом наукових пошуків І. Канта, Г-В.Ф. Гегеля, Г. Кельзена, О.Ф. Коні, К. Маркса, Ф. Енгельса, І.Г. Фіхте, Б.М. Чичеріна, С.Л. Франка, А. Шопенгауера, А. Швейцера та інших мислителів.

Значну увагу проблемам моральності права приділяли вітчизняні правознавці ХІХ - початок ХХ ст.: Ф.В. Тарановський, Б.О. Кістяківський, С.С. Дністрянський, М.І. Палієнко, В.М. Корецький, П.О. Недбайло, П.Д. Юркевич; сучасні російські правознавці: С.С. Алексєєв, В.С. Афанасьєв, Г.Д. Дмитрієва, Н.В. Колотова, В.М. Кудрявцев, О.А. Лукашева, О.Е. Лейст, Р.З. Лівшиц, В.В. Лазарєв, А.В. Малько, М.М. Марченко, Н.І. Матузов, І.Д. Мішина, В.С. Нерсесянц, В.С. Попков, А.В. Поляков, В.М. Протасов, В.М. Сирих, А.Н. Шитов, Л.С. Явич; зарубіжні сучасні правознавці: П. Бергер, Ж-Л. Бержель, Г.Дж. Берман, Р. Давід, Т. Лукман, Дж.Е. Мур, Н. Неновські, Лон Л. Фуллер, Л.А. Харт, Дж. Холл, Я. Шапп; сучасні етики: Р.Г. Аболіна, Р.Г. Апресян, Р.Р. Волітова, А.А. Гусейнов, В.Г. Графський, О.Г. Дробницький, В.В. Єфименко В.А. Малахов, О.М. Лінчук, Л.А. Попов, А.І. Титаренко, М.Г. Тофтул.

Сучасними вітчизняними дослідниками вказаної проблеми є В.Д. Бабкін, В.А. Бачинін, С.В. Бобровник, С.Д. Гусарєв, А.П. Заєць, О.В. Зайчук, В.С. Котюк, А.М. Колодій, В.В. Копєйчиков, Л.А. Луць, Г. Миронова, А.О. Олійник, Н.М. Оніщенко, М.І. Панов, О.В. Петришин, П.М. Рабінович, В.О. Самохвалов, В.Н. Селіванов, В.Ф. Сіренко, О.Ф. Скакун, О.Н.Слюсаренко, Т.І.Тарахонич, О.Д.Тихомиров, В.В.Цвєтков, М.В.Цвік, Ю.С. Шемшученко.

Мета дослідження полягає в аналізі значення норм моралі для правотворення та визначення їх як опори права.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:

1) дослідити співвідношення норм права і норм моралі,визначити їх спільні та відмінні риси, взаємний вплив;

2) розглянути особливості сучасної морально-правової ситуації в Україні в різних сферах суспільного життя;

3) проаналізувати сутність суспільної моралі як системи цінностей, моральної свідомості, моральних норм та принципів;

4) вивчити точки зору філософів та мислителів з даної теми;

5) виділити основні засоби правової та моральної регуляції поведінки людей та морального виховання особистості;

6) розробити проблематику теми та шляхи її вирішення.

Об’єкт дослідження- це процес виникнення та формування норм моралі, процес правотворення.

Предмет дослідження - значення норм моралі для правотворення.

Методологічну основу дослідження склали: загальний метод пізнання, що відображає діалектичний зв'язок теорії і практики, методи порівняльно-правовий, історичний, конкретно-соціологічний, методи психології, логіки та ряд інших. Особливу увагу варто звернути на: методи порівняння, що використовувались при співвідношенні норм права та норм моралі; аналізу, при визначенні сутності моралі, моральної свідомості, моральних норм та принципів, як понять неоднозначних; синтезу, при розробці проблематики теми; дедукції та індукції, узагальнення та абстрагування, при вивченні праць різноманітних філософів; спостереження, при розгляді особливостей сучасної морально-правової ситуації в Україні в різних сферах суспільного життя.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що в даній роботі узагальнено і проаналізовано наукову і методичну літературу з обраної теми дослідження, а саме: досліджено співвідношення норм права і норм моралі, визначено їх спільні та відмінні риси, взаємний вплив; розглянуто особливості сучасної морально-правової ситуації в Україні в різних сферах суспільного життя; проаналізовано сутність суспільної моралі як системи цінностей, моральної свідомості, моральних норм та принципів; вивчено точки зору філософів та мислителів з даної теми; виділено основні засоби правової та моральної регуляції поведінки людей та морального виховання особистості; розроблено проблематику теми та шляхи її вирішення.

Структура роботи обумовлена об’єктом, предметом дослідження, відображає мету і завдання дослідження, відповідає логіці наукового пошуку. Вона складається із вступу, трьох розділів, які в цілому містять сім підрозділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел. Обсяг роботи становить сторінок, з них сторінок - список використаних джерел.

РОЗДІЛ 1

ФІЛОСОФСЬКО- ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ ВЗАЄМОЗВ'ЯЗКУ ПРАВА ТА МОРАЛІ

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: