ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3

На основі міркувань наведених в підрозділі 3.1 слід сформулювати визначення моральної культури юриста. Вона полягає в умінні володіти моральними категоріями при виконанні службового обов'язку, рівень яких забезпечує формування високих професійних якостей.

Тобто моральна культура визначає єдність щонайменше двох суспільних явищ культури та моралі. Це означає, що моральна культура відображає моральну цінність культури, вона розкриває глибинні взаємозв'язки між культурою і мораллю, є загальнолюдським у моралі і невід'ємною частиною соціальної культури.

Зміст моральної культури юриста полягає в органічній єдності моральних норм і якостей, а також принципів службової діяльності. Крім того, важливу роль відіграють моральна свідомість, моральна активність та моральність нормативної регуляції дій які здійснює юрист.Моральна культура юриста виявляється в активній творчо-правовій діяльності. Вона пронизує культуру юридичних дій, є основою особистої професійної поведінки юриста.

В підрозділі 3.2 йдеться про деформації моральної свідомості і професійної правосвідомості працівників правоохоронних органів і маються на увазі негативні явища, риси, які формуються стихійно чи свідомо в окремих представників цієї професійної групи всупереч суспільним, державним вимогам, стандартам професійної діяльності і поведінки, очікуванням громадської думки.

Деформації моральної і професійної (правової) свідомості юристів мають різне обличчя, але вони схожі майже у всіх професійних когорт на пострадянському просторі: некомпетентність (невисокий рівень професіоналізму); зловживання владою, службовим становищем в особистих цілях; перевищення своїх повноважень; упередженість, тенденційність, невиправдана жорстокість, тяганина та інші, що вже наводилися. Зловживання владою було завжди. Історичні приклади свідчать, що розміри будь-якої влади провокують високі, а то й надто високі амбіції її носіїв.

Перевиховання юристів з вадами, деформаціями моральної і професійної свідомості - це завдання держави і її певних органів, соціальних інституцій, громадської думки, професійних об'єднань юристів, відповідних колективів і самої людини як носія деформацій [80, с. 78]. Висока моральна культура юриста є головним бар'єром на шляху деформацій свідомості, а здатність і здібність до самопізнання, самоаналізу, самооцінки, саморегуляції в цілому до самовиховання (самоперевиховання), самовдосконалення допоможе звільнитись від будь-яких деформацій.

РОЗДІЛ 4.

ОХОРОНА ПРАЦІ

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: