Характеристика суб’єктів та інших учасників втручання у приватне спілкування

Втручання у приватне спілкування є однією з передбачених законом слідчих дій, яка проводиться уповноваженими на те особами і спрямована на отримання інформації про вчинений, або такий, що готується, злочин, шляхом технічного документування розмов та іншої інформації, що передається каналами зв’язку.

Тривалий час в теорії кримінального процесу і криміналістики дискусійним залишається питання щодо кола суб’єктів, наділених правом провадження слідчих дій. Так, О.М. Ларін вважає, що такі дії правомочний проводити лише слідчий [33, с. 148], а С.А. Шейфер - слідчий і суд [65, с. 89]. Ми схиляємося до позиції І.Є. Биховського, Ю.М. Грошевого та В.М. Хотенця, які відносять проведення слідчих дій до компетенції слідчого, особи, яка проводить дізнання, начальника слідчого відділу та прокурора в межах їх компетенції [5, с. 49; 76, с. 212].

Отже суб’єктами, уповноваженими законодавством на провадження слідчих дій, в тому числі і суб’єктами зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж є:

1 Слідчий — службова особа органу внутрішніх справ, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу державного бюро розслідувань, уповноважена в межах компетенції, передбаченої Кримінальним процесуальним кодексом України, здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень (див. п. 17 ч. 1 ст. З КПК). повноваження якого передбачені ст. 40 КПК України;

2 прокурор який відповідно до ст. 36 КПК здійснює – організацію процесу досудового розслідування, визначення напрямів розслідування, координація процесуальних дій, сприяння створенню умов для нормального функціонування слідчих, забезпечення додержання у процесі розслідування вимог законів України.

3 слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні (ст. 3 п 18 КПК)

4 керівник органу оперативного підрозділу (ч2 ст 41 КПК)

Варто зазначити, що слідчий не може сам знімати інформацію з каналів зв’язку, як вірно зазначалося Є. Долею [14, с. 12] Якщо слідчий буде самостійно знімати інформацію з каналів зв’язку, яка передається в реальному часі, він безпосередньо сприйматиме реальний факт передачі інформації, а також її зміст. Тобто в цьому випадку процесуальне становище слідчого зміниться і він буде свідком у даній справі. У випадку прослуховування ним фонограми в рамках її дослідження, слідчий сприймає факт передачі інформації, що реально мав місце опосередковано, за допомогою інформації, що міститься у фонограмі.

Отже для проведення зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж повинні залучатися інші особи, які надають допомогу слідчому. з Доручення слідчого щодо проведення слідчих (розшукових), негласних слідчих (розшукових) дій повинно складатись у письмовій формі не на ім'я керівника органу оперативного підрозділу (про оперативні підрозділи див. коментар до ч. 1 ст. 41 КПК), а на ім'я керівника відповідного правоохоронного органу, який згідно зі своїми службовими повноваженнями контролює діяльність і оперативного підрозділу. (ст. 40 ч2 КПК)

Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж є складною слідчою дією. Специфічність її полягає в тому, що слідчий самостійно приймає рішення про необхідність проведення даної слідчої дії у справі, здійснює підготовчий етап її проведення, який закінчується ухвалою слідчого судді на дозвіл про зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж начальнику відповідної установи, для якого вона є обов’язковою, для виконання. Кримінально-процесуальний закон не містить роз’яснення, що слід розуміти під „установою, на яку покладається обов’язок знімати інформацію і повідомляти про це слідчого”, тобто безпосередній виконавець робочого етапу даної слідчої дії законодавчо чітко не визначений.

Технічні виконавці безпосередньо або за допомогою технічних засобів контролюють канали зв’язку осіб, зазначених у постанові, та знімають інформацію. Вони мають володіти певними професійними навичками та прийомами такої роботи. Адже відомо, що злочинці, особливо об’єднані в злочинні угрупування, здійснюють контррозвідувальні заходи, виявляючи стороннє втручання в канали зв’язку та використовуючи це для досягнення бажаної мети.

В. Комлєв вважає, що слідчий направляє адміністрації телефонної станції постанову про звукозапис телефонних переговорів і чекає від неї відповідного повідомлення про виконання. Після цього прибуває на станцію, де в присутності понятих складає протокол прослуховування переговорів з дослівним записом їх змісту [28, с. 54-55].

Чинне кримінально-процесуальне законодавство, а саме ст. 263 Коментар КПК За результатами проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії складається протокол, у якому вказуються дата складення, посада, прізвище та ініціали особи, що веде кримінальне провадження, номер кримінального провадження згідно з ЄРДР, номер ухвали (постанови), а також дата прийняття та найменування суду, яким видано дозвіл на здійснення зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж та строки здійснення. Окрім того, у протоколі зазначається найменування підрозділу, працівники якого залучалися до здійснення зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, дані про особу, стосовно якої здійснювалася негласна слідча (розшукова) дія, її результати, відомості про матеріальні носії інформації (матеріали аудіо чи відеозапису, фото - і кінозйомки, магнітні накопичувачі тощо) та місце їх зберігання.

Подібно вирішується дане питання і в КПК Російської Федерації. В постанові про накладення арешту на поштово–телеграфні відправлення вказується назва установи зв’язку, на яку це покладається (п.4 ч.3 ст.185), а в постанові про контроль і запис переговорів „найменування органу, якому доручається технічне здійснення” цього.

На підставі постанови слідчого орган, що здійснює оперативне забезпечення, складає відповідні документи, які направляє до управління спеціальних технічних заходів, в якому є як відповідні спеціалісти, так і технічні засоби. Це і буде технічний виконавець зняття інформації з каналів зв’язку в особі співробітника державної установи, на яку покладено здійснення заходів по боротьбі із злочинністю, а не співробітник установи зв’язку, який, до того ж, може працювати на іноземну компанію.

В теперішній час в системі МВС створені спеціальні структурні підрозділи, що мають свій штат спеціалістів в галузі засобів зв’язку, спроможних виконувати завдання зі зняття інформації з каналів зв’язку. Тому слідчий може доручити проведення робочого етапу слідчої дії співробітникам оперативно-технічного відділу при УВС. Однак зняття інформації з каналів зв’язку в багатьох випадках починається з підключення до ліній зв’язку, яке не можна здійснити без допомоги оператора зв’язку чи спеціалістів АТС. В такому випадку відбувається передоручення обов’язків, що пов’язано із залученням до провадження слідчої дії сторонніх осіб, чий процесуальний статус не визначений

Відповідно до ч. 4 ст. 39 ЗУ "Про телекомунікації" оператори телекомунікацій зобов'язані за власні кошти встановлювати на своїх мережах технічні засоби, необхідні для здійснення уповноваженими органами оперативно-розшукових заходів" забезпечувати функціонування цих технічних засобів, а також у межах своїх повноважень сприяти проведенню оперативно-розшукових заходів та недопущенню розголошення організаційних і тактичних прийомів їх проведення.

Оператори телекомунікацій зобов'язані також здійснювати захист зазначених технічних засобів від несанкціонованого доступу. Зазначені положення законодавства створюють правову основу для технічного забезпечення проведення негласної Слідчої (розшукової) дії зі зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж. Оператори телекомунікацій впроваджують у станційне обладнання спеціальні програмно-апаратні комплекси, що забезпечують передачу інформації на технічне обладнання, встановлене у спеціальних підрозділах уповноважених законом органів.

Важливим, на наш погляд, є питання забезпечення збереження таємниці слідства при знятті інформації з каналів зв’язку. Дана проблема не раз поставала перед суспільством, коли порушувалися конституційні права і свободи громадян на таємницю телефонних переговорів працівниками правоохоронних органів МВС та СБУ. Чи буде дієвим заходом відібрання підписки про нерозголошення відомостей, що стануть відомими в процесі проведення слідчої дії від технічних виконавців з числа цивільних осіб, працівників підприємств зв’язку, є досить дискусійним питанням. Все це взагалі ставить під сумнів можливість проведення робочого етапу даної слідчої дії працівниками підприємств (операторів) зв’язку.

Виходячи з викладеного, вважаємо за доцільне у відповідній нормі КПК назвати реальну державну установу (технічного виконавця), якій слідчий має направити постанову слідчого судді для виконання. Цим зніметься низка невизначених для слідчого питань і він зможе активніше вдаватися до застосування даної слідчої дії за наявності передбачених законом підстав

Прослуховування звукозапису, визначення та відбір інформації, що має значення для справи, повинно проводитися тільки слідчим. Лише він знає всі обставини справи, може звернути увагу на ті розмови, що були б нейтральними для інших технічних виконавців. Саме тому вважаємо неприйнятним пропозиції щодо цілеспрямованого, вибіркового за завданням слідчого зняття інформації (розмови між певними особами, на визначену тему тощо). По-перше, як вже було сказано, слідчому надається фонограма з даними, вибраними технічним виконавцем за власним розумінням поставлених перед ним завдань. По-друге, такий спосіб допускає ознайомлення сторонніх осіб зі змістом телефонних переговорів, що не сприятиме забезпеченню конституційного права громадян на таємницю телефонних переговорів.

Оскільки ми вважаємо доцільним здійснювати зняття інформації з каналів зв’язку лише в автоматичному режимі, то спеціаліст з числа працівників підприємства зв’язку здійснює підключення апаратури, визначає набір технічних засобів, що використовуються, слідкує за якістю запису мовної інформації, використовуючи сучасні технічні засоби і наукові рекомендації. Для запобігання заміни фонограми здійснює спеціальні заходи захисту (контрольний запис на початку фонограми, підтверджений записом прізвищ присутніх осіб, різноманітні пристрої, що перешкоджають вилученню носія інформації тощо). Також він надає допомогу слідчому у вилученні носіїв інформації із звукозаписуючого пристрою. Але основне завдання спеціаліста – надання допомоги слідчому в отриманні якісного звукозапису мовної інформації з використанням сучасних технічних засобів.

За загальним правилом, спеціаліст, що бере участь у проведенні слідчої дії, повинен відповідати двом вимогам: бути незаінтересованою особою і мати спеціальні знання в галузі зв’язку та звукозаписуючої техніки.

Основна дискусія точиться навколо питання, чи може спеціаліст при вибірковому знятті інформації з каналів зв’язку під час прослуховування, проводити аналіз і відбір інформації з метою визначення її значимості для справи. Крім навичок роботи з технічними засобами, в такому випадку він повинен володіти інформацією про вчинений злочин і мати уявлення про обставини справи, що цікавлять слідство. Звичайно, відбір інформації спеціалістом забезпечує економію часу слідчого і швидке реагування на інформацію, що знімається. Але незважаючи на це, вважаємо доцільним прослуховування фонограми і визначення з усього обсягу звукозапису необхідної інформації, що цікавить слідство, закріпити як обов’язок слідчого. Цим знімається питання про відповідальність спеціаліста за нерозголошення відомостей, що стануть йому відомими при проведенні слідчої дії.

На завершення зазначимо, що суб’єктів зняття інформації з каналів зв’язку можна виділити у дві групи:

1) суб’єкти, уповноважені законодавством на провадження слідчих дій, в тому числі і зняття інформації з транспортних телекомунікаційних систем (слідчий, начальник слідчого відділу, особа, яка проводить дізнання та прокурор в межах визначених законом повноважень);

2) суб’єкти, що залучаються до проведення слідчої дії і надають допомогу слідчому (технічний виконавець, спеціаліст).

Виходячи із слідчої ситуації, слідчий на свій розсуд може залучити й інших суб’єктів кримінального судочинства до участі в знятті інформації з каналів зв’язку, участь яких у даній слідчій дії законом не визначена (перекладач, свідок, потерпілий тощо).

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: