Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Середня ефективна нафтонасичеа товщина




М.В. Ляху

ПІДРАХУНОК ЗАПАСІВ НАФТИ І ГАЗУ

 

 

КУРСОВЕ ПРОЕКТУВАННЯ

 

 

Для студентів спеціальності

Геологія нафти і газу” освітньо-кваліфікаційних рівнів 7.070704-спеціаліст, 8070704-магістр

 

Рекомендовано методичною радою університету

 

Івано-Франківськ

МВ 02070855-2514-2009

Ляху М.В. Підрахунок запасів нафти і газу: Курсове проектування. 2-ге видання зі змінами і доповненнями – івано-Франківськ: ІФНТУНГ, 2010.- 68 с.

Курсове проектування містить методичні вказівки для виконання курсового проектування з дисципліни „Підрахунок запасів нафти і газу”. Розроблено відповідно до робочої програми навчальної дисципліни та навчального плану підготовки фахівців за спеціальністю „Геологія нафти і газу” освітньо-кваліфікаційних рівнів спеціаліст і магістр. Може бути використаний студентами денної та дистанційної форм навчання.

 

Рецензент: канд. геол.-мінерал. наук, професор

кафедри теоретичних наук геології

ІФНТУНГ М.І.Чорний

 

Рекомендовано методичною радою університету

від 24 грудня 2009 р., протокол №3

 

 

© Ляху М.В. 2010

© ІФНТУНГ, 2010

 
 

Зміст

 


Вступ………………………………………………………….4

 

1 Мета та завдання курсового проекту…………………...4

 

2 Організація роботи над курсовим проектом…………...5

 

3 Теми курсових проектів…………………………………6

 

4 Структура та зміст курсового проекту…………………6

 

5 Вимоги до оформлення курсового проекту…………..21

 

6 Захист курсового проекту……………………………...22

 

7 Перелік рекомендованих джерел……………………...22

 

8 Додатки…………………………………………………24


Вступ

 

Підрахунок запасів нафти і газу практично являється кінцевою стадією пошуково - розвідувальних робіт на тому чи іншому родовищі, в якому відбражені найбільш детальні відомості по вивченню геологічної будови і геолого-промислової характеристики як родовища в цілому, так і окремих його покладів. Ця операція потребує кропіткої і виснажливої праці геологів - нафтовиків по збиранню, інтерпритації та глибокого аналізу всього геолого-геофізичного матеріалу, одержаного в процесі пошуків, розвідувальних робіт. Підрахунок запасів дає можливість обгрунтовано виділити об’єкти розробки та скласти для них проектні документи на розробку.

 

1 Мета і завдання курсового проектування

Курсовий проект є кінцевим етапом вивчення дисципліни „Підрахунок запасів нафти і газу”, мета якого навчити:

- практичних навиків самостійної праці зі збору та аналізу геолого - геофізичного матеріалу та матеріалу промислових досліджень і розробки родовищ, використовуючи набуті теоретичні знання;

- правильно вибирати підрахункові об’єкти та обґрунтовувати величини підрахункових параметрів по них;

- обґрунтовувати виділення груп і категорій запасів та площ їх підрахунку;

- складати і використовувати необхідний графічний та інший матеріал, який використовується при підрахунку запасів нафти або вільного газу найбільш універсальним – об’ємним методом підрахунку;

- підраховувати запаси вільного газу методом падіння пластового тиску;

- підраховувати запаси та ресурси нафти об’ємним методом, а вільного газу об’ємним методом і методом падіння пластового тиску за допомогою ЕОМ;

- робити висновки та рекомендації про подальше використання підрахованих запасів і ресурсів нафти і газу.

 

2 Організація роботи над курсовим проектом

Курсовий проект виконується студентом денної і заочної форми навчання в 9 семестрі. Об’єм курсового проекту складає 35 - 40 сторінок рукописного тексту.

Теми курсового проекту студенти денної форми навчання одержують індивідуально на кафедрі перед виїздом на виробничу практику, а заочної форми навчання – під час настановчої сесії у викладача, який веде дану дисципліну.

Курсовий проект виконується по матеріалах, зібраних студентами очної форми навчання під час виробничої практики, а студентами заочниками в геолого - розвідувальних або нафтогазовидобувних організаціях по місцю праці.

Об’єктами підрахунку вибирають, як правило, поклади нафти або газу, які вміщують на даному родовищі найбільшу кількість запасів. Якщо на базах практики, або по місцю праці є більше одного студента, тоді кожному з них вибираються поклади різних родовищ, а при наявності одного родовища – різні поклади даного родовища.

Термін виконання курсового проекту визначається навчальним планом і вказується в завданні на курсовий проект, яке видається студенту консультантом. Виконання проекту поділяється на етапи у відповідності з переліком основних розділів, які необхідно розробити за об’ємом часу, який необхідний на їх виконання. Етапи можуть включати розробку розділу та підрозділів.

Загальний час на виконання усіх розділів курсового проекту та графічних додатків не повинно перевищувати 30-35 годин самостійної роботи студента.

У відповідності до терміну виконання завдання студент складає календарний графік розробки проекту в двох екземплярах, який затверджується консультантом. Один екземпляр графіка знаходиться у консультанта, який періодично відповідно до термінів виконання певного об’єму курсового проекту робить відмітку практичного виконання окремих етапів проекту.

Регулярне відвідування студентом консультацій, виконання курсового проектування у встановлені календарним графіком терміни є основною умовою ритмічної роботи студента та якісного виконання проекту.

 

3. Теми курсових проектів

Студентам пропонуються виконувати курсові проекти на наступні теми:

 

1. Підрахунок запасів нафти покладу_______________ _______ родовища об’ємним методом. (назва відкладів)

(назва)

2. Підрахунок запасів вільного газу покладу_______________ _______ родовища об’ємним методом. (назва відкладів)

(назва)

3. Підрахунок запасів вільного газу покладу_______________

(назва відкладів)

_______ родовища методом падіння пластового тиску.

(назва)

4. Структура та зміст курсового проекту

Пояснювальна записка проекту складається з вступу і двох розділів: геологічного і проектного.

Вступ.

Геологічна частина.

4.1 Геологічна будова родовища.

4.1.1 Загальні відомості про родовище.

4.1.2 Стратиграфія.

4.1.3 Тектоніка.

4.1.4 Нафтогазоносність.

4.1.5 Гідрогеологічна характеристика.

4.1.6 Фізико-літологічна характеристика колекторів.

4.1.7 Фізико-хімічні властивості нафти і газу, конденсату.

4.1.8 Термобаричні умови покладу.

4.1.9 Відомості про експлуатацію свердловин.

4.1.10 Геологорозвідувальні роботи.

Проектна частина

4.2 Обґрунтування підрахункових параметрів і підрахунок запасів.

4.2.1 Обґрунтування виділених груп і категорій запасів.

4.2.2 Обґрунтування методу підрахунку запасів.

4.3 Обґрунтування підрахункових параметрів.

4.3.1 Площа нафтогазоносності.

4.3.2 Середня ефективна нафтонасичена товщина.

4.3.3 Середній коефіцієнт відкритої пористості.

4.3.4 Середній коефіцієнт нафтогазонасиченості.

4.3.5 Перерахунковий коефіцієнт.

4.3.6 Густина нафти.

4.3.7 Коефіцієнт нафтовіддачі.

4.3.8 Температурна поправка.

4.3.9 Середні пластові тиски.

4.3.10 Поправка за стисненість газу.

4.3.11 Коефіцієнт газовіддачі.

4.4 Підрахунок запасів

Графічна частина

4.5 Графічне оформлення курсового проекту

 

Вступ

Вказується місце проходження практики, результати проведених геологорозвідувальних робіт, необхідність підрахунку запасів виявлених покладів нафти або газу.

 

Геологічна частина

4.1 Геологічна будова родовища

4.1.1 Загальні відомості про родовище

Приводяться відомості про географічне і адміністративне положення родовища, населені пункти, шляхи сполучення, економіку району, характер рельєфу, гідрографічну сітки, клімат, енергетичну базу, водопостачання. Далі приводяться короткі відомості про розробку родовища (якщо вона почата): рік початку розробки, кількість видобутої нафти, газу і конденсату, фонд експлуатаційних свердловин. Приводяться таблиці Б.1 і Б.2 додатку Б.

4.1.2 Стратиграфія

Приводиться коротка характеристика відкладів, які складають розріз родовища з вказанням літологічного складу порід, їх віку, товщини, стратиграфічних індексів, характер залягання. Описання ведеться знизу вверх.

 

4.1.3 Тектоніка

Спочатку вказується загальне тектонічне положення родовища в регіональному плані, а потім конкретна тектонічна будова родовища: форма і розміри складки, простягання вісі складки, кути падіння крил складки, наявність тектонічних порушень, типи пасток з якими пов’язані поклади нафти або газу.

 

4.1.4. Нафтогазоносність

Приводяться дані про нафтогазоносність розрізу: кількість і індекси продуктивних пластів, які мають промислове значення, а також пластів з очікуваною продуктивністю. По покладу, який обраний об’єктом підрахунку запасів приводиться детальна його характеристика: тип і його розміри, положення контактів, результати випробування, інтервали перфорації. Приводиться таблиця Б.4 додаток Б.

 

4.1.5 Гідрогеологічна характеристика

Приводяться короткі відомості про водоносність розрізу, дані про фізичні властивості і хімічний склад підземних вод у вигляді таблиці, пластові тиски в законтурній частині покладу, режим роботи покладу. Приводиться таблиця Б.8 додаток Б.

 

4.1.6 Фізико –літологічна характеристика колекторів

Приводяться дані про літологічний та гранулометричний склад колекторів об’єкту підрахунку запасів, склад і тип цементу, колекторські властивості (пористість, проникність, тріщинуватість), виявлені закономірності зміни товщини і колекторських властивостей (пористість, проникність, тріщинуватість) по площі і розрізу, кондиційні величини пористості і проникності, методику і результати визначення пористості, проникності, зв’язаної води, коефіцієнта нафтогазонасиченості. Приводиться таблиці Б.5, Б.14 додаток Б.

 

4.1.7 Фізико-хімічна характеристика нафти, газу і конденсату

Приводяться дані про кількість і якість відібраних глибинних і поверхневих проб по об’єкту підрахунку запасів. Результати досліджування проб показати в вигляді таблиць Б.9, Б.10, Б.11, Б.12 додаток Б.

 

 

4.1.8 Термобаричні умови

Приводяться дані про методику і результати виміру величин пластових тисків і температур, характер зміни їх в процесі розробки.

4.1.9 Відомості про експлуатацію свердловин

Приводиться короткий аналіз дослідної експлуатації розвідувальних свердловин, кількість видобутої нафти, газу, конденсату і води з покладу, зміна дебітів і пластового тиску в процесі дослідної експлуатації. Приводиться таблиця Б.13 додаток Б.

4.1.10. Геолого - розвідувальні роботи

Приводяться короткі відомості про геолого - геофізичне вивчення родовища (геолого - зйомочні і регіональні роботи, види геофізичної розвідки), вказується рік початку буріння пошукових свердловин і номер свердловини, з якої одержаний перший приплив нафти або газу.

Далі приводиться методика і об’єм розвідувальних робіт, стан фонду пробурених свердловин на дату підрахунку запасів, кількість ліквідованих свердловин і причини їх ліквідації, дані про висвітленість продуктивної частини розрізу керном, кількість відібраних і досліджених взірців керну і результати цих досліджень. Приводяться таблиці Б.1, Б.2, Б.3 додаток Б.

Приводиться характеристика комлексу проведених промислово - геофізичних досліджень, типи і розміри зондів, масштаби запису кривих, якість і результати приведених робіт. Потім описується методика і результати інтерпритації каротажних діаграм по виділенню реперів, границь продуктивних пластів, визначенню пористості, проникності, нафтогазонасиченості колекторів, виділенню контактів, обгрунтуванню нижніх границь пористості і проникності по геофізичних даних. Результати інтерпретації матеріалів промислово - геофізичних властивостей наводяться у вигляді таблиць Б.6, Б.7 додаток Б.


Проектна частина

4.2 Обґрунтування під рахункових параметрів

4.2.1 Обґрунтування виділення груп і категорій запасів

На основі існуючої „Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів кориних копалин державного фонду надр до геолого - економічного вивчення ресурсів перспективних ділянок запасів родовищ нафти і газу” (затвердженої в 1998 році) необхідно дати обгрунтування виділення балансових і забалансових запасів нафти, газу, конденсату і супутніх компонентів, а також виділення певних категорій запасів і ресурсів згідно існуючих вимог до вивчення покладів нафти і газу.

 

4.2.2 Обґрунтування методу підрахунку запасів

На теперішній час достатньо обгрунтовані теоретично і перевірені практикою підрахунку запасів і нафти такі методи, як об’ємний, статистичний і матеріального балансу, а для запасів вільного газу – об’ємний і по падінню пластового тиску. Вибір того чи іншого методу підрахунку запасів нафти або газу залежить від ступеня розвіданості і вивченості покладу, його режиму роботи, наявності і якості даних з розробки покладу.

В даному курсовому проекті рекомендується для використання об’ємний метод підрахунку запасів і ресурсів нафти або вільного газу і, як виняток, метод підрахунку запасів вільного газу по падінню пластового тиску для покладів газу, які знаходяться певний час в розробці і мають пружній (газовий) режим роботи.

Об’ємний метод підрахунку запасів базується на визнакченні кількості нафти або вільного газу, який знаходиться в нафтогазонасиченому пустотному просторі покладу з послідуючим приведенням цієї кількості запасів до стандартних умов (тиск 0,1 МПа і температура 200С).

Підрахунок запасів ведеться за формулами:

а) для покладу нафти

, (4.1)

б) для покладу вільного газу

, (4.2)

де, і - відповідно видобувні запаси нафти або

газу;

- площа нафтогазоносності або газоносності;

- середня ефективна нафто - або газонасичена

товщина пласта;

- середня величина коефіцієнта відкритої

пористості;

і -відповідно середній коефіцієнт нафто- або

газонасиченості колектора;

- перерахунковий коефіцієнт, який враховує осадку

нафти при її дегазації;

- густина нафти при стандартних умовах;

-температурна поправка;

і -відповідно середній пластовий тиск до початку

і в кінці розробки;

і - поправки за відхилення вуглеводневих газів

від закону Бойля-Маріотта відповідно при

тисках Ро і Рк;

 

і - відповідно коефіцієнти нафто- або

газовіддачі.

Видобувні запаси нафти підраховуються в тисячах тон, газу – в міліонах кубометрів. Розмірності підрахункових параметрів слідуючі: - квадратні метри, - метри, -мега паскалі, - т/м3, решта підрахункових параметрів – долі одиниці.

Підрахунок запасів вільного газу по методу падінню пластового тиску ведеться за формулою:

, (4.3)

де, і - кількість видобутих запасів газу (з

врахуванням втрат газу) на дві

різні дати розробки покладу, млн.м3;

і - відповідно середній пластовий тиск в

покладі на дати відбору і запасів

газу, МПа;

і - відповідно поправки за відхилення

вуглеводневих газів від закону Бойля-

Маріотта при тисках Р1 і Р2.

 

4.3 Обґрунтування підрахункових параметрів

4.3.1 Площа нафтогазоносності

Для визначення площі нафто- або газоносності () необхідно мати дані відбивки водонафтового, газонафтового або газоводяного контакту (ВНК, ГНК або ГВК) в пробурених свердловинах, а також границі літологічних екранів. ВНК, ГНК або ГВК встановлюються комплексно: за даними вивчення керну, даних промислово-геофізичних досліджень, результатів випробовування і експлуатації свердловин. Положення ВНК, ГНК або ГВК супроводжується схемою відбиття положення контактів.

Площа нафто- або газоносності визначається на підрахункових планах, які складаються на оснсві структурної карти покрівлі (або підошві) продуктивного пласта, з нанесенням на неї контурів нафтоносності або газоносності (зовнішнього і внутрішнього) і границь категорій запасів. Площу визначають за допомогою ЕОМ для кожної категорії запасів по зовнішньому контуру (для спрощення визначення цього параметру).

 

Середня ефективна нафтонасичеа товщина

Визначення цього параметру ведеться на основі комплексу промислово-геофізичних досліджень з врахуванням результатів випробування свердловин і даних керну. При визначенні нафтогазонасиченої товщини в окремих свердловинах необхідно виключити з загальної товщини пласта пропластки глин і аргілітів, також пропластки - пористість і проникність яких нижче кондиційних значень.

Середня величина даного параметру може бути визначена, як середньоарефметична або середньозважена величина по площі за слідуючими формулами:

 

а) середньоарифметична величина

, (4.4)

де - ефективна нафто - або

газонасичена товщина пласта в

окремих свердловинах, м;

- кількість свердловин;

 

б) середньозважена величина по площі

, (4.5)

де - середня ефективна нафто- або

газонасичена товщина пласта на

ділянках карти ефективної нафто -

або газонасиченої товщини,

обмеженої двома сусідніми

ізопахітами, м;

- площі відповідних ділянок між

двох сусідніх ізопахіт, м2;

Величина параметру визначається окремо для кожної категорії запасів.

 

4.3.3 Середній коефіцієнт відкритої пористості

Визначення коефіцієнта відкритої пористості пласта в окремих свердловинах ведеться на основі даних відбору керну, або по даних промислово-геофізичних досліджень при недостатній кількості взірців керну. При цьому із загальної кількості взірців вилучаються ті, які за результатами лабораторних досліджень мають величину даного параметру нижчу кондиційного значення.

Середній коефіцієнт відкритої пористості пласта в окремих свердловинах може бути визначений, як середньоарифметична, або як середньозважена по товщі пласта величина за формулами:

а) середньоарифметичне значення

, (4.6)

де, - коефіцієнт відкритої пористості

окремих взірців керну;

- кількість досліджених взірців керну.

 

б) середньозважене значення по товщині

, (4.7)

де, - товщина окремих пропластків, м;

- середнє значення коефіцієнта

відкритої пористості виділених пропластків.

Середньоарифметична величина визначається, коли пласт однорідний, і значення величин даного параметру по товщині пласта мало відрізняється між собою. Середньозважене значення по товщині пласта визначається, коли пласт неоднорідний і представлений декількома пропластками з різними величинами даного параметру. Середній коефіцієнт відкритої пористості продуктивного пласта в цілому по покладу нафти або газу може бути визначений як середньоарифметична величина або як середньозважена величина по площі на основі побудованої карти пористості. Формули для визначення цих величин аналогічні формулам визначення середньої величини товщини пласта - або . Для цього замість параметра підставляється значення .

 

4.3.4 Середній коефіцієнт нафтогазонасиченості

Визначення коефіцієнту нафто - або газонасиченості проводиться по даних визначення коефіцієнту водонасиченості керну або по результатах інтерпретації промислово - геофізичних матеріалів. Найбільш точні результати визначення цього параметру отримують при визначенні коефіцієна водонасиченості взірців керну, коли розкриття продуктивного пласта проводилося розчинами на вуглеводневій основі. Середні значення даного параметру визначається по аналогічних формулах, як і середнє значення параметру .

 

4.3.5 Перерахунковий коефіцієнт

Величина цього параметру визначається для переводу об’єму нафти, який вона займала в пласті, в об’єм тієї нафти який вона займе на поверхні після її дегазації. Цей параметр є оберненою величиною об’ємного коефіцієнта пластової нафти (), який визначається по результатах відібраних глибинних проб нафти в свердловинах, які знаходяться на різних гіпсометричних відмітках. Середнє значення даного параметру визначають, як середньоарифметичне значення по окремих свердловинах.

Густина нафти

Даний параметр вводиться в формулу підрахунку для переводу об’ємних одиниць в вагові і представляє собою середнє значення густини сепарованої нафти при стандартних умовах, визначеної по результатам дослідження відібраних поверхневих проб в свердловинах, які знаходяться на різних гіпсометричних відмітках.

 

4.3.7. Коефіцієнт нафтовіддачі

Даний параметр визначає кількість видобувних запасів нафти і залежить від режиму роботи покладу, літолого-фізичних властивостей продуктивного пласта, фізико-хімічних властивостей нафти і умов розробки. Величина його розраховується по існуючих методиках і корелюється в процесі розробки покладу.

 






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных