Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Міжнародних відносин




 

Об’єктивна реальність, яка існує поза та незалежно від нашої свідомості, відрізняється від наукових дисциплін, що її вивчають. По-перше, останні відображають та описують її завжди з деяким “запізненням”; по-друге, з певним “перекрученням” сутності процесів та явищ, що відбувалися. Таким чином, якщо сама дійсність, яка виступає об’єктом науки, існує незалежно від свідомості познаючого її суб’єкта, то становлення та розвиток науки, її предмет визначаються саме суспільним суб’єктом пізнання, залежно від певних його потреб.

Відтак, об’єкт існує до предмета й може вивчатися різноманітними науковими дисциплінами. З розвитком науки розширюються наші знання про об’єкт, тобто, об’єкт науки з часом змінюється сам, оскільки змінюються наші знання про нього. Звідси, й предмет будь-якої науки змінюється також.

Визначення об’єкту науки про міжнародні відносини, таким чином, залежить від визначення поняття “міжнародні відносини”. Подібна дефініція повинна, в нашому випадку, розкрити зміст об’єкта.

Авторство у винаході терміну “міжнародні відносини” належить англійському вченому Дж.Бентаму (1748–1832), який розумів під ним відносини між державами. В подальшому термін застосовувався юристами для визначення правових міждержавних взаємовідносин.

З першого погляду, визначення поняття “міжнародні відносини” не викликає труднощів – “це сукупність економічних, політичних, ідеологічних, правничих, дипломатичних та ін. зв’язків та взаємовідносин між державами та системами держав, між основними класами, соціальними економічними політичними силами, організаціями та суспільними рухами, діючими на світовій арені, тобто, між народами у найширшому розумінні слова”. Саме таке визначення пропонував радянський вчений М.Іноземцев. Але одразу виникає питання – чи відносяться до міжнародних відносин шлюби між гро мадянами різних держав, туристичні подорожі, купування імпортних товарів і т.і. В чому специфіка зв’язків та взаємовідносин між основними класами порівняно до організацій та рухів? Що криється під терміном соціальні, економічні та політичні сили? Нарешті, що розуміти під світовою ареною?

Більш жорстке визначення міжнародних відносин – “відносини між державами та недержавними організаціями, між партіями, компаніями, приватними особами різних держав” запропоноване у семитомному “Курсі міжнародного права”. Таке визначення зводить сутність міжнародних відносин до взаємодії їх учасників. Обидва визначення зводять різноманітність міжнародних відносин до взаємодії держав на різному рівні.

Спроба вийти за межі міждержавної взаємодії належить Г.Шахназарову, який вважав, що “міжнародні відносини – сукупність інтеграційних зв’язків, що формують людське суспільство”. Але вчений залишає відкритим питання про учасників відносин, до речі у цьому визначенні знайшла відображення одна з головних тенденцій в еволюції міжнародних відносин.

З іншого боку, без визначення головних та неголовних учасників виявити специфіку міжнародних відносин дуже важко. Тобто, жодна з наведених дефініцій не в змозі повністю розкрити зміст об’єкту, що визначається. Головна мета дефініції – надати лише первинне уявлення про даний об’єкт. Відтак, дослідники прагнуть надати не вичерпну характеристику, а здебільшого виділити ті критерії, на пвдставі яких можна було б зрозумітийого сутність та специфіку.

Серед великої кількості визначень сутності міжнародних відносин спостерігаються спроби або поєднати, або надати перевагу одному з двох критеріїв. В першому випадку – це специфіка учасників, в другому – природа міжнародних відносин.

Так, Р.Арон вважає, що міжнародні відносини – відносини між політичними одиницями, будь то грецькі поліси, римська або єгипетська імперії, монархії, бержуазні республіки, чи народні демократії. Змістом міжнародних відносин є відносини між державами. В свою чергу міждержавні відносини виявляються у поведінці символічних персонажів – дипломата та солдата.

З іншого боку, американський дослідник Д.Капоразо вважає, що на сьогодні головними дійовими особами у міжнародних відносинах стають не держави, а класи, соціально-економічні групи та політичні сили.

Інший американський вчений Дж.Розенау висловив думку, що головним актором міжнародних відносин є не держава, а конкретні особи, що вступають у відносини за умови мінімального посередництва країни, а інколи і всупереч його волі. Тобто, якщо у Р.Арона держави взаємодіють через діяльність дипломата і солдата, то у Дж.Розенау сутність міжнародних відносин в утворенні т. зв. міжнародного контінууму, символічними суб’єктами якого є турист та терорист.

Французький дослідник М.Мерль запропонував для з’ясування специфіки міжнародних відносин ще один критерій – “критерій локалізації”. Відтак, специфіка міжнародних відносин визначається як сукупність угод або потоків, що перетинають кордони, або ж мають таку тенденцію. Таке розуміння дозволяє, виходячи з факту розподілу світу на держави з певними територіальними межами, враховувати як особливості кожного етапу у розвитку міжнародних відносин, так і не зводити їх до міждержавної взаємодії. До того ж до нього можна залучити різноманітні класифікації міжнародних відносин.

Виділяються певні види міжнародних відносин, які розглядаються або на підставі галузей суспільного життя (в чому полягає їх зміст), наприклад,

· економічні,

· політичні,

· військово-стратегічні,

· культурні,

· ідеологічні;

або ж виходячи з їх учасників:

· міждержавні,

· міжпартійні,

· відношення між різними міжнародними організаціями, транснаціональними корпораціями

Залежно від ступеню розвитку та інтенсивності тих чи інших видів міжнародних відносин виділяють їх різні рівні (високий, низьких, середній). Однак, найбільш плідним є визначення рівней міжнародних відносин на підставі геополітичного критерія:

· глобальний,

· регіональний,

· субрегіональний

рівні міжнародних відносин.

Нарешті, з точки зору ступеню напруженості можна казати про різні стани міжнародних відносин:

· стабільності та нестабільності,

· довіри та ворожнечі,

· співробітництва та конфлікта,

· миру та війни.

Відтак, сукупність відомих науці різних типів, видів, рівней та станів міжнародних відносин відрізняється своїми особливостями від інших їх різновидів – суспільних відносин, властивих тій чи іншій соціальній спільності, що є учасником міжнародних відносин.

 

 






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных