Предмет міжнародних відносин

Гетерогенність, складність міжнародних відносин, різноманітність тенденцій, відсутність більш-менш чітких матеріально-просторових меж призводить до певного опору об’єкту науки про міжнародні відносини зусиллям з укладання певної єдиної теорії, вельми цілісної та позбавленої протирічь.

Виходячи з чисельності визначень об’єкту міжнародних відносин, чітко окреслити об’єкт дуже важко. Про це свідчить низка спеціалізованих випусків фахових видань по обидва боки Атлантики “International Organization” у США та “Le Trimestre du Monde” у Франції, присвячені з’ясуванню предмету міжнародних відносин так сучасному стану цієї науки. Учасники цієї дискусії дійшли спільного висновку, що головною перепоною автономізації науки про міжнародні відносини є труднощі стосовно ідентифікації її об’єкту.

Ситуація, що спостерігається, добре проілюстрована Р.Ароном. У власному творі “Мир і війна між націями” він пише: “Нещодавно на інаугураційній лекції голандський історик (Б.Влекке), який отримав призначенняна створену в Лейдені кафедру міжнародних відносин, намагався дати визначення дисципліні, котру йому доручили викладати. На завершення він зізнався про поразку: його пошуки не привели до встановлення меж у царині, що він збирався вивчати”. Сам Р.Арон висловився по даній проблемі таким чином. “Подібна складність реальна, та, як на мене, було б помилкою перебільшувати її значення. Жодна наукова дисципліна не має чітко окреслених меж”.

Відтак, казати, що наука про міжнародні відносини не має власного предмету було б невірно. Про його існування свідчать наявність низки проблем сучасного світу, сутність яких не зводиться до внутрішньополітичних відносин. Вони мають власну динаміку, власне життя. Слід визнати, що задовільного, загального визначення предмету про міжнародні відносини немає. Однак, враховуючи, що предмет – поняття набагато вужче за об’єкт, предмет міжнародних відносин слід визначати, базуючись на конкретному аспекті конкретного дослідження. Ситуація, яку можна визнати типовою для молодих наук.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Внешняя политика и наука// Международная жизнь. – Международная жизнь. – 1990. – №2.

Гладков В.П. Международное общество: утопия или реальная перспектива// МЭ и МО. – 1989. – №6.

Иноземцев Н.Н. Ленинский курс международной политики КПСС. – М.,1978.

Косолапов Р.И. общественная природа международных отношений// МЭ и МО. – 1979. – №7.

Курс международного права: В 7 т. – Т.1. Понятие, предмет и система международного права. – М.,1989.

Мартиненко П.Механізм формування зовнішньої політики// Політика і час. – 1993. – №7.

Моргачев С. Пространство, время и поле в мировой политике// МЭ и МО. – 1995. – №2.

Поздняков Э. Внутренняя и внешняя политика. Парадоксы взаимосвязи// Международная жизнь. – 1989. – №10.

Социализм и международные отношения. – М.,1975.

Цыганков П. Г.Моргентау: взгляд на внешнюю политику// Соцыально-политические науки. – 1991. – №1.

Чешков М. Осмысление мироцельности: новая оппозиция идей или их сближение?// МЭ и МО. – 1995 – №2.

Шахназаров Г.Х. Грядущий миропорядок. – М.,1981.

ТЕМА 3

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: