Метод мінімізуючих карт

Даний метод базується на графічному способі подання логічних функцій. Як правило, його використовують у випадку ручної (без застосування ЕОМ) мінімізації логічних функцій при невеликій кількості змінних (не більше п’яти).

Суть цього методу зводиться до графічного подання булевих функцій від невеликої кількості змінних у вигляді добре відомих у літературі карт (діаграм) Вейча та Карно. Нами пропонується ще один вид карт – К–карти, які мають простішу структуру і, що головне, на їх основі досить легко реалізувати напівавто­матичний тренажер мінімізації логічних функцій на ЕОМ.

Будь-яка із перерахованих карта представляє собою прямокутну або квадратну таблицю, що містить клітинок, кожній із яких ставиться у відповідність одна із елементарних кон’юнкцій, або, що теж саме, один із двійкових наборів.

В основу мінімізації за допомогою мінімізуючи карт покладено поняття сусідніх клітинок.

Дві клітини називаються сусідніми, якщо вони геометрично сусідні, тобто мають спільну сторону. При цьому клітини крайнього лівого і крайнього правого стовпців таблиці, а також нижнього та верхнього рядків таблиці, вважаються так само сусідніми. Сусіднім клітинам відповідають сусідні набори.

Коротко розглянемо мінімізацією за картами Вейча, Карно К-картами.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: