Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






РЕКЛАМА НА МІСЦІ ПРОДАЖУ




Реклама на місці продажу — це комплекс заходів для доведення комерційної інформації до покупця безпосе­редньо на місці продажу товару, інформації, яка спонукувала б його до негайної'дії, тобто купівлі Ясна річ, вона має справляти значний психологічний вплив, яскраво і винахідливо презентуючи товар, впливаючи тим самим на поведінкові рефлекси покупця (споживача). Класична реклама має на меті досить тривалий процес зміни пове­дінки споживача для купівлі якогось товару в майбутньому Реклама на місці продажу має діяти «блискавично», інакше вона втрачає будь-який сенс. Це є її основним недоліком, який, проте, урівнова­жується такими перевагами:

— її звернено до можливих потенційних покупшв, яких справді цікавить товар (інакше вони не прийшли б до місця його продажу), а це забезпечує їй високу ефективність;

— вона полегшує споживачеві вибір, допомагаючи придбати то­вар швидко, без зайвих вагань;

— вона пропонує хоч і не відомий досі покупцеві товар, але так, щоб це діяло на його уяву;

— вона, як правило, дає можливість покупцеві порівняти кілька видів близьких за призначенням товарів і вибрати або те, що йому найбільше подобається, або те, що відповідає його матеріальним можливостям.

Одним із найпоширеніших технічних засобів реклами на місці торгівлі є вітрини.

Показ товару у вітрині має такі переваги перед рекламою в газетах: 1. Рекламний контакт відбувається на місці продажу, тобто безпосередньо тоді, коли перехожий зупинився перед вітриною для огляду товарів. Споживач може повторити цей процес будь-коли, безліч разів і присвятити цьому багато часу.

2. Вітрина з максимальною ефективністю використовує можливості натурального кольору.

3. Вітрина показує товар у реальному розмірі й вигляді. Спеціалісти в галузі рекламної діяльності помітили, що особливе значення має сюжет вітрини, її оригінальність, яка може вигідно відрізнити показ товарів фірмою чи магазином від вітрин їхніх конкурентів. Ось чому необхідно знати, як зробити вітрину ефективним засобом для збільшення продажу товарів і які засоби необхідно використати для привертання уваги перехожих до вітрини.

Елементами показу товару у вітрині є тип вітрини, який найбільше підходить для певної фірми (магазину); колір і характер товару, освітлення, композиція, а також естетична цінність окремих частин композиції.

Розрізняють два типи вітрин: торговельні та престижні. Торговельні розраховані на безпосередній ефект, на збільшення продажу товару, переконання покупця у своєчасності покупки; престижні — на створення сприятливого враження від фірми (магазину), на ознайомлення публіки з торговельним підприємством, що спонукає бажання знову відвідати його.

У престижних вітринах виставляють новинки останньої моди, водночас звертаючи увагу на широкий асортимент товарів у магазині. Тут зазвичай використовують найсучасніші засоби електронної реклами (телевізори з великим екраном, монітори, рухомі рядки тощо).

Показ товарів у вітринах може мати послідовний і тематичний характер. За послідовного принципу кілька сусідніх вітрин використовуються для показу товарів-супутників. Наприклад, бритви (перша вітрина) разом із тими товарами, що супроводжують процес гоління (крем для гоління — друга вітрина, туалетна освіжаюча вода — третя вітрина тощо). За тематичного показу всі ці товари розміщуються в одній вітрині, щоб показати загальну тему, ідею. Водночас необхідно пам'ятати, що тематичний принцип має значні недоліки, тому що за одночасного показу великої кількості різних за призначенням і виглядом товарів увага клієнта розпорошується. При оформленні вітрин необхідно враховувати такі фактори:

• привабливість і своєчасність показу сезонних вітрин;

• привабливість та ефективність вітрин, що були оформлені раніше;

• дані про продаж та очікувану реалізацію товарів окремими відділами магазину (зосередити увагу на товарах, які мали успіх);

• привабливість і "помітність" товару, відібраного для показу у вітрині;

• вплив вітрин на престиж магазину (фірми);

• взаємовідповідність комбінацій різних товарів, відібраних для тематичного показу.

Кожна торговельна точка має свої специфічні особливості, що зумовлюють частоту зміни оформлення вітрин. До них належать:

1. Місцезнаходження торговельної точки (ділові чи "спальні" квартали). Необхідно пам'ятати, що повз вітрини в "спальних" кварталах проходить значно більше людей, ніж у ділових.

2. Асортимент магазину.

3. Кількість перехожих — вітрини на багатолюдних вулицях необхідно міняти частіше, ніж вітрини, що розміщуються в "тихих" місцях.

Частіша зміна оформлення вітрин має ще й такі переваги:

1. Створюється ліпша нагода для покупців ознайомитися з усім асортиментом товарів.

2. Вітрини набувають сучаснішого характеру, що посилює їхню привабливість.

3. За частої зміни виставлені у вітрині товари менше блякнуть і забруднюються. У великих містах і промислових центрах необхідно частіше оновлювати вітрини, бо вони швидко вкриваються пилом.

Останнім часом, проектуючи нові торговельні точки, дедалі частіше вдаються до влаштування так званих відкритих вітрин, тобто вітрин, через які можна роздивитися, що відбувається в магазині. Відкриті вітрини використовуються переважно в магазинах, які розміщені в торговельних центрах, у приміських зонах або на околицях міст. Вважається, що відкриті вітрини:

• дають змогу швидко визначити спеціалізацію магазину;

• наближають торговельний зал до тротуару;

• приваблюють перехожого мальовничою картиною діяльності магазину, затишком (особливо в дощову та прохолодну погоду), що викликає бажання зайти до магазину, зігрітися, відпочити. Використання відкритих вітрин дуже ефективне в невеликих за розміром торговельних центрах, які не мають широких проходів.

Негативними сторонами відкритих вітрин спеціалісти рекламного бізнесу вважають таке:

• вони не мають таємниць, того драматичного імпульсу, що його має показ товару, а також усна та друкована реклама, яка збуджує думку про товари та фірми;

• не дають перехожому можливості сконцентрувати увагу на певному товарі;

• створюють складну для сприймання обстановку;

• перехожий може бачити торговельний зал не тільки в період великої активності покупців, а й тоді, коли ця активність спадає, що може справити погане враження.

При оформленні вітрини необхідно брати до уваги такі фактори, як контрасти кольору за відтінками, інтенсивність і глибину кольору, гармонію кольорів (колористичні схеми) та вплив освітлення на колір. Крім того, необхідно пам'ятати про три принципи поєднання кольорів — ритм, баланс і пропорцію.

Ритм — за допомогою кольору можна створити певний ритм у вітрині повторенням тієї самої гами через певний інтервал.

Баланс — барвисті кольори мають урівноважуватися приглушеними тонами, темні — світлими, теплі — холодними.

Пропорція — невеликий простір вітрини, витриманий у яскравих тонах, ніби наближається до перехожих. Його потрібно збалансовувати таким самим простором, витриманим у тьмяних кольорах, які ніби віддаляють його від перехожих.

Варто пам'ятати, що у природному денному світлі і так званих лампах денного світла переважають промені холодної (блакитної) частини спектра, а штучне світло в основному складається з теплих променів жовтої частини спектра. Тому, як правило, для освітлення вечірнього одягу необхідно використовувати лампи розжарювання, для денного одягу — лампи денного світла.

Тепле освітлення нейтралізує блакитні тони: блакитна тканина виглядає тьмяною та сірою. Тепле світло робить теплі кольори інтенсивнішими: червоний колір у світлі лампи розжарювання стає яскравішим. Холодне світло нейтралізує теплі кольори: помаранчевий колір у холодному блакитному світлі виглядатиме майже як колір беж. Холодне світло робить холодні кольори інтенсивнішими: зелений колір у променях лампи з блакитним світлом матиме свіжіший вигляд.

Багато вітрин є малоефективними, тому що неправильно використовується фон — задня частина вітрини. Вона не повинна відволікати увагу від товару, виставленого на вітрині. Фон створює для виставлених товарів таке декоративне тло, щоб вони мали реалістичний і водночас привабливий вигляд. Відтак його фарбують у нейтральний або неінтенсивний тон, щоб виділити та "оживити" виставлені у вітрині товари.

Існують два основні типи задників: декоративні (статичні) та сюжетні (художні, живописні). До перших належать дерев'яні панелі, драпіровки та ґратки. Вони створюють тло для товарів, виставлених у вітрині. У разі застосування сюжетних задників товари демонструються в декораціях, тобто вони виконують таку саму роль, як у театрі.

Однією з основних переваг сюжетного задника є можливість часто змінювати його. У такий спосіб можна змінити імідж магазину за кожної зміни декорацій. Статичні задники не змінюються.

Фахівці рекомендують, оформлюючи показ товарів у вітрині, керуватися такими принципами:

• Показ товарів у вітрині має відбуватися за планом. Графік показу координується із загальним планом рекламних заходів магазину.

• У вітринах демонструють товари, які мають попит. Це необхідно для того, щоб сприяти стимулюванню імпульсивних покупок і привернути увагу перехожих.

• Вітрини треба оновлювати з урахуванням сучасних напрямів їх оформлення.

• Кількість виставлених у вітрині товарів має відображати характер магазину. Велика кількість виставлених товарів погіршує їх сприйняття, а також може створити неприємне "дешеве" враження (звичайно, якщо це не дуже дорогі товари).

• Товари невеликих розмірів потрібно розміщувати ближче до вікна вітрини, більших — далі.

• Загальний вигляд вітрини має бути простим та елегантним (цього, між іншим, дуже важко досягти).

• Вітрини треба добре освітлювати. Надто слабке освітлення утруднює оцінку товару покупцем. Неправильне розподілення світла призводить до затемнення однієї частини вітрини і занадто яскравого освітлення іншої. Потік світла у вітрині має розподілятися рівномірно, за винятком тих випадків, коли спеціально застосовується яскраво спрямоване освітлення з метою надати особливої виразності певній групі товару.

• Вітрини мають бути завжди чистими. Чистими повинні бути як самі товари, так і окремі елементи вітрини. Запилені вікна, забруднені товари можуть створити неприємне враження в будь-якого покупця.

• Центральний елемент, на який необхідно звернути увагу покупця, краще розмістити вільніше, тобто зробити більшу відстань між ним та іншими товарами.

• При оформленні вітрин не треба користуватися надто контрастними кольорами — це викликає почуття втоми.

• Товар треба розмістити так, щоб покупець міг його добре роздивитися. На ньому обов'язково має бути табличка з ціною, для новинки — якийсь знак, який впадає у вічі, наприклад, зірка, слово "новинка" тощо, для складнішої продукції — опис з основними характеристиками.

• Найактивніші покупці сприймають товари, розміщені в демонстраційних вітринах на рівні очей та рук. Можна збільшити продаж тільки за рахунок перестановки товару (з рівня рук на рівень очей — на 63 %, з рівня підлоги на рівень рук — на 34 %, з рівня підлоги на рівень очей — на 78 %).

• Найчастіше демонстраційні вітрини використовуються для показу перспективного товару, якого ще немає в продажу. В цьому разі у вітрині розміщується табличка з терміном поставки та ціною товару.

• Розміщення елементів композиції може бути симетричним і асиметричним. Якщо раніше вважали, що вісь симетрії може проходити тільки через середину вітрини, то тепер великим успіхом користуються діагональні симетричні експозиції.

У розвинених країнах, у великих містах вітрини міняють, як правило, щотижня, у невеликих — один раз на два тижні, а іноді й частіше. Це пояснюється тим, що у невеликих містах магазини розміщені на центральних вулицях і люди звичайно проходять повз них кілька разів на тиждень, а можливо й на день. У великих містах магазини розміщені на значній території і дуже мало людей проходять повз них більше одного-двох разів на тиждень. Частіше треба міняти вітрини на південному боці вулиці, оскільки товари швидко блякнуть і втрачають товарний вигляд. Те саме стосується і вітрин на дуже забруднених вулицях.

Треба постійно пам'ятати, що вітрини призначені не для роботи продавця, а для ознайомлення покупців зі зразками нових товарів, майбутніх моделей, їх модифікацій, кольорової гами товару, можливості роздивитися товар зблизька з усіх боків. У зв'язку з цим необхідно використовувати так званий самплинг, тобто коли товар передається до рук покупця, щоб він "приклав руки" до товару, відчув його переваги повною мірою.

Самплинг ефективний в усіх випадках, коли він пов'язаний з товарами, що справді потребують попереднього й детального ознайомлення покупців із ними (наприклад, автомобілі, мотоцикли).

Ринок товарів росте, способи просування стають все більш витонченими, рекламний простір невблаганно розширяється. Як би добре не була організована рекламна кампанія і налагоджена дистрибуція, на полиці магазина продукт залишається наодинці з своїми конкурентами. Якщо виробник хоче добитися успіху, він повинен до кінця "опікати" свій товар. Цій меті служать рекламні конструкції в місцях продажів, які направлені на те, щоб допомогти покупцю зробити вирішальний вибір на користь того або іншого продукту.

Будь-які поверхні торгових залів, включаючи стіни, вітрини, стелі, підлоги, візки - загалом, все, окрім, мабуть, самих покупців - можуть бути використані як рекламні носії.

На думку фахівців, рекламу в місцях продажів можна умовно розділити на чотири великі групи:

1. матеріали для оформлення місць продажів - вобблеры, стикеры і т.д.;

2. інформаційні носії - банери, постери, світлові короби і ін. (їх, у свою чергу, можна розділити на конструкції із статичним зображенням (слайд) і з анімаційною картинкою (ролик).

3. демонстратори - дисплеї, етажерки, стійкі;

4. рекламно-торгове устаткування (холодильники, вітрини і т.д).

Банери

Віниловый постер, розмір - від 100х200 до 400х800 див.

Одна з найпростіших конструкцій: постер натягається на алюмінієву рамку, як картина, або розтягується на люверсах (кільцях).

Не потребує ні якого спеціального "відходу". Зображення міняється за декілька хвилин фахівцями компанії-підрядчика.

Розташовуэться там, де є вільна стіна. Як правило, достатньо місця (враховуючи розмір банера) є тільки в прикассовой зоні. Банер 400х800 см забезпечує огляд на весь гипермаркет, більш дрібні формати - на 15-20 м.

Носій використовується для реклами більшості товарів категорії FMCG - наприклад, алкоголю і тютюну.

Вартість - від 300-400 у.е.* за одну поверхню в місяць в немережному московському магазині (прохідністю в середньому близько 2000 чоловік в день) до 800-1000 у.о. - в мережній торговій крапці. Розміщуються в провідних столичних мережах, а також в регіональних мережних магазинах.

Щити (постери)

Плоскі екрани із статичним зображенням, розміри яких можуть варіюватися від 50х70 до 200х300 див. Іноді освітлюються зверху зовнішньою лампою.

Щит складається з повнокольорового плаката, який друкують на плівці або папері, що самоклеїться, наклеєного на жорстку основу з акрилу, полістиролу, полікарбонату або ПВХ, а також алюмінієвого або пластикового профілю (в деяких випадках його може і не бути). Для продовження терміну служби зображення ламінують або "ховають" під тонкий лист ПВХ. Принцип "під ПВХ", на відміну від ламінації, полегшує процес заміни зображення.

Якщо використовується лампа, носій працює від загального джерела живлення або від окремої розетки.

Заміна одного зображення проводиться фахівцями компанії-підрядчика і займає від 5 до 15 хвилин залежно від особливостей конструкції.

Вішаются на стіну, саме запитане розміщення - безпосередньо над викладенням рекламованого продукту. Забезпечують хорошу видимість зображення на відстані 10-15 м.

Щити використовуються для реклами більшості товарів категорії FMCG, зокрема, алкоголю, тютюну, м'ясних або молочних продуктів.

Актив-постери

Постери, міняючі зображення залежно від точки зору. Розмір від 62х82 до 120х180 див.

Декілько рекламних зображень-кадри за спеціальною технологією наносяться одночасно на одну і ту ж поверхню, основою якої служить спеціальний матеріал, що нагадує щільний папір. При друці зображень для світлових коробів використовується спеціальна светопропускающая плівка. Оскільки на одержаній таким чином картинці декілька зображень (звичайно їх три або чотири) зляться в одне, неозброєним оком нічого роздивитися неможливо. Плакат вставляється всередину дисплея під прозору рифлену панель, яка є растром з мікролінз, що дозволяє при невеликому зсуві точки зору бачити всі зображення по окремості. Більшість актив-постерів підсвічується зсередини.

Лайтбокси (світлові короби)

Конструкція типу короб із статичною картинкою і внутрішнім підсвічуванням. Розмір від 40х100 до 150х300 см (робити світлові короби більшого розміру недоцільно, оскільки, на думку виробників, конструкція стає крихкою і може зламатися під власною вагою; до того ж великий короб важко укріпити). Стандартна товщина - 20 см.

До металевого корпусу прикручується внутрішня світлова начинка і профіль зовнішньої боковини. Слайд друкують на папері або на вініловій плівці, яку наклеюють на основу (панель), виготовлену з матеріалу, що володіє хорошими светорассеивающими якостями - полістиролу, акрилу і т.п. Зображення ламінують або поміщають під тонкий лист ПВХ.

Працює від загального джерела живлення або від окремої розетки.

Лайт бокси можуть вішати на стіну, кріпитися на стійці, встановлюватися на так званій "нозі". Саме запитане розміщення - безпосередньо над або поряд з викладенням рекламованого продукту. Якщо стійка з товарами знаходиться в центрі торгового залу, короб підвішують до стелі. Якщо короб двосторонній, його розміщують в проході між секціями, щоб рекламу було видно з обох боків.

Обидва забезпечують добру видимість зображення на відстані 10-15 м.

Світлові панелі

Панель з підсвічуванням розміром від 10х15 до 30х150 см при товщині від 2,8 до 4 см.

Зображення друкується на папері, плівці, бэклите (плівці на просвіт). Корпус частіше за все виготовляється з алюмінію, обрамляючий профіль - з алюмінію, пластика або інших матеріалів (у ряді випадків його може і не бути). Всередині знаходиться матриця, що складається із спеціальних светоусиливающих і светорассеивающих шарів. Для підсвічування використовуються лампи холодного катода (діаметр 2,6 мм) або люмінесцентні лампи (діаметр 16 мм). Основна відмінність від лайтбокса полягає в тому, що лампи підсвічують не саме зображення, а торці матриці.

Світло овые панелі кріплять на стіну або до стелі (конструкція важить від 1 кг, тому для кріплення достатньо цвяха) або ставлять на підлогу, використовуючи різні підставки. Двосторонні панелі можна розміщувати в центрі торгового залу.

Роллерні дисплеї (або скроліингові лайтбокси)

Теж вид світлового коробу, принципова відмінність якого в тому, що постери послідовно змінюватимуть один одного. Конструкції передбачають стандартне число кадрів (12 або 15). Розмір варіюється, найпоширеніші розміри - 54,9х84,1 і 84,1х118,9 див.

Зображення наноситься на папір або плівку. Усередині конструкції розташований механізм, що приводить в рух стрічку, на якій розміщуються рекламні повідомлення. Рух постерів відбувається зверху вниз і навпаки. Інтервал між двома кадрами варіюється від 3 секунд до 3 хвилин залежно від особливостей механізму (у різних конструкцій різні можливості). Як вважають самі оператори, оптимальний час показу рекламного модуля - 10 секунд.

Може кріпитися на стіну, на так звану "ногу" або на пересувну основу. Розміщення на "нозі" дозволяє обладнати конструкцію додатковими підставками для друкарських матеріалів.

Переважливе розміщення - в місці найбільшої прохідності і огляду, наприклад, на вході в магазин. Забезпечують огляд на відстані 15-20 м, привертають увагу за рахунок зміни зображення. Підходять як для декількох, так і для одного рекламодавця. Оперативна зміна картинки дозволяє давати велику кількість інформації і навіть створювати міні-фільми (час затримки кадру при роботі дисплея в такому режимі - 5 секунд). Враховуючи можливість прокрутки кадрів, на одному носії можна умістити велику кількість інформації.

Міні-прізматрони

Нагадує жалюзі: спочатку бачиш одне зображення, потім пластини повертаються і картинка міняється. Розмір від 20х20 до 150х300 см, форма - практично будь-хто (паралелепіпед, циліндр). Один з можливих форматів - пропорційний макет жорсткої упаковки різних товарів: сигарет, молока, прального порошку, печива, сподіваючись і т.п.

Поле щита складається з набору паралельних тригранних призм, на кожну сторону яких нанесено зображення. Таким чином, на одному рекламоносителе можуть розміщуватися відразу три картинки. Щоб відбулася зміна, механізм повертає всі призми, і інші грані з нанесеним на них рекламним зображенням розташовуються в одній площині. За допомогою пульта управління можна міняти час показу зображення, пропуск вільної сторони, включення/виключення підсвічування, у тому числі автоматичне при зміні навколишнього освітлення.

Залежно від настройки призми можуть повертатися одночасно або послідовно - за принципом хвилі, справа наліво; з центру або до центру; при горизонтальному тому, що розташовує призм - зверху вниз або від низу до верху.

 

5.10 РЕКЛАМА НА ТРАНСПОРТІ В якості масового засобу дії на людей, що користуються різними видами транспорту, реклама на транспорті незамінна. Щодня послугами метро, автобусів, тролейбусів, трамваїв, приміськими електричками користуються мільйони людей. Реклама на транспорті класифікується на три види: 1) внутрішньосалонові рекламні планшети в суспільному транспорті; 2) Зовнішні рекламні плакати, розміщені на зовнішніх сторонах транспортних засобів; 3) Станційні плакати, розміщувані на залізничних вокзалах і в аерофлотах, на автобусних станціях, на зупинках трамваїв і тролейбусів, на автозаправних станціях.Середня тривалість проїзду в суспільному транспорті складає 30 хвилин. Число читачів внутрішньосалонових планшетів перевищує число читачів газет. Круг читачів внутрішньосалонових планшетів складає зразкове 25% від дорослого населення.Реклама на транспорті може бути обмежена рамками одного міста, але може включити набір регіонів. Реклама на транспорті дозволяє варіювати розміщення і форми і розміри оголошень. Транспортна реклама розрахована на специфічні аудиторії - робітників - чоловіків і жінок що переїздять з будинку на роботу і назад, домашніх господинь, що відправляються вдень за покупками, школярів і студентів. Існують п'ять найважливіших правил реклами на транспорті. 1. Часто попадатися на очі. 2. Привертати до себе увагу. 3. Бути короткою. 4. Бути без праці читаною на ходу. 5. Бути зрозумілою. 6. Реклама на засобах транспорту включає три вигляд: внутрішні рекламні наклейки, зовнішні плакати на бортах транспорту і щити на зупинках і платформах. 7. Внутрішні рекламні наклейки і оголошення вивішуються в потягах автобусах, тролейбусах, трамваях, метро, таксі. Реклама на бортах буває як навісною, так і мальованою. 8. Транспортна реклама підходить для магазинів і фірм, що пропонують різні послуги населенню, а також для організаторів масових заходів, цільовий ринок яких зосереджений в даному населеному пункті. Реклама, розміщена зовні транспортних засобів, звернена до іншій групі населення, ніж реклама усередині них. Достоїнства реклами на засобах транспорту - Добре помітна і, отже, ефективна. - Доступна споживачам протягом 16 або 18 годин в доба. - Її можна використовувати, щоб донести рекламу до багатих людей що користуються машинами. - Постійно переміщається по місту; ваше оголошення побачать різні групи споживачів. - Впливає на людей, що перебувають в замкнутому просторі (тільки реклама усередині салонів). Недоліки реклами на засобах транспорту - Постійне русі, у людей всього декілька секунд, щоб засвоїти інформацію (торкається тільки реклами на бортах). - Схильна дії атмосферних чинників і актів вандалізму. - Не завжди доречна і не завжди доступна.

Розмальовувати рекламою машини сталі давно, - напевно, вже на перших авто красувалася чия-небудь реклама. Але особистий автотранспорт приватних автовласників почали привертати до рекламної справи зовсім недавно. Тим часом саме приватні машини заповнюють вулиці міст, стоять перед супермаркетами і красуються перед ресторанами і клубами. Прекрасний рекламоноситель! Достатньо запропонувати автовладельцам привабливу оплату за використовування їх авто як пересувна реклама, і охочих возити на собі рекламу знайдеться немало. Природно, рекламісти не могли пройти мимо такого взаємовигідного бартеру.

Найбільш поширеної приватна автореклама стала в Англії, США і Японії. До слова, в цих країнах немає обмежень на розфарбовування автомобіля, можна розмальовувати його повністю. Тому на вулицях Лондона, Лос-Анджелеса або Токіо нерідко зустрічаються дуже красиві екземпляри на зразок тих, що розмальовували в квіточку новісіньких VW Beetle, Rover Mini або Chrysler PT Cruiser. Одним з перших проектів була компанія Free Car (www.myfreecar.com), яка пропонує дві моделі рекламної співпраці. Перша полягає в тому, що, уклавши контракт з агентством, можна одержати обклеєну рекламою нову машину на два роки. Виходить безкоштовний автомобіль. Другий, поки більш поширений варіант - віддати під рекламу свою машину і одержувати за це від агентства 400 доларів в місяць. Принадно? Будь ти банкір, сноубордист, домохазяйка або комівояжер, ти не зможеш відмовитися від безкоштовної машини або машини, яка годує себе сама, - переконані в компанії Free Car. Ось вимоги, які пред'являються до автовладельцам: наїздити заявлену кількість кілометрів, тримати машину в чистоті і бути головним користувачем авто. Американські рекламодавці вже сприймають авторекламу всерйоз - серед них відомі брэнды Pringles, Microsoft Xbox, Toshiba, Playboy, Virgin, Taco Bell, Lycos і навіть солідний Andersen Consulting.

Автореклама - актуальний і динамічний (у прямому розумінні слова) маркетинговий інструмент. Прямий контакт і занурення рекламованого продукту в середу незаселені" - заповітна мрія багатьох рекламодавців. Але, природно, у них виникає маса питань. Вартість контакту, ефективність, особливості сприйняття. Потім, потрібні системи контролю за учасниками рекламної системи. Можуть виникати і такі питання (саме вони виникли у знайомого рекламщика, з яким ми поділилися враженнями про проект). Як перевірити, що бензин по талону заливається саме в обклеєну рекламою машину? Де гарантія, що машина не простоїть в гаражі? Або ще гірше - наприклад, вас підрізає машина з рекламою. Відомо, які московські драйвери. Які ж будуть асоціації з цим брэндом, окрім роздратування? Негатив відкладеться в голові, як не прагни перебити це раціональними доводами, що рекламодавець не несе відповідальності за поведінку водія на дорозі. Взагалі, московські дороги дуже агресивне середовище, і психологічні аспекти ще належить зрозуміти. А ось регіони, можливо, в цьому значенні більш сприятливі - і рух спокійніше, і люди на дорозі поввічливіше. Але у будь-якому випадку, перш ніж впускати автовладельца в систему, з ним проводять співбесіду - може, він псих або фрик? Хоча по факту сьогодні серед автовладельцев, що виявляють цікавість до авторекламе, в основному приватні підприємці на непоганих машинах, які вимушені багато їздити і прагнуть зменшити свої особисті транспортні витрати.

Разна місяць учасників програми збираю на "планові заходи" - автопробіги, точки збору, проходження по заданому маршруту. Останнє можна назвати своєрідним таргетингом - цільовою дією. Що і говорити, поставити джип, що розмальовував під "Бургер Кинг", перед рестораном "макдональдс", - ефектно. Але перш ніж знайти популярність, всякий рекламоноситель повинен викликати довір'я рекламодавців. Новизна явища вже викликала певний інтерес, але повинне пройти небагато часу, щоб сформувався стійкий попит. Первинний інтерес до нового інструменту на ринку вже виявився. Тепер треба підтвердити його дослідженнями і конкретними результатами авторекламных кампаній, щоб потік фірм, охочих розмістити свою рекламу на машинах городян, збільшився. За словами Дениса Грігоряна, керівника відділу продажів "авторекламы", основна краса явища в тому, що воно викликає інтерес і увагу. Водії, окрім економії грошей, задоволені, що на їх машини дивляться і часто питають "а ти що, брав участь в ралі?". Рекламодавцям теж важливо, що їх реклама викликає некомерційний інтерес - питання, зацікавленість, цікаві погляди друзів і колег.

Про ціну автореклама більш менш доступна. Обклеїти одну машину рекламою коштує 130-140 доларів, при цьому, щоб добитися реальних результатів впізнанності марки або стимулювати інтерес, потрібна більш менш тривала кампанія. За оцінками Access-TV, кампанія міського масштабу - це не менше 30 машин з рекламою на 3-4 місяці. Виходить 7-10 тисяч доларів за кампанію. Найближчим часом Access-TV збирається виступити на ринку з пропозицією авторекламы, у тому числі і в інших містах. Можливо, регіональним підприємцям варто задуматися над подібними ініціативами.

 

РЕКЛАМА В INTERNET

Це найбільш швидкозростаючий (у відсотковому співвідношенні) сегмент рекламного ринку. Однак все ще сильно відстаючий за абсолютною величиною від більш "традиційних" медіа.

Аудиторія українського інтернета оцінюється цифрою від 4 до 5 млн. користувачів. Це все ще невеликі цифри для багатьох рекламодавців, які цінують кількісний склад аудиторії вище, ніж якісний. Однак це не відноситься до політиків. Бюджети політичних партій в Інтернет непропорційно високі, у порівнянні з іншими медіа.

Переваги: за замовленням фірми реклама може знаходитися в мережі практично любий термін, а вартість підключення до Internet та розміщення реклами відносно недорого.

Недолік: практично неможливо виміряти число абонентів-споживачів рекламних звернень. Основа Internet-реклами – текстова інформація, яка максимально інформативна і в той же час – дуже компактна.

Розміри рекламної об'яви в Internet практично не обмежені.

Більшу частину графічної Internet-реклами складають так звані баннери – рекламні полоски (зазвичай їх розмір складає 468´60 рх), які привертають увагу мережевої публіки.

Для того щоб зрозуміти схему роботи мережної реклами необхідно знати загальні принципи роботи самого інтернету. (тут і далі поняття інтернет і web уживаються як синоніми).

В основі лежить можливість обміну інформацією – текстової, графічної (фотографії, малюнки, відео) і звуковою між двома та більш комп'ютерами, що знаходяться на будь-якій відстані один від одного. Обмін інформацією можливий на наступних рівнях:

1. Один до одного (персональне переписування).

2. Один до багатьох та навпаки (принцип роботи будь-якого web-сервера: трохи користувачів з різних куточків планети (багато до одного) подають запит на інформацію – сервер (один до багатьох) надає цю інформацію).

3. Багато до багатьох. (IRC-канали, ICQ-чат).

За основу передачі інформації в інтернеті був узятий HTML-код, що може формуватися (чи змінюватися) сервером по запиту користувача (технології ASP, CGI) чи ж самим користувачем (технологія JavaScript). У HTML-коди можуть вставлятися коди інших технологій (це дуже важливий момент, на якому побудована практично вся реклама в інтернеті).

HTML. HTML – мова розмітки гіпертексту (Hyper Text Markup Language чи скорочено HTML).

HTML-код – це звичайний текстовий документ, що містить у собі повну інформацію для браузера про параметри, і текстову інформацію web-документа, а також інформацію про місце збереження графічної і звукової інформації на цьому сервері (іншому сервері чи комп'ютері користувача) та параметрах її виводу у вікні браузера.

HTML володіє однією чудовою властивістю, що лежить в основі web-реклами – гіперпосилання: переглядаючи один документ і зустрічаючи гіперпосилання (надалі просто посилання) користувач може по цьому посиланню переключитися на інший документ, на який веде це посилання.

Інтернету рекламу можна розглянути з декількох сторін:

1. Локальна інтернет-реклама. Сюди можна віднести регіональні рекламні мережі. У такі мережі попадають тільки ті ресурси, що розташовані на території, охоплюваною цією мережею споконвічно.

2. Міжнародна інтернет-реклама. По суті, це вся інша реклама. Склалося так, що, наприклад Russian Link Exchange (RLE), незважаючи навіть на слово «Russian» у назві, є міжнародною мережею, вона охоплює безліч ресурсів Росії, країн колишнього СРСР і деякі російськомовні закордонні ресурси.

3. Винятково українська інтернет-реклама (дуже малий відсоток). Справа в тім, що будь-яка мережа, якщо вона себе споконвічно не обмежує в просторі, що покривається, дуже швидко виходить з рамок однієї країни і стає міжнародною. Це ж відноситься і до різних пошукових систем і каталогів.

Важливо зрозуміти, також, що реклама в інтернеті по характеру рекламованих одиниць поділяється на:

1. Реклама оффлайнових товарів та послуг.

2. Реклама інтернет-ресурсів.

Якщо на баннері написано, наприклад, «В київському магазині за адресою: Васильківська 15, ви можете купити кофточки з нової італійської колекції», то така реклама буде відноситися до першого пункту, але якщо ж на баннері ви побачите напис «Жми сюди і ти довідаєшся, де в Києві можна купити кофточки з нової італійської колекції», то це вже відноситься до другого пункту. Іншими словами, реклама інтернет-ресурсів покликана піднімати траффік цих ресурсів.

От спектр основних методів, що використовуються в інтернеті для розкручування якого-небудь ресурсу чи реального товару:

1. Баннерна реклама.

2. Рейтингові системи та тематичні каталоги.

3. E-mail маркетинг.

4. Закладки в браузері.

5. Перехід по неіснуючому URL.






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных