Їй розпочався рух за передачу повноважень

вноважування, яке, фактично, перетворилось на цілий рух, стало попу-ним серед західних компаній з кінця 1970-х років. ' 1979-му році, коли японські компанії та управлінські технології почали, не зимувати конкуренції, Коносуке Мацушита з "МаізизНіїа Согрогаііоп", зробив зентацію для групи американських та європейських менеджерів, які приїха-цо Японії. Схарактеризувавши комерцію як битву, він спокійно пояснив: Ми збираємося перемогти, а індустріальний Захід програє. І нічого п не вдієш, оскільки причини вашого падіння- всередині вас самих. Ваші ми побудовані за моделлю Тейлора, і гірше того, такими ж стали й ва-юлови. Ваші керівники займаються розумовою роботою, тоді як ваші цівники тримають у руках лише викрутку-і це ви називаєте правиль- г способом провадити бізнес!?

Ви вважаєте, що бізнес полягає в тому, аби "переправляти" ідеї з голів босів до рук простих робітників. Ви не доросли навіть до моделі Тейлора. Ми знаємо, що бізнес надзвичайно складний, виживання фірм поставлене під загрозу у цій, з кожним днем усе більш непередбачуваній ситуації, де зростає конкуренція а небезпек настільки багато, що вживання залежить від щоденної мобілізації "кожної краплини" розуму.

Для нас сутність менеджменту полягає в мистецтві мобілізації та по­єднання інтелектуальних ресурсів абсолютно всіх працівників фірми..."

Лише завдяки об'єднанню інтелектуальних здібностей всіх робітників фір­ма може протистояти негараздам та обмеженням сьогоднішньої ситуації.

На думку К. Мацушити коли японська організація, зі ста тисячами праців­ників, змагалася із західною такого ж самого розміру, японська перемагала тому, що використовувала інтелектуальний потенціал усіх ста тисяч людей, в той час, як західна компанія — лише двадцяти тисяч, власне менеджерів.

Здавалося б, усе було зрозуміло, однак потрібно було кілька років та над­звичайно багато болісного навчання, поки ця ідея стала зрозумілою для за­хідних компаній. Вони із задоволенням скористалися можливістю вповнова­ження як способом вирішити всі корпоративні проблеми. Але вони так і не зрозуміли, що набагато легше казати, аніж робити.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: