Вчитися на помилках

Помилки, однак, не завжди є недоглядом саме тої людини, яка їх робить. У деяких випадках вони спричинені неправильною роботою цілих систем прийняття рішень чи процесів, якими оперує компанія. Але поки вони не ус­відомлені, нічого не можна зробити задля вирішення проблеми.

У своїй конструктивній книзі "П'ята дисципліна; мистецтво та практика управління організацією, що навчається" Пітер Сенж, американський вче­ний, який присвятив свою діяльність вивченню проблем менеджменту, вва­жає, що невдача - це можливість для навчання.

Сенж наводить приклад Еда Ленда, засновника та президента компанії "Роїагоіа", винахідника миттєвої фотографії, який на стіні свого офісу роз­містив таке гасло: "Помилка - це подія, цілковита користь з якої поки що не пе­ретворилась на вашу вигоду" ³.

Навіщо тоді нам приховувати свої помилки від інших? Кейт Ґрінт каже:

"Британським та американським організаціям притаманне поєднання двох елементів: короткозорість та низький рівень довіри. Як правило, люди в організаціях такого типу надзвичайно малоініціативні, аби брати на себе відповідальність за помилки, порівняно з працівниками далекогляд­ніших компаній із вищим рівнем довіри, якими є, наприклад, японські та німецькі компанії.

Навіть коли компанії намагаються подолати бюрократизм шляхом де­централізації влади та уповноважування працівників, люди, завдяки при­родному скепсису продовжують неґативно ставитись до ризику. Вони прекрасно знають, що, тільки-но піднімуть свої голови над парапетом, зізнавшись, що зробили помилку, їх одразу ж підстрелять".

Чому трапляються помилки

За даними доктора Майкла Пірна, спеціаліста з психології трудових від­носин, більшість помилок в процесі прийняття рішень трапляються через те, що:

• людина не погоджується з іншими щодо цілей, які мусять бути досягнуті;

• одержана інформація видається сумнівною тим, хто мусить діяти за її до­помогою;

в люди втомлюються працювати під тиском.

Один з найкращих способів для працівників вивчити свої помилки, каже він, це дозволити їм брати на себе відповідальність за погані рішення та від-стежувати наслідки власних рішень.

Групове мислення

Групове мислення — спосіб, у який всередині групи людей ідеї та думки можуть набути динаміки власного розвитку та швидко перетворитись у щось на кшталт догми. Цей феномен не зрозумілий до кінця навіть тим, хто безпосередньо вивчає поведінку організацій. Здається, в якийсь мо­мент вони досягають певної критичної маси, думки (незалежно, якою мірою вони обґрунтовані), стають "загальноприйнятими істинами" все­редині культури, і їх важко піддати сумніву, навіть коли умови не зовсім сприятливі для їх втілення.

Наслідки групового мислення

Феномен групового мислення є причиною вели­кої кількості поганих рішень. У деяких випадках це призводить до досить серйозних прорахунків. Відомий приклад ілюструє, як складно призупи­нити проект, що набув динаміки неправильного розвитку.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: