Порушення хоча б одного з цих правил робить визначення логічно помилковим.

Окрім логічних у визначеннях мають місце і фактичні помилки. Так, картамишська світа Р₁ колись визначалася, як "пермокарбон", хоча в дійсності це - нижня пермь (як було встановлено пізніше). Фактичні помилки пов'язані з неповнотою досліджень, з недостатністю фактичних даних, з неточністю фіксації прикмет. Тому вони неминучі, але з розвитком науки поступово виправляються. У ряді випадків фактичні помилки стимулюють пошуки істини. Логічні ж помилки не є неминучими і до пошуків істини не ведуть. Вони лише заважають її досягненню.

Щоб завершити викладання деяких ідей теорії поняття, наведемо ще й визначення признака предмету.

Признак предмету - це наявність конкретного прояву будь-якого з наступних п'яти факторів: 1) властивості предмету; 2) якості предмету; 3) відношення предмету до інших предметів; 4) кількості будь-чого, пов'язаної з тією або іншою властивістю, якістю, відношенням предмету; 5) стану предмету.

Для того, щоб виявити помилки визначень геологічних термінів використаємо деякі положення логіки, за допомогою яких класифікуємо логічно помилкові геологічні визначення:

Сумбурні - такі, у яких немає ніякого, навіть хибного смислу, хоча кожне слово само по собі може бути осмисленим. Приклад: "Горизонтальна і вертикальна гідрогеохімічна зональність - напрямок зміни компонентного складу мінеральних вод або їхніх родовищ".

Абсурдні - такі, що мають хибний смисл. У них завжди закладено протиріччя. Приклад: "Цілком можливо, але мало вірогідно, що на даній площі буде знайдено родовище".

Невласні - визначення, у яких предмет характеризується лише негативними признаками. З такого визначення ми знаємо, чим предмет не є, але не знаємо, чим він є. Приклад: "Базис ерозії - поверхня, на рівні якої водний потік (річка, струмок) губить свою силу і нижче якої він не може поглибити своє ложе". Це визначення каже про те, що на певній, вочевидь, уявній, поверхні потік щось губить і щось не може зробити, а що він набуває і що у нього залишається - невідомо.

Тавтологічні - такі, у яких визначаюче слугує простим повторенням (тільки іншими словами) того, що мислиться у визначаючому.

Приклад: "Родовища мінеральних вод - це родовища, у яких спостерігається наявність мінеральних вод".

Метаморфічні - визначення, у яких суть предмету виражена через метафори. Антропоморфічні терміни, наприклад, молодість і старість рельєфу, структурний ніс, структурний лоб, голова пласту, хвіст пласту та ін., що грають роль метафор, можуть примірятися у визначальному лише в тому випадку, якщо вони маютьконвекційне, спеціально обумовлене значення.

Приклад: "фація - це виявлена на основі петрографічних, палеонтологічних, геохімічних, структурних, текстурних та інших ознак картина, що вказує на фізико-хімічне накопичення осадків". Тобто, це картина, яка на щось вказує, але не відомо, що показує.

Помилкові визначення, як правило, вміщують не по одній, а по декілька помилок різних типів. У такому випадку кажуть про визначення, що мають комбіновані помилки. Унікальна колекція логічних помилок є у відомому Геологічному словнику (1960 р.), хоча складали його високоавторитетні вчені. Всі ці помилки залежать лише від браку логіки у формулюванні словникових визначень (термінів і висловів). У цьому словнику слоїстістю є "неоднорідність осадку", а слоїстістю льоду -"чередування смуг прозорого і мутного льоду у льодовику". Текстуру визначено як "сукупність ознак будови породи", текстуру руд - як "саму будову руд", а текстуру вугілля - як "особливості просторового розподілу "складових частин" вугілля". Металоносність визначено як "присутність "рудних родовищ" у тих або інших районах або породах", рудоносність - як "присутність рудних утворень у гірських породах, товщах, районах", а вугленосність - як "сукупність даних про кількість пластів вугілля". Слово "присутність" у цих визначеннях є явно недоречним. Слід було сказати не "присутність", а "наявність". Перелік "породи, товщі, райони" - є нелогічними з огляду неоднорідності відповідних понять. Визначення вугленосності, як сукупності деяких даних - є абсурдними через те, що данні - це відомості про предмет, а не сам предмет. У тому ж словнику - тріщинуватість - "сукупність тріщин", складчастість - "сукупність складок", а слоїстість - "неоднорідність". Далі: річковий басейн - "площа, яку займає річка з усіма її притоками" (мається на увазі не площа водозбору, а площа водної поверхні річок, і це, безумовно, абсурд). Нафтоносна площа визначається, як "ділянка поверхні, у межах якої породи вміщують нафту". Нафтоносна провінція - як "порівняно крупна ділянка земної кори, що об'єднує декілька суміжних нафтоносних районів". А нафтоносний район - як "сукупність суміжних (лише суміжних?) нафтових родовищ". Натомість, нафтове родовище не має ніякого визначення.