Геологічна карта у функції гіпотези

При інтерпретації матеріалу геологічної карти часто доводиться формувати різні гіпотези відносно геологічних закономірностей, що є характерними для даної сукупності геологічних об’єктів. Тобто, як сама карта будується на основі певної гіпотези відносно геологічної будови району, так і при її інтерпретації можуть виникати різні гіпотези.

Гіпотеза, як ми знаємо, це припущення про теоретично можливіформизв’язку явищ, висунуті на основі виявлених фактів. Проте не кожне припущення є гіпотезою. Для цього потрібно:

1) наявність узгодженості з фактичним матеріалом;

2) принципова можливість перевірки припущення;

3) відповідність як найширшому колу явищ;

4) логічна простота формулювання.

Гіпотези можна розділити на два види: описові та пояснювальні. При побудові та інтерпретації геологічної карти переважно використовуються описові гіпотези, що є прямим узагальненням фактів. Підтвердження гіпотези такого роду веде до встановлення емпіричного закону. Так, на основі польових спостережень створюється певна гіпотеза про глибинну геологічну будову даного району або про закономірності залягання різних за гідродинамічними і геохімічними типами підземних вод. Матеріал, отриманий при бурінні свердловин, може підтвердити цю гіпотезу, що веде до встановлення емпіричного закону.

Пояснювальна гіпотеза залучається для розкриття внутрішніх причин емпіричних залежностей підтвердження пояснювальної гіпотези у ході подальших досліджень призводить до відкриття теоретичного закону, а у сприятливому випадку - до формування теорії.

Пояснювальні гіпотези також використовуються при складанні геологічних карт. Ті з пропозицій, що задовольняють умовам наукової гіпотези є самостійними гіпотетичними концепціями (наприклад, гіпотеза походження різних вивержених порід з єдиного магматичного джерела). Частина цієї концепції згодом стала теорією (теорія диференціації магми).

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: