Тема 4. Соціальна робота і історія

У другій половині XX ст. все чіткіше простежується тенденція зближення історії з педагогікою, психологі­єю, соціологією, демографією, антропологією та ін. Внаслідок цього процесу сформувалася соціальна істо­рія — наука, яка вивчає становлення і розвиток соціаль­ної структури суспільств, спільнот, соціальних інститу­тів, взаємовідносин особистості із соціальним світом.

Соціальна історія дає змогу побачити соціальну робо­ту в контексті історичного розвитку, виникнення й зміни формацій, епох, державного устрою, систем життєзабез­печення, трансформацій у структурі різних прошарків, суспільних груп, етносів, націй. Такий підхід розкриває соціальну роботу в її історичній різноманітності і в кон­тексті соціальної стратифікації (поділу суспільства на страти — вертикально розташовані соціальні групи, верстви), оскільки групи (верстви) населення різняться за рівнем добробуту, орієнтаціями, смаками, уподобан­нями, місцем проживання, станом здоров'я тощо.

За будь-яких суспільно-історичних умов соціальна робота не може бути відірваною від властивих певному етносу соціальних традицій. Цінними для неї є відомості про розвиток і становлення соціально-побутової сфе­ри суспільства, систему закладів соціального обслугову­вання, історію підтримки нужденних, функціонування інститутів, які забезпечують життєстійкість суспільс­тва як системи (заклади охорони здоров'я, освіти і нау­ки, сім'я, трудові асоціації, засоби масової інформації тощо). Це забезпечує бачення соціальної роботи як са­мостійного соціального інституту, який еволюціонує разом із суспільством і людиною. А усвідомлення того, що колена епоха породжує властивий саме їй тип осо­бистості, актуалізує для соціальних працівників зна­чення і зміст соціально-історичного контексту в оціню­ванні конкретних проблем соціальної роботи.

На соціальну роботу, як і на інші сфери буття сус­пільства і людини, поширюється принцип історизму. Це спонукає до вивчення історії суспільства і традицій, конкретних надбань соціальної роботи, використання досвіду минулих поколінь, що сприяє збагаченню су­часної теорії і практики.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: